Єдиний унікальний номер 229/234/14-ц Номер провадження 22-ц/775/4839/2014
Категорія - 53 Головуючий в 1-й інстанції - Панова Т.Л.
Доповідач - Зінов'єва А.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 травня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Зінов'євої А.Г.
суддів: Ларіної Н.О.
Канурної О.Д.
при секретарі: Стефановій Я.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 11 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Дружківський машинобудівний завод» (далі Завод) про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 11 квітня 2014 року ОСОБА_2 у задоволенні вищевказаного позову було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивачка принесла апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просила ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 посилалася на те, що у суду першої інстанції не було підстав для відмови у задоволенні позову. Відповідно до діючого законодавства, однією із складових заробітної плати є компенсаційні виплати. Наказом по Заводу від 19.02.2013 р. їй була встановлена надбавка до заробітної плати в розмірі 1942 грн., яку їй у травні-вересні 2013 р. не було виплачено у повному розмірі. Відмовляючи у позові з посиланням на інші накази про зменшення даної складової заробітної плати, суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність її попередження про зміну суттєвих умов праці, як це передбачене трудовим законодавством. Недоплачена надбавка свідчить про непроведення відповідачем з нею повного розрахунку при звільненні і тому у суду першої інстанції були всі підстави для стягнення як заборгованості, так і середнього заробітку за весь час затримки розрахунку з компенсацією моральної шкоди.
До судового засідання сторони не прибули, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
При розгляді справи судом було встановлено, що в період з 28.09.2012 р. по 24.12.2013 р. сторони знаходилися у трудових відносинах, після чого трудовий договір був розірваний на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін. ОСОБА_2 працювала на посаді заступника начальника гальванічного цеху №4 ПАТ «Дружківський машинобудівний завод» з певним посадовим окладом. Положенням про порядок встановлення та виплату надбавок до посадових окладів робітникам із складу керівників, спеціалістів та службовців, затвердженого директором Заводу та узгодженого головою профкому, яке введено в дію на підставі наказу №305 від 02.07.2012 р. (далі Положення), встановлені розміри надбавок, строки їх дії, порядок призначення та виплату лише при наявності коштів.
У відповідності з вимогами Положення, на підставі службових листів керівника Департаменту управління виробництвом, відповідно до наказів по підприємству позивачці була встановлена надбавка до посадового окладу, зокрема, у травні 2013 р. - 1263 грн., у червні 2013р. -1663 грн., у липні - 831 грн. 50 коп., з серпня 2013 р. - 1663 грн. За вказані місяці 2013 р. позивачці надбавка до заробітної плати у зазначеному розмірі нарахована та виплачена. За вересень 2013 р. надбавка виплачена у розмірі 748 грн. 35 коп. за фактично відпрацьований час, виходячи з її розміру 1663 грн., що не оспорюється ОСОБА_2
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року (в редакції за станом на день виникнення правовідносин)структура заробітна плати це: Основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно зі ст. 97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Виходячи з вищевикладеного, надбавка до посадового окладу, передбачена Положенням, віднесена до інших заохочувальних виплат, яка проводиться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до п. 1.1. Положення, встановлені надбавки, зокрема за високі досягнення праці - до 50 % посадового окладу (до 3 місяців з дня встановлення).
Пунктом 1.4. вказаного Положення передбачено, що протягом дії періоду надбавки або його закінчення керівник департаменту (за підлеглістю) клопоче про зміну встановленої надбавки в менший або більший бік, чи повному її скасуванню з урахуванням особистого вкладу кожного працівника в рішення завдань, які постановлені перед колективом.
При цьому, як вбачається з п. 1.6. Положення, надбавка встановлюється наказом по підприємству.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
В ході слухання справи позивачкою не надано і судом першої інстанції не встановлено порушень відповідачем вищевказаного Положення. Накази, якими змінювалися розміри надбавки, зокрема, для позивачки, останньою не оспорені і є чинними. У визначеному в них розмірі надбавки ОСОБА_2 виплачені у повному розмірі.
За вказаних обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність у позивачки заборгованості по заробітній платі, проведення з нею повного розрахунку у день звільнення. Виходячи з наведеного у суду першої інстанції не було підстав для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої вимогами ст. 117 КЗпП України (нарахування середнього заробітку за затримку розрахунку). І оскільки в ході слухання справи не встановлено порушень трудового законодавства з боку відповідача, то відсутні були і підстави для висновку про спричинення позивачці моральної шкоди.
Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апелянта про те, що про зміну розміру надбавки її повинні були повідомити за два місяці до застосування, оскільки вони безпідставні.
Як вбачається з п. 1.5. Положення, такий порядок призначення та виплати надбавки до окладу діяв до введення Положення.
Необґрунтованими є доводи позивачки про те, що зменшення розміру надбавки є зміною істотних умов праці, оскільки надбавки визначаються підприємством самостійно і оформлюються відповідним наказом. Накази про зменшення розміру надбавки у зазначений позивачкою період останньою не оскаржені; суми, зазначеної у наказі надбавки, отримані, що свідчить про її згоду з їх розміром.
Таким чином, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.1-308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 11 квітня 2014 року залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: