АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-6311/06                           Головуючий у 1-й інстанції: Рибалко Н. І.

Суддя-доповідач: Стрелець Л. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 «31»жовтня 2006 р.                                                 м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                             Стрелець Л.Г.

Суддів:                                      Онищенко Е. А.

Крилової О.М.,

При секретарі:  Степановій Н. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 - представника приватного підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємця ОСОБА_2, третя особа - Запорізьке обласне управління у справах захисту прав споживачів про заміну телефону, стягнення збитків та моральної шкоди , -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2005 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ПП ОСОБА_2, третя особа - Запорізьке обласне управління у справах захисту прав споживачів про заміну телефону, стягнення збитків та моральної шкоди. В позові зазначав, що 16.08.2004 року у торговій точці по продажу мобільних телефонів, які належать відповідачу, він придбав телефон „Самсунг X100", вартістю 890 грн. Товарного чека йому не видали, а дали тільки гарантійний талон на 3 роки. При заміні сім-карти телефон заблокувався, у зв'язку з чим він звернувся до сервісного центру „Астел", який видав висновок, що телефон перебуває у базі офіційних продаж UMC і може працювати тільки з картками UMC. За розблокування телефону він сплатив 90 грн. При покупці мобільного телефону йому не надали інформацію про те, що телефон перебуває у базі офіційних продаж UMC і може працювати тільки з картками UMC, і що він не зможе користуватися послугами інших мобільних операторів. На його звернення до відповідача з вимогою розблокувати телефон йому було безпідставно відмовлено. Через ненадання достовірної інформації він поніс матеріальні збитки у розмірі 90 грн. Неправомірні дії відповідача спричинили йому моральні страждання, він не зміг вести звичайний образ життя, різко погіршився стан його здоров'я, він вимушений був звернутися до лікарні, знаходився на лікарняному. Моральні збитки оцінює у 8000 грн.

Посилаючись на вказані обставини проси суд зобов'язати відповідача замінити придбаний у відповідача телефон на телефон аналогічної марки ( моделі, модифікації) та належної якості, стягнути з відповідача на його користь витрати на розблокування телефону - 54 грн., на висновок про його технічний стан - 36 грн., моральну шкоду -8000 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 серпня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальні збитки у розмірі 90 грн. та моральну шкоду в сумі 500 грн., а всього 590 грн. в задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у розмірі 59 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 - представник ПП ОСОБА_2 просить скасувати вказане, рішення, як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити рішення суду, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, задовольнивши и його позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

 Судом встановлено, що ОСОБА_3 придбав у ПП ОСОБА_2 мобільний телефон Самсунг Х100 з гарантійним обслуговуванням на 3 роки. При заміні сім-карти телефон заблокувався, оскільки перебуває у базі офіційних продаж UMC і може працювати тільки з картками UMC.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_3, як споживачу, відповідачем не була надана необхідна достовірна інформація про товар у доступній наочній формі, яка б забезпечувала можливість компетентного вибору , як це передбачає ч. 2 ст. 15 Закону України „Про захист прав споживачів".

Доводи апеляційної скарги представника ПП ОСОБА_2 про те, що продавцем ОСОБА_4 при оформленні договору купівлі - продажу телефону було повідомлено про те, що телефон працює тільки з картками UMC не може бути прийнято судом, оскільки надання такої інформації повинно мати місце на етикетці, у супровідній документації тощо.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 був проданий телефон, який не може працювати з іншими операторами мобільного зв'язку, він вимагав замінити йому телефон на інший, належної якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України „Про захист прав споживачів" у разі ненадання недоступної, недостовірної , неповної або несвоєчасної інформації про продукцію та про виробника що спричинило придбання продукції, яка не має потрібних споживачеві властивостей, споживач має право розірвати договір та вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Оскільки розірвати договір ОСОБА_3 не бажає, а проданий йому мобільний телефон є товаром належної якості, який через комплектацію його карткою UMC не влаштовує позивача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги позивача щодо заміни телефону не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, що відмовляючи в задоволенні його вимоги про заміну телефону суд першої інстанції порушив норми ст. 14 Закону України „Про захист прав споживачів", спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст. 22 Закону України „Про захист прав споживачів „ при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Оскільки суд правомірно задовольнив вимоги позивача, щодо стягнення збитків у розмірі 90 грн., то вирішення питання про стягнення моральної шкоди є цілком обґрунтованим.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 12.04.96 року розмір відшкодування моральної шкоди встановлюється судом і визначення його не ставиться в залежність від наявності матеріальної шкоди, вартості товару (робіт, послуг), суми неустойки, а має грунтуватися на характері й обсязі моральних і фізичних страждань, заподіяних споживачеві у кожному конкретному-випадку.

Суд першої інстанції оцінив характер і обсяг моральних страждань позивача, оцінив обставини справи у їх сукупності і виходячи із принципів розумності та справедливості, встановив, на думку колегії, цілком обґрунтований розмір моральної шкоди в сумі 500 грн.

Доводи апеляційної скарги представника ПП ОСОБА_2, що суд першої інстанції безпідставно задовольнив вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди спростовуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

Не обґрунтованими , на думку колегії, є , також, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3, що суд першої інстанції не врахував характер і обсяг перенесених ним психічних та душевних страждань при визначенні розміру моральної шкоди, отже вимоги його апеляційної скарги щодо зміни розміру відшкодування йому моральної шкоди з 500 до 8000 грн. не підлягають задоволенню.

Оскільки постановлене по справі рішення є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 - представника приватного підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 серпня 2006 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення .