Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108

Справа № 270/1229/14-ц

Провадження № 2/270/855/2014

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2014 року м. Макіївка

Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді Кузнецова Р.О.

при секретарі Насікайло О.С.

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 24427,82 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до кредитного договору №DOМ7R024593121 від 28.04.2005, укладеному між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_1 був наданий кредит у розмірі 1291,00 грн. зі сплатою відостків за користування кредитом в розмірі 40,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Своєчасно зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором не виконані, ним порушені передбачені кредитним договором терміни погашення кредиту та відсотків. Станом на 19.02.2014 загальна сума заборгованості відповідача становить 24427,82 грн, з яких: 1103,28 грн. - заборгованість за кредитом, 7377,69 грн. - заборгованість за процентами, 15946,85 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором.

Посилаючись на протиправність дії відповідача, якою суттєво порушуються законні права кредитора, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 24427,82 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, не використав наданого законом права на особисту участь у судовому засіданні, надав суду письмову заяву, в якій підтримав позовні вимоги та просив розглянути справу у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперчував (а.с. 25).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був сповіщений належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 74 ЦПК України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з відомостей, наданих адресно-довідковим підрозділом ГУДМС УДМС України в Донецькій області, відповідач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1. На вказану адресу судом здійснювалися виклики відповідача.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи є поштове відправлення на 22.04.2014 р., адресоване відповідачу, яке було повернуто до суду за закінченням строку зберігання, а також поштове відправлення на 16.05.2014 р., яке було повернуто до суду з відміткою «за зазначено адресою не проживає».

Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Оскільки відповідачем не надано заяву про зміну місця проживання або місцезнаходження судові повістки із зазначенням дати надсилалися судом на вищевказану адресу.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у випадку неявки в судове засідання відповідача, належним чином повідомленого і від якого не надходила заява про розгляд справи у його відсутність або якщо вказані ним підстави неявки визнано неповажними, суд може прийняти заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, а представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у заочному порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, що регулюють питання виконання зобов'язань.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що 28.04.2005 між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договір №DOМ7R024593121 (а.с. 5-6).

Відповідно до умов укладеного договору ОСОБА_1 був наданий кредит у розмірі 1291,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 40,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості за кредитом, сплати нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат. Проте як було встановлено судом, відповідачем умови договору не виконувались.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому за приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи відсутність оплати за кредитом з боку відповідача, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості по кредиту в розмірі 1103,28 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, за умовами договору ОСОБА_1 зобов'язаний був сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 40,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Позивач у своїй заяві надав розрахунок процентів за користування кредитом станом на 19 лютого 2014 року, тому, враховуючи, що визначення предмету та підстав позову є виключним правом позивача, суд вважає за можливе прийняти до уваги розрахунок належних до стягнення процентів саме до цієї дати та у такому розмірі, тому сума відсотків, що підлягає стягненню, склала 7377,69 грн.

Одночасно, за приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

При цьому за ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ст. 549 ЦК України).

Судом встановлено, що за умовами п. 3.2 договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Отже, з ОСОБА_1 підлягає стягненню пеня в розмірі 15946,85 грн.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню та з відповідача підлягає стягненню поточна заборгованість за кредитом у розмірі 1103,28 грн., заборгованість за процентами у розмірі 7377,69 грн. та пеня в розмірі 15946,85 грн., а всього в розмірі 24427,82 грн.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За приписами частини 1 статті 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Отже з урахуванням задоволення позову в повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 244,28 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 4, 10, 11, 60, 61, 209, 213, 215-218, 224-233 ЦПК України, ст. ст. 266, 267 ЦК України, п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України у від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», п. 31 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року за № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд -

в и р і ш и в:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт Серія НОМЕР_2, виданий Центрально-Міським РВ Макіївського МУ УМВС України Донецької області), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111 МФО 305299) суму заборгованості по кредиту - 1103,28 грн; суму заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 7377,69 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 15946,85 грн., а всього на загальну суму - 24427 (двадцять чотири тисячі чотириста двадцять сім) грн. 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт Серія НОМЕР_2, виданий Центрально-Міським РВ Макіївського МУ УМВС України Донецької області), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, р/р 64993919400001 МФО 305299) витрати по сплаті судового збору в сумі 244 (двісті сорок чотири) грн. 28 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Іншими учасниками судового процесу рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Макіївки шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Рішення надруковане суддею в одному примірнику.

Суддя: Р.О. Кузнецов