Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22- 5912 /2006 р. Головуючий у 1 інстанції:
Коваль П. Ю. Суддя-доповідач: Стрелець Л.Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі
головуючого Стрелець Л.Г.
судців : Крилової О. В.
Глазкової О.Г.
при секретарі Степановій Н. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого Акціонерного товариства „Союз Авто" на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської Ради про визнання права користування земельною ділянкою, третя особа по справі із самостійними вимогами - ЗАТ „Союз Авто" до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні частиною земельної ділянки.
ВСТАНОВИЛА :
У квітні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Запорізької міської Ради про визнання права власності на земельну ділянку. В позові зазначав, що у 1998 та 1999 роках він купив на автостоянці АДРЕСА_1 гараж НОМЕР_1. Під гаражами є фундамент.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28.10.2002 року за ним визнано право власності на гараж і зроблено напис у реєстрову книгу № 3 за реєстровим НОМЕР_2 у ОП „ЗМБТІ".
Просив визнати за ним право власності на земельні ділянки площею 21,5 кв. м. та 24,8 кв. м., розташовані під гаражами НОМЕР_1 на автостоянці АДРЕСА_1.
13.02.2004 року ЗАТ „Союз Авто" звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, що знаходиться у тимчасовому користуванні ЗАТ „Союз Авто" шляхом зносу металевого гаража ОСОБА_1.
01.11.2004 року ЗАТ „Союз Авто" уточнило свої позовні вимоги, вказавши наступне.
Металевий гараж знаходиться на автостоянці, якою користується ЗАТ „Союз-Авто" по наданню послуг із зберігання автотранспорту яка на відкритих площадках, так і в металевих гаражах, що належать громадянам на праві приватної власності.
Згідно до вимог чинного законодавства спосіб зберігання автотранспорту змішаний. Частина металевих гаражів, у тому числі гараж , що займає відповідач , була встановлена їх власниками згідно поданих заяв і за клопотанням Жовтневого районного виконкому м. Запоріжжя. Відповідно до рішень міськвиконкому м. Запоріжжя № 223/26 від 25.06.1992 року і № 263/36 від 27.05.1999 року, розміщення гаражів носить тимчасовий характер.
Автостоянка АДРЕСА_1 розташована на земельній ділянці площею 2,8199 га, отриманій ЗАТ „Союз Авто" від запорізької міської Ради в тимчасове користування терміном на 10 років за договором № 2936 від 05.07.1999 року. ОСОБА_1 висунувши вимогу про спонукання власника землі провести відвід земельної частки , порушує право користування ЗАТ „Союз Авто" земельною ділянкою площею 2,8199 га. Само будування ОСОБА_1 є нестаціонарною металевою конструкцією, чим також порушено права ЗАТ „Союз Авто", як користувача земельної ділянки, оскільки всі будівлі на ній знаходяться у режимі тимчасового функціонування і розташовані в рекреаційній зоні річки Дніпро. Згідно з висновками архітектури , вся автостоянка і всі споруди, в тому числі і металеві гаражі, є тимчасовими спорудами, а тому відвід земельної ділянки під металеві гаражі є неможливим. ОСОБА_1 чинить перешкоду ЗАТ „Союз Авто" у користуванні автостоянкою, систематично не сплачує витрати за охорону автотранспорту в гаражі, ухиляється від оформлення правовідносин по збереженню транспортного засобу з власником автостоянки АДРЕСА_1.
Посилаючись на вказані обставини ЗАТ „Союз Авто" просить суд зобов'язати ОСОБА_1 знести самовільно побудовані капітальні споруди ( підвал, оглядова яма, фундамент) під металевими нестаціонарними гаражами НОМЕР_3 та НОМЕР_1 на автостоянці АДРЕСА_1.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою 21,5 кв. м. під гаражем НОМЕР_1 та земельною ділянкою 24,8 кв. м. під гаражем НОМЕР_3 на автостоянці АДРЕСА_1. В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
В задоволенні ЗАТ „Союз Авто" відмовлено.
В апеляційній скарзі ЗАТ „Союз Авто" просить скасувати вказане рішення як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити по справі нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно з ч.1 п.2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити або ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконкому Запорізької міської ради від 25.06.1992 року за № 223/26 було дозволено Запорізькій обласній раді союзу автомобілістів України установити металеві гаражі на існуючій тимчасовій авто солянці АДРЕСА_1 в районі каналізаційної насосної станції на умовах оренди земельної ділянки.
Відповідно до п.3.1 та п. 3.4 рішення передбачалось установка на зазначеній території тимчасових металевих гаражів і звільнення території на першу вимогу без компенсації витрат по установці та облаштування автостоянки.
У 1998 і 1999 році позивачем придбані у власність гаражі НОМЕР_1 і НОМЕР_3 на автостоянці АДРЕСА_1.
Рішенням Жовтневого місцевого суду м. Запоріжжя від 28.10.2002 року, визнано право власності на вказані гаражі за ОСОБА_1.
Згідно ст. 12 ЗК України повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, відносяться до відповідних міських рад, тобто Запорізької міської ради.
Згідно ст. 116 цього Кодексу, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 2,3 ст. 125 ЗК України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі ( на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 відповідно до зазначених норм закону не звертався до власника земельної ділянки про надання йому права користування земельними ділянками розташованими під гаражами НОМЕР_1 і НОМЕР_3 на автостоянці АДРЕСА_1.
Посилання суду першої інстанції на ст. 2 Закону України „Про власність" при вирішенні питання про надання ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою є безпідставним, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами з питання користування земельною ділянкою не регулюються зазначеним законом. Крім того рішення суду в цій частині є суперечливим, оскільки суд посилається в рішенні на те, що гаражі знаходяться на землях рекреаційного призначення, тобто на землі, яка використовується для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів і з незрозумілих підстав суд надає право ОСОБА_1 користуватися земельними ділянками на вказаній території, мотиви висновку суду в цій частині в рішенні не викладені.
Враховуючи, що вимоги ОСОБА_1 в цій частині суперечать нормам земельного кодексу України, а також ту обставину, що відповідно до цього кодексу ОСОБА_1 не звертався до власника землі про надання йому права користування землею, колегія суддів вважає, що рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, а вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ЗАТ „Союз Авто" про усунення перешкод у користуванні частиною земельної ділянки.
Згідно ч.4 ст. 376 ЦК України якщо власник ( користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила ( здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила ( здійснює самочинне будівництво, або за її рахунок.
Судом встановлено, що металеві гаражі ОСОБА_1, які знаходяться в ряду № 5 і 6 на автостоянці АДРЕСА_1, не є самовільною спорудою.
З матеріалів справи вбачається, що 27.05.1999 року земельна ділянка, на якій розташована автостоянка АДРЕСА_1, де знаходяться металеві гаражі ОСОБА_1 була передана у тимчасове користування ЗАТ „Союз Авто" за рішенням виконкому Запорізької міської ради № 263/36.
На підставі цього рішення було укладено договір на право тимчасового користування ЗАТ „Союз Авто" земельною ділянкою для функціонування автостоянки АДРЕСА_1.
У зв"язку з виниклим спором між ЗАТ „Союз Авто" та власниками гаражів, які були раніше встановлені на зазначеній автостоянці, рішенням виконкому Запорізької міської ради від 05.06.2002 року за № 170/08 було скасовано зазначене рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 263/36 від 27.05.1999 року про надання ЗАТ „Союз Авто" земельної ділянки для функціонування автостоянки АДРЕСА_1, експлуатації металевих гаражів, розташування та функціонування тимчасових споруд, службових та допоміжних приміщень з розірванням договору про право тимчасового користування землею на умовах оренди у встановленому законом порядку.
Враховуючи конкретні обставини справи ( зокрема - скасування рішення про право користування земельною ділянкою ЗАТ „Союз Авто") висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог ЗАТ „Союз Авто" є правильним, відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Відповідно до п. 4 ст. 215 ЦПК України резолютивна частина рішення повинна містити висновок суду про задоволення або відмову в позові повністю чи частково, висновок суду по суті позовних вимог, розподіл судових витрат, строк та порядок набрання рішення суду законної сили та його оскарження. В супереч зазначеній нормі процесуального закону суд в резолютивній частині виклав рекомендації позивачеві в реалізації набутого права користування земельною ділянкою, та укладення договору оренди на земельну ділянку. Оскільки така вказівка суду не відповідає вимогам закону колегія суддів вважає необхідним виключити зазначену вказівку з рішення суду.
Згідно з ч.5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З урахуванням викладеного підлягає скасуванню рішення суду і в частині стягнення з Запорізької міської ради на користь ОСОБА_1 08,50 гривен на відшкодування витрат по оплаті держмита.
Керуючись ст. ст. 307, 309; 313 , 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Закритого Акціонерного товариства „Союз Авто" задовольнити частково.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 травня 2006 року по цій справі - про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 скасувати .
Ухвалити в справі нове рішення наступного змісту:
В задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права користування земельною ділянкою на автостоянці АДРЕСА_1 відмовити.
Виключити з судового рішення вказівку „ рекомендувати ОСОБА_1 для реалізації набутого права користування зазначеними земельними ділянками, розташованими під гаражами, а саме їх орендою звернутися з відповідною заявою до голови Запорізької міської Ради".
Скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення з Запорізької міської Ради на користь ОСОБА_1 08,50 гривен на відшкодування витрат по оплаті держмита.
Решту судового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про спонукання до укладення договору оренди земельної ділянки та про відмову у задоволенні позову 3-ої особи ЗАТ „Союз-Авто" до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні автостоянкою шляхом спонукання відповідача знести самовільно побудовані споруди на автостоянці АДРЕСА_1 залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення , проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення .