Центрально-Міський районний суд м.Макіївки
буд.111 м. м. Макіївка Донецька область Україна 86108
Справа № 270/921/14-ц
Провадження № 2/270/758/2014
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 квітня 2014 року м. Макіївка
Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючого судді Кузнецова Р.О.
при секретарі Насікайло О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Макіївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
в с т а н о в и в:
24 лютого 2014 року ОСОБА_1 звернулася до Центрально-Міського районного суду м. Макіївки Донецької області з позовом до Макіївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, згідно якої просила:
- визнати, що ОСОБА_2 прийняла спадщину за законом, яка залишилася після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, та визнати право власності ОСОБА_2 на ? частку квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох житлових кімнат загальною площею 45,48 кв.м, житловою площею 30,1 кв.м;
- визнати, що ОСОБА_4 прийняв спадщину за законом, яка залишилася після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, та визнати право власності ОСОБА_4 на ? частку квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох житлових кімнат загальною площею 45,48 кв.м, житловою площею 30,1 кв.м;
- визнати за позивачем в порядку спадкування право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох житлових кімнат загальною площею 45,48 кв.м, житловою площею 30,1 кв.м, і належала ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4.
Позовні вимоги обґрунтовані обставинами, за якими 04.07.1981 року було укладено шлюб між позивачем (дівоче прізвище - ОСОБА_1) та ОСОБА_5. Від шлюбу у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син - ОСОБА_4. При цьому чоловік позивача, ОСОБА_6, мав батьків: батька ОСОБА_3 та мати ОСОБА_2 ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, а спадкоємцями першої черги за законом були його дружина ОСОБА_2 та син - ОСОБА_5, чоловік позивача. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, а спадкоємцями першої черги за законом були позивач, як дружина, її син - ОСОБА_4, та мати її чоловіка - ОСОБА_2. В подальшому ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_6, при цьому на момент її смерті залишився лише один спадкоємець - син позивача, ОСОБА_4, який прийняв спадщину у вигляді ? частки квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох жилих кімнат, загальною площею 45,48 кв. метрів, житловою площею 30,1 кв. м, оскільки проживав разом з померлою, але не оформив належним чином вказану спадщину. Син позивача, ОСОБА_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_4, а після смерті ОСОБА_4 позивач прийняла спадщину, а саме ? частку квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох жилих кімнат, загальною площею 45,48 кв. метрів, житловою площею 30,1 кв. м, яка належала на підставі свідоцтва про право власності на житло б/н, виданого 19.06.1996 Управлінням по обліку, розподілу та приватизації житла міськвиконкому, зареєстрованого в КП Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки 09.07.1996 в книзі №194 за номером запису №38823, ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6, спадкоємцем якої мав бути її син ОСОБА_5 (мій чоловік), який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, але спадщину прийняв його син, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, але не оформив своїх спадкових прав. На вказане майно позивач одержала свідоцтво про право на спадщину №3-1895 від 21.10.2013. Однак, на момент оформлення спадщини, у жовтні 2013 року, в документах позивач виявила свідоцтво про право на спадщину за законом від 29.12.1998, яке видане державним нотаріусом першої Макіївської державної нотаріальної контори, на підставі якого ОСОБА_2 (мати померлого чоловіка позивача) мала стати власником іншої ? частки квартири АДРЕСА_1, яка належала спадкодавцю - ОСОБА_7 (батькові її чоловіка), померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 19.06.1996 Управлінням по обліку, розподілу та приватизації житла міськвиконкому, зареєстрованого в КП Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки 09.07.1996 в книзі № 194 за номером запису № 38823. Проте, коли позивач звернулась до нотаріуса з метою написання заяви про прийняття спадщини на вказану вище іншу частку спадкового майна, у прийнятті її заяви було відмовлено у зв'язку з пропуском встановленого законом шестимісячного терміну для прийняття спадщини. Окрім того, за постановою нотаріуса, ОСОБА_2 не набула право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка - ОСОБА_3, оскільки не здійснила державну реєстрацію права власності на майно відповідно до вимог Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених Наказом Державного Комітету по житлово-комунальному господарству України №56 від 13.12.1995.
03 квітня 2014 року до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1, в якій вона просила змінити заявлені позовні вимоги, а саме: визнати за позивачем в порядку спадкування право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох житлових кімнат загальною площею 45,48 кв.м, житловою площею 30,1 кв.м, і належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 19.06.1996, а іншу частину заявлених позовних вимог просила залишити без розгляду.
Ухвалою суду від 03.04.2014 позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання, що ОСОБА_2 прийняла спадщину за законом, яка залишилася після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, та визнання права власності ОСОБА_2 на ? частку квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох житлових кімнат загальною площею 45,48 кв.м, житловою площею 30,1 кв.м, а також в частині визнання, що ОСОБА_4 прийняв спадщину за законом, яка залишилася після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, та визнання права власності ОСОБА_4 на ? частку квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох житлових кімнат загальною площею 45,48 кв.м, житловою площею 30,1 кв.м - залишено без розгляду.
У судове засідання, призначене на 03.04.2014, особи, які беруть участь у справі, не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
13.03.2014 від представника відповідача надійшов лист №18/36-351 від 25.02.2014, в якому відповідач просив розглянути справу у відсутність його представника та покладався на розсуд суду при вирішенні справи.
03.04.2014 до початку розгляду справи від позивач надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутність.
Під час здійснення судового розгляду були встановлені наступні фактичні обставини.
Так, матеріалами справи підтверджено, що 04.07.1981 було укладено шлюб між ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_1) та ОСОБА_5, який зареєстровано у Палаці Одруження м. Макіївки Донецької області, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис №2083 (аркуш справи 18).
Від шлюбу у подружжя ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син - ОСОБА_4, про що видано свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 та у книзі реєстрації актових записів про народження зроблено актовий запис № 1063 (аркуш справи 16).
Також судом встановлено, що ОСОБА_6 мав батьків: батька ОСОБА_3 та мати ОСОБА_2 (аркуш справи 17)
Згідно свідоцтва про право власності на житло б/н, виданого 19.06.1996 Управлінням по обліку, розподілу та приватизації житла міськвиконкому, зареєстрованого в КП «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки» 09.07.1996 в книзі № 194 за номером запису № 38823, право власності на квартиру АДРЕСА_1, яка складається з двох жилих кімнат, загальною площею 45,48 кв. метрів, житловою площею 30,1 кв. м належало ОСОБА_7 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності(аркуші справи 6-7).
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, про що було видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3, реєстровий запис №1290 (аркуш справи 12). А спадкоємцями першої черги за законом були його дружина, ОСОБА_2, та син - ОСОБА_5.
При цьому з матеріалів справи вбачається, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.12.1998, яке видане державним нотаріусом першої Макіївської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 одержала у спадщину ? частки квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох жилих кімнат, загальною площею 45,48 кв. метрів, житловою площею 30,1 кв. м., та яка залишилась після смерті її чоловіка - ОСОБА_3 (аркуш справи 11). Після чого ОСОБА_2 стала єдиним власником вказаного нерухомого майна.
В подальшому ОСОБА_5, чоловік позивача по справі, помер ІНФОРМАЦІЯ_3, про свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_4, реєстровий запис №1175 (аркуш справи 13).
Крім того встановлено, що сама ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5, реєстровий запис № 396, а на момент її залишився лише один спадкоємець за законом - ОСОБА_4, Який був онуком померлої і який прийняв у спадщину квартиру АДРЕСА_1, оскільки проживав разом з померлою, проте, не оформив належним чином своє право власності оскільки, ОСОБА_4, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 року - свідоцтво про смерть НОМЕР_6 від 09.03.2013, про що в книзі реєстрації складено відповідний запис №419 (аркуш справи 15).
Після смерті свого сина, ОСОБА_4, позивач по справі, як його мати, прийняла спадщину, у вигляді квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох жилих кімнат, загальною площею 45,48 кв. метрів, житловою площею 30,1 кв. м, яка належала його бабусі ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6, на підставі свідоцтва про право власності на житло б/н, виданого 19.06.1996 Управлінням по обліку, розподілу та приватизації житла міськвиконкому, зареєстрованого в КП «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки» 09.07.1996 в книзі №194 за номером запису № 38823, та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29.12.1998 та зареєстрованого в реєстрі за №2-2327.
Проте відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (номер запису про право власності 2970606) та свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.10.2013, позивач стала власником лише 1/2 частки квартири АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №3-1895, виданого 21.10.2013 Першою Макіївською державною нотаріальною конторою (аркуші справи 8-10).
При цьому на момент оформлення спадщини у жовтні 2013 року позивач зверталась до державного нотаріуса першої державної нотаріальної контори м. Макіївки з метою написання заяви про прийняття іншої частини спадщини із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 29.12.1998, яке видане державним нотаріусом першої Макіївської державної нотаріальної контори, за яким ОСОБА_2 одержала у спадщину ? частки квартири АДРЕСА_1, яка залишилась після смерті її чоловіка - ОСОБА_3 Проте у прийнятті заяви їй було відмовлено у зв'язку з пропуском мною встановленого законом шестимісячного терміну для прийняття спадщини. Окрім того, було вказано, що ОСОБА_2 не отримала право власності на ? частки вказаної квартири після смерті чоловіка - ОСОБА_3, оскільки не здійснила державну реєстрацію права власності на майно відповідно до вимог Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майн, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених Наказом Державного Комітету по житлово-комунальному господарству України № 56 від 13.12.1995 року (аркуші справи 40-41).
ОСОБА_1, вважаючи, що її право на спадщину не може бути здійснено іншим шляхом, оскільки їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом постановою нотаріуса від 11.03.2014, звернулась до суду з вимогами про визнання за нею права власності в порядку спадкування на ? частки квартири номер АДРЕСА_1, яка складається з двох жилих кімнат, загальною площею 45,48 кв. метрів, житловою площею 30,1 кв. м, яка належала ОСОБА_7 згідно свідоцтва про право власності на житло б/н, виданого 19.06.1996 Управлінням по обліку, розподілу та приватизації житла міськвиконкому, зареєстрованого в КП «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки» 09.07.1996 в книзі № 194 за номером запису № 38823.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
За приписами ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При цьому згідно роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Оскільки позивач зверталась до суду у зв'язку з неможливістю оформлення нею права на спадщину через відсутність реєстрації права власності спадкодавця, тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення ЦК України, що регулюють питання спадкування та виникнення права на спадщину і його здійснення.
Відповідно до вимог діючого законодавства спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (статті 1216-1218 ЦК України).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Крім того порядок здійснення спадкоємцями права на спадщину визначено нормами глави 87 книги VI Цивільного кодексу України.
При цьому частинами 1 та 5 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Отже, враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини та з огляду на вимоги ЦК України, суд дійшов висновку, що спадщина, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 у вигляді права власності на ? частки квартири АДРЕСА_1, яка належала померлому згідно свідоцтва про право власності на житло б/н, виданого 19.06.1996 Управлінням по обліку, розподілу та приватизації житла міськвиконкому, зареєстрованого в КП «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки» 09.07.1996 в книзі № 194 за номером запису № 38823, переходила поступово до кожного із спадкоємців: зпочатку до ОСОБА_2 (дружини померлого), потім до ОСОБА_4 (його онука), а після останнього - до його матері, ОСОБА_1, яка є позивачем у справі. Матеріалами справи підтверджено, що вказана спадщина була прийнята кожним з спадкоємців за законом відповідно до встановленого порядку. Таким чином позивач, як останній спадкоємець, набула право на спадщину у вигляді права власності на ? частки квартири АДРЕСА_1, яке належало ОСОБА_7.
Також за приписами ч.ч. 1, 3 ст. 1296 та ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач зверталась до нотаріальної контори із заявою про надання свідоцтва про право на спадщину за законом у вигляді права власності на ? частки квартири АДРЕСА_1, яке належало ОСОБА_3, однак, постановою нотаріусу від 11.03.2014 ОСОБА_1 було відмовлено у вчиненні вказаної нотаріальної дії через те, що ОСОБА_2, яка одержала право на спадщину після свого чоловіка, ОСОБА_3, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.12.1998, яке видане державним нотаріусом першої Макіївської державної нотаріальної контори за №2-2327, не зареєструвала своє право власності на нерухоме майно, тому, на думку нотаріусу, відсутнє документальне підтвердження наявності у спадкодавця права на нерухоме майно.
Але вказаний висновок, на думку суду, є хибним, оскільки право власності на таке майно було зареєстровано належним чином за первісним спадкодавцем - ОСОБА_7, а відсутність реєстрації права власності на таке майно за ОСОБА_2 могло вплинути лише на її права як власника майна, а не як спадкоємця чи як спадкодавця, оскільки державній реєстрації підлягає право власності, а не право на спадщину і на це зверталась увага в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року N5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав». Зокрема в п. 6 вказаної Постанови ПВССУ зазначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об'єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об'єкт нерухомого майна.
Крім того згідно роз'яснень, викладених у п.п. 23, 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» (далі - Постанови ПВСУ №7), свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК є правом, а не обов'язком спадкоємця. Відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Також в Постанові ПВССУ №5 від 07.02.2014 наведено роз'яснення, за яким якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Отже, в даному випадку таким документом є свідоцтво про право на спадщину за законом від 29.12.1998, видане державним нотаріусом першої Макіївської державної нотаріальної контори за №2-2327, яке підтверджує набуття ОСОБА_2 права власності на ? частки квартири АДРЕСА_1, яка належала її померлому чоловікові - ОСОБА_7
Більш того відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
А за приписами п. 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 N296/5 (в редакції станом на момент прийняття рішення) якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Таким чином, з урахуванням того, що в судовому порядку було встановлено набуття ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування на ? частки квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох жилих кімнат, загальною площею 45,48 кв. метрів, житловою площею 30,1 кв. м, яка належала ОСОБА_7 згідно свідоцтва про право власності на житло б/н, виданого 19.06.1996 Управлінням по обліку, розподілу та приватизації житла міськвиконкому, зареєстрованого в КП «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки» 09.07.1996 в книзі № 194 за номером запису №38823, тому позовні вимоги останньої про визнання за нею такого права з метою його реєстрації вважаються судом обґрунтованими та такими, що узгоджуються з нормами цивільного законодавства, через що такі вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 1, 3, 4, 10, 11, 60, 61, 84, 88, 209, 215-218 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216-1218, 1223, 1268, 1296, 1297 ЦК України, п.п. 2, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року N7, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року N5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суд -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт НОМЕР_1, виданий Центрально-Міським РВ ММУ УМВС України в Донецькій області 05.05.2001), яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування право власності на ? частки квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох жилих кімнат, загальною площею 45,48 кв. метрів, житловою площею 30,1 кв. м, яка належала ОСОБА_7, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис №1290), на підставі свідоцтва про право власності на житло б/н, виданого 19.06.1996 Управлінням по обліку, розподілу та приватизації житла міськвиконкому, зареєстрованого в КП «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки» 09.07.1996 в книзі №194 за номером запису №38823.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Макіївки шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.
Рішення надруковане суддею в одному примірнику.
Суддя: Р.О. Кузнецов