апеляційний суд київської області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого, судді: суддів :
за участю прокурора засудженого : захисника:
· Коротких О.А.
· Черкасова В.М., Давидової Н.І.
· Хомич С.П.
· ОСОБА_1
· ОСОБА_2
- розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2006 року, -
встановила
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта вища, не одружений, працюючийІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий, -
Справа № 11-1179/2006 р.
Категорія - ч.3 ст. 364, ч.1 ст. 190 КК України
Головуючий в 1-й інстанції
Доповідач - Черкасов В.М
- Мезін В.Б.
засуджений за ч.1 ст.190 КК України на 2 роки обмеження волі; за ч.3 ст.364 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов'язані з дізнанням та слідством на 3 роки, без конфіскації майна.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов'язані з дізнанням та слідством на 3 роки, без конфіскації майна.
Відповідно до ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_1звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та зобов'язано його під час випробування повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.
Вироком також вирішено питання щодо речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_1визнано винним у тому, що він працюючиІНФОРМАЦІЯ_2 протягом 12-13 грудня 2005 року проводив перевірку за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 08.12.2005 року близько 17 години на зупинці громадського транспорту, поблизу готелю „Рось" в м. Біла Церква, бульвар 50 років Перемоги, 94.
Під час перевірки 13.12.2005 року ОСОБА_1 було встановлено водія автомобіля ОСОБА_3, котрий вчинив вищевказану дорожньо-транспортну пригоду, потерпілого ОСОБА_4, обставини пригоди та були зібрані матеріали.
З матеріалів перевірки вбачалося, що в результаті пригоди ОСОБА_4 отримав незначні тілесні ушкодження та будь-яких претензій до водія ОСОБА_3 не мав. Усвідомлюючи, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад злочину, передбачений ст. 286 КК України, 13.12.2005 року у ОСОБА_1виник умисел шляхом обману, зловживаючи службовим становищем отримати кошти від водія автомобіля ОСОБА_3, нібито за сприяння рішення про відмову в порушенні кримінальної справи з приводу дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому враховуючи, що за фактом вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди буде прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, ОСОБА_1 почав реалізовувати злочинний умисел на отримання від ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 200 доларів США за прийняття такого рішення. Так, пред'являючи ОСОБА_3 вимогу надати гроші, ОСОБА_1, будучи при цьому службовою особою, яка займає відповідальне становище, погрожував у випадку невиконання цієї вимоги не сприяти у прийнятті рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. В результаті вказаного примушування ОСОБА_1 отримав згоду ОСОБА_3.
22.12.2005 року близько 12 год. 30 хв. в м. Біла Церква поблизу будови „Укртелекому" по бул. 50 років Перемоги інспектор з дізнання відділення ДАЇ Білоцерківського MB ГУ МВС України в Київській області, старший лейтенант міліції ОСОБА_1, отримав від гр. ОСОБА_3 кошти в сумі однієї тисячі гривень.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи вирок у частині доведеності вини підсудного і правильності юридичної кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати як незаконний у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання особі засудженого та тяжкості злочину, а саме внаслідок його м'якості та неправильному застосуванні кримінального закону, який не підлягає застосуванню - ст. 69 КК України, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 більш суворе покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. В своє обгрунтування прокурор посилається на те, що судом не враховано тяжкість злочину, що злочин вчинено працівником правоохоронного органу, його діями заподіяно істотну шкоду охоронюваним інтересам громадян, підірвано авторитет держави, а саме органів внутрішніх справ.
На цей вирок також подано апеляцію засудженим ОСОБА_1, в якій він просить вирок суду скасувати, справу закрити на підставі п.2 ст.6 КПК України, оскільки вирок незаконний і необгрунтований. Докази обвинувачення були штучно створені службовими особами правоохоронних органів та сфальсифіковані матеріали. Ніяких злочинів він не вчиняв. Вину визнавав, так як на нього чинився психологічний тиск з боку співробітників Департаменту внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України УВБ в Київській області. В його діях відсутній склад злочину.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1та думку його захисника, які підтримали свою апеляцію, а апеляцію прокурора просили залишити без задоволення, міркування прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, а апеляцію засудженого ОСОБА_1просив залишити без задоволення, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_1задоволенню не підлягають.
Винність ОСОБА_1у зловживанні службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів, використання службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом інтересам громадян, вчинене працівником правоохоронного органу, а також у заволодінні чужим майном шляхом обману ( шахрайство), встановлена всіма зібраними по справі доказами і підтверджується частково показами самого засудженого ОСОБА_1, показами потерпілого ОСОБА_3, показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_4 та матеріалами справи, а саме протоколами усної заяви ОСОБА_3 про злочин; вилучення грошових коштів у ОСОБА_3 для подальшої їх передачі ОСОБА_1; огляду та вручення грошових коштів 1000 грн. ОСОБА_3; вилучення грошових коштів 1000 грн. у ОСОБА_1, які йому передав ОСОБА_3; огляду місця події; висновками судово-хімічної , судово-фоноскопічної експертизи, та іншими матеріалами справи.
Суд, розглядаючи справу, прийшов до обгрунтованого висновку, що у діях ОСОБА_1має місце зловживання службовим становищем та заволодіння чужим майном шляхом обману.
Посилання в алеляції засудженого ОСОБА_1на те, що в його діях відсутній склад злочину, а прокурора на м'якість призначеного покарання, є безпідставними, необгрунтованими і спростовуються матеріалами кримінальної справи, які суд дослідив у судовому засіданні і дав належну оцінку всім доказам по справі в їх сукупності.
Юридична кваліфікація дій ОСОБА_1за ч.1 ст. 190, ч.3 ст. 364 КК України є правильною.
При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, дані про особу винного, обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання і правильно призначив йому покарання, яке відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Підстав для скасування вироку, постановления нового вироку, закриття справи, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області, -
ухвалила:
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та апеляцію засудженого ОСОБА_1- залишити без задоволення, а вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1за ч.1 ст. 190, ч.3 ст. 364 КК України - без зміни.
СУДДІ: