Справа № 22-Ц 3742 2006 р. Головуючий 1 інстанції Луценко М.О.
Доповідач Хопта С.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Хопти С.Ф.
суддів Даценко Л.М., Касьяненко Л.І.
при секретарі Муханько О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2на ухвалу судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання права спільної сумісної власності на майно та його поділ,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2006 року позивачка звернулась з зазначеним позовом, в якому просила визнати за нею право спільної сумісної власності на належні відповідачу земельні ділянки, розташовані на території садівничого товариства „Відродження" та про їх поділ, посилаючись на те, що після розірвання в 1991 році їх шлюбу, вони продовжували спільне проживання, ведення спільного господарства, і в цей період відповідачем було набуто право власності на спірні земельні ділянки.
В поданій заяві про забезпечення позову, позивачка просила накласти арешт на належні відповідачу земельні ділянки, та заборонити відповідачу відчуження будь-якого майна та майнових прав, корпоративних прав і цінних паперів, належних йому на праві власності.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2006 року, накладено арешт на земельні ділянки, що знаходяться на території садівничого товариства „Відродження" Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області та перебувають у власності ОСОБА_2, та заборонено ОСОБА_2 відчуження будь-якого майна та майнових прав, корпоративних прав і цінних паперів, належних йому на праві власності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу судді, та прийняти нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на її незаконність.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Види забезпечення позову, відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка просила визнати за нею право спільної сумісної власності на належні відповідачу земельні ділянки, розташовані на території садівничого товариства „Відродження" та про їх поділ, посилаючись на те, що після розірвання в 1991 році їх шлюбу, вони продовжували спільне проживання, ведення спільного господарства, і в цей період відповідачем було набуто право власності на спірні земельні ділянки. В підтвердження зазначених в позові обставин позивачка не послалась на докази, до заяви долучила лише копію свідоцтва про розірвання шлюбу та копії державних актів, з яких вбачається, що вони видані відповідачу на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 26 травня 2006 року.
Прийнявши до розгляду позовну заяву, яка не відповідала вимогам ст. 119 ЦПК України, суддя передчасно вжив заходів до забезпечення такого позову.
За таких обставин справи, колегія не може визнати законними та обґрунтованими висновки судді про необхідність саме на цій стадії забезпечувати позов не підтверджений жодним доказом, шляхом накладення арешту на земельні ділянки, що знаходяться на території садівничого товариства „Відродження" Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області та перебувають у власності ОСОБА_2, і забороняти ОСОБА_2 відчуження будь-якого майна та майнових прав, корпоративних прав і цінних паперів, належних йому на праві власності, при відсутності інших конкретних позовних вимог з посиланням на докази, про спільне придбання не зазначеного в позові майна.
Постановлена з порушенням норм процесуального права ухвала судді підлягає скасуванню з постановлянням нової ухвали про відмову в забезпеченні позову.
Керуючись ст. ст. 151-153, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити.
Ухвалу судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2006 року скасувати і постановити нову ухвалу.
В забезпеченні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання права спільної сумісної власності на майно та його поділ, шляхом накладення арешту на належні відповідачу земельні ділянки, та заборони відповідачу відчуження будь-якого майна і майнових прав, корпоративних прав і цінних паперів, належних йому на праві власності - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядки не підлягає, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 324 ЦПК України не перешкоджає подальшому провадженню у справі.