АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-6180                                                 Головуючий у 1 інстанції:

2006 р.                                                     Мінасов В.В.

Суддя-доповідач: Мануйлов Ю.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2006 року                                                                  М.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:    Пільщик Л.В.

Суддів:            Мануйлова Ю.С.

Гончара О.С.

При секретарі:  Вертелецькій І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 17 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до начальника Територіального Управління Головавтотрансінспекції Запорізької області ОСОБА_2 про скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови начальника Територіального Управління Головавтотрансінспекції Запорізької області ОСОБА_2, якою до нього застосовано фінансові санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 17 липня 2006 року адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника Територіального Управління Головавтотрансінспекції Запорізької області ОСОБА_2 про скасування постанови повернуто позивачеві у зв'язку із порушенням правил підсудності.

Не погоджуючись з ухвалю судді, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує на порушення суддею норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу судді скасувати, а справу направити до місцевого суду для вирішення по суті заявлених позовних вимог.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1, суддя виходив з того, що адміністративний позов заявлено приватним підприємцем, а тому справа має розглядатися в господарському суді за правилами адміністративного судочинства.

Як вбачається із матеріалів справи позивач являється приватним підприємцем, оспорює правильність застосування до нього як до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій.

Відповідно до ст.ст.1, 12 ЦПК України (в редакції закону 1991 року) громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності вправі звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.17 КАС України, введеного в дію з 1 вересня 2005 року, компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (в тому числі правових актів індивідуальної дії).

Прикінцевими та перехідними положеннями КАС передбачено, що до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до ЦПК 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами КАС. При цьому підсудність таких справ визначається ЦПК України.

Таким чином, оскільки в позовній заяві про оскарження фінансових санкцій йдеться про спір, підвідомчий господарському суду відповідно до ЦПК України 1991 року, позовна заява щодо оскарження дій по застосуванню фінансових санкцій згідно з п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС піддягає розгляду в господарському суді, не підсудна суду загальної юрисдикції.

Висновки судді про повернення позовної заяви про оскарження фінансових санкцій не суперечать вимогам п.6 ч.З ст.108 КАС України, за змістом якої, позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду, а тому підстав для її скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195,199,206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 17 липня 2006 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.