^{Апеляційний суд Запорізької області}

Справа № 22- 6485 / 2006 р.                       Головуючий у 1 інстанції: Пода Н.М.

Суддя-доповідач: Краснокутська О.М.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2006 року                                                          м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:          Маловічко С.В.

Суддів:                   Краснокутської О.М.

Сапун О.А.

При секретарі:       Тахтаул О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від "11 " травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської Ради про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги.

В позові зазначала , що вона є інвалідом 1 групи . Згідно ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня, як інвалід війни вона має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводилися не в повному обсязі. Сума недоплаченої допомоги з врахуванням індексу інфляції складає за 2003 рік, 2004 рік, 2005 рік складає 3158 грн. 01 коп.

В процесі розгляду справи ОСОБА_1 уточнила свої вимоги та просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість у розмірі 3230 грн. 30 коп., а також видати нагрудний знак „Ветеран війни- інвалід „

Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 11 травня 2006 року позов ОСОБА_1. задоволено частково.

Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради на користь ОСОБА_1 . заборгованість по разовій грошовій допомозі як інваліду війни 1 групи за 2005 рік у розмірі 2920 грн.00 коп. .В решті частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія судців вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови та ухвалення нової постанови є : неповне з'ясування судом обставин , що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом Великої Вітчизняної війни 1 групи , що підтверджено посвідченням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.05.2001 року .

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» інваліди війни 1 групи мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.

Розмір грошової допомоги визначений у ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і суд обґрунтовано виходив саме з цього розміру при розрахунку боргу.

Згідно зі ст. 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав ї свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Суд правильно застосував ст. 22 Конституції України при вирішенні позову і обґрунтовано визнав, що відсутність коштів та виплату грошової допомоги не позбавляє учасника війни права на таку допомогу. Законом "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування.

Відповідно до п.2 ст. 99 КАС України встановлено річний строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Виходячи із змісту п. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову , за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 . не надала суду доказів про поважність причин пропуску строку позовної давності звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за 2003,2004 роки, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення позову в цій частині не було і суд в цій частині постановив законне і обґрунтоване рішення про стягнення заборгованості в межах строку позовної давності за 2005 рік в сумі 2920 грн.00 коп,враховуючи,що позивачка отримала 400 гривень.(3320 - 400 =2920гр.) Таким чином, доводи скарги ОСОБА_1 в цій частині є безпідставними. Неспроможними є також твердження скарги про те,що судом безпідставно відмовлено у задоволенні вимог стягнення заборгованості з врахуванням індексу інфляції та про стягнення 3 % річних, оскільки судом вірно застосовано вимоги Закону України „Про індексацію грошових доходів населення" та обгрунтовано визнано, що індекс інфляції не застосовується до грошових доходів які мають разовий характер.

Разом з тим, відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову в частині видачі нагрудного значка „Ветеран війни - інвалід ", суд послався на ч.І п .7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 12.05.1994 року із наступними змінами.

Між тим згідно до абз.З п.З Положення „Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни „ інвалідам війни видаються посвідчення з написом „Посвідчення інваліда війни „ та нагрудний знак „Ветеран війни - інвалід".

Згідно до ч. 2 п.7 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни., „Посвідчення інваліда війни, „Посвідчення учасника війни „ і відповідні нагрудні знаки , „Посвідчення члена сім'ї загиблого" видаються пенсіонерам , які отримують пенсії в органах Пенсійного фонду, органами праці та соціального захисту населення , іншим пенсіонерам - органами, в яких вони перебувають на обліку для призначення пенсії.

Оскільки ОСОБА_1 отримує пенсію у Пенсійному Фонді ,то на підставі ч.2 п.7 Положення , колегія суддів вважає за необхідне постанову суду в частині відмови у видачі нагрудного значка „Ветеран війни - інвалід „скасувати та ухвалити нову постанову , якою зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради видати ОСОБА_1 нагрудний знак „Ветеран війни - інвалід".

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1   задовольнити частково.

Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 11 травня 2006 року в частині відмови у задоволенні позову про видачу нагрудного знаку скасувати .

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Токмацької міської ради Запорізької області видати ОСОБА_1 нагрудний знак „Ветеран війни- інвалід".

В решті частині постанову залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання законної сили судового рішення суду апеляційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.