Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-6425/06 Головуючий у 1 інстанції: Нагорний А. О.
Суддя-доповідач: Стрелець Л. Г.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Стрелець Л. Г.
Суддів: Онищенко Е. А.
Крилової О. В.
При секретарі: Степановій Н. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області на постанову Веселівського районного суду Запорізької області від "29" серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Веселівської районної державної адміністрації про стягнення суми заборгованості одноразової щорічної допомоги, -
ВСТАНОВИЛА:
05.06.2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Веселівської районної державної адміністрації про стягнення суми заборгованості одноразової щорічної допомоги.
В позові зазначав, що він є учасником бойових дій і йому , згідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня, повинна виплачуватись разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводилися не в повному обсязі. Сума недоплаченої допомоги за 2003 рік - 2006 рік складає 3443,75 грн., яку позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь.
Постановою Веселівського районного суду Запорізької області від 29 серпня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області на користь ОСОБА_1 заборгованість по разовій грошовій допомозі, як учаснику бойових дій, за 2004-2006 роки в сумі 3297,25 грн.
В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить постанову суду скасувати, та ухвалити нову.
Дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга піддягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом правильно встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1.
Згідно ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасники бойових дій мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, а також осіб прирівняних до них, передбачені цим Законом, є недійсними.
Отже, відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника бойових дій права на таку допомогу, оскільки Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.
Право на отримання позивачем грошової допомоги не оспорюється відповідачем.
Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги заперечення відповідача в тій частині, що позивачем безпричинно пропущений річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду 05.06.2006 року, а в позовних вимогах ставив питання про стягнення на свою користь грошової допомоги за період 2003-2006рр. Проте зазначений період не вкладається в межі річного терміну, передбаченого КАСУ для звернення до суду з приводу порушеного права.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для поновлення строку на звернення до суду щодо стягнення допомоги за 2003 рік і обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позову в цій частині.
Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги заперечення відповідача в тій частині, що позивачем безпричинно пропущений річний строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права. Суд вважав таке заперечення безпідставним оскільки спірні правовідносини між сторонам виникли до набрання чинності КАС України. Однак у випадку не набрання чинності КАС України позивач був би змушений звертатись до суду в порядку Глави 31-А ЦПК України в редакції 1963 року, якою передбачений взагалі двомісячний строк на звернення до суду за захистом свого права. Отже КАС України не обмежив, а навпаки поширив право громадян щодо строків на звернення до суду за захистом свого права.
З огляду на зазначене, судова колегія приходить до висновку про те, що позивач не довів поважності причин пропуску річного строку для звернення до суду з позовом щодо несплати сум за період 2003-2005рр., тому у відповідності до ст. ст. 99, 100 КАСУ необхідно стягнути суму недоплаченої грошової допомоги лише за 2006 рік в сумі 1545 грн. (( 359,00 X 5) - 250 =1545 грн.)
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області задовольнити частково.
Постанову Веселівського районного суду Запорізької області від "29" серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної державної адміністрації, третя особа Головне управління праці та соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації, про стягнення суми заборгованості одноразової щорічної допомоги ЗМІНИТИ.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Куйбишевської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 недоплачену щорічну грошову допомогу за 2006 рік у розмірі 1545 грн.
Постанова може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України
протягом одного місяця після набрання законної сили судового рішення суду апеляційної
інстанції.