АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-6389/06                                                                                              Головуючий у 1-й інстанції: Апанасковнч Н.М.

Суддя-доповідач: Гончар О.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2006 року                                                              м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді      Пільщик Л.В.

суддів                         Гончара О.С., Мануйлова Ю.С.

при секретарі              Вертелецькій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 18 липня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Хлібна база №74" (надалі ДП "ХБ №74"), про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги, профспілкових внесків та визнання наказів про звільнення незаконними,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому зазначав наступне.

Згідно наказу НОМЕР_1 §1 від 29.07.05р. позивач був прийнятий на роботу в ДП ''ХБ №74'" ІНФОРМАЦІЯ_1 на постійній основі без випробувальних термінів. Наказом НОМЕР_2 від 25.08.05р. його звільнено на підставі ст. 40 п.2 КЗпП України, про що його ознайомили. При цьому розрахунку з ним не провели, трудову книжку не видали. Заробітну плату він отримав лише 16.12.05р. Разом з тим після свого звільнення взнав, що його звільнено наказом НОМЕР_3 від 25.08.05р. за ст. 28 КЗпП України, як особу, яка не витримала випробувальний строк.

В зв'язку з чим, позивач просив поновити його на роботі ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу з 26.08.05р. по 01.06.06р. (дати нового працевлаштування) за затримку в розрахунку, вихідну допомогу, профспілкові внески, які з нього незаконно утримано, визнати незаконними накази про його звільнення.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 18 липня 2006 року позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто заробітну плату за затримку розрахунку в сумі 1466,85 грн. і 3,07 грн. незаконно утриманих профспілкових внесків. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив судове рішення скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити його позов в повному обсязі.

Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи, колегія суддів;вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що суд правильно встановив правовідносини, які склалися між учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.

Доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а лише відображують позицію позивача, висловлену ним в позові, і яку він вважає такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

Згідно наказу НОМЕР_1 §1 від 29.07.05р. позивача прийнято на роботу в ДП "ХБ №74" ІНФОРМАЦІЯ_1 з випробувальним терміном в три місяці, чому свідчать копія заяви позивача про прийняття на роботу, в якій він погодився на його прийняття на роботу з тримісячним іспитовим строком (а.с. 46) і копія наказу про прийняття на роботу (а.с. 52). Наказом НОМЕР_2 від 25.08.05р. позивача звільнено на підставі ст.40 п.2 КЗпП України за невідповідність займаній посадів. Але при цьому відповідачем помилково вказана підстава звільнення. Тому в той же день з метою встановлення достовірних підстав звільнення з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 зазначений наказ скасовано наказом НОМЕР_4. Наказом НОМЕР_3 від 25.08.05р. позивача звільнено у відповідності до ст. 28 КЗпП України як особу, що не витримала іспиту.

Згідно ст. 28 КЗпП України, якщо протягом строку випробування встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір.

Судова колегія не вбачає порушень трудового законодавства при звільненні позивача за ст. 28 КЗпП України.

Крім того, позивач зазначав, що розрахунку з ним не провели, трудову книжку не видали.

Суд першої інстанції правильно критично поставився до заяви відповідача, про те, що причиною нерозрахунку явилась виключно неявка позивача за заробітною платою. Адже підприємство об'єктивно мало інші способи виплату заробітку (поштовий або банківській переказ). Тому суд правильно стягнув з підприємства в порядку ст. 117 КЗпП України середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати при звільненні з підприємства. З чим відповідач фактично погодився, не оскарживши рішення суду в цій частині.

Суд правильно встановив, що вимоги позивача в частині видачі йому відповідачем трудової книжки безпідставні оскільки він її при працевлаштуванні не надавав. Дані обставини були достовірно встановлені постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 30.05.06р. залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 11.08.06р.

Суд в самому позові і апеляційній скарзі вбачає протиріччя вимог ОСОБА_1, яке полягає в тому, що позивач одночасно вимагає стягнення середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати при звільненні з підприємства, вихідної допомоги, поновлення на роботі і видачі йому дублікату трудової книжки з записом на роботі на підприємстві. Адже одночасно задовольнити такі вимоги неможливо.

За таких обставин судова колегія не вбачає підстав для скасування судового рішення, ухвалення нового рішення чи направлення справи на новий судовий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 18 липня 2006 року по справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.