Справа № 422/1537/14-к
Провадження № 11кп/782/685/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2014 року м. Луганськ
Апеляційній суд Луганської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого: Тополюк Є.В.
суддів: Шмигельского І.В., Чорнобривка Ю.В.
при секретарі: Пундор А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Луганської області у м. Луганську кримінальне провадження № 11кп/782/685/14 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Перевальського районного суду Луганської області від 01.04.2014 року у кримінальному провадженні за звинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Алчевськ Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 за ч. 2 ст. 186 КК України,-
з участю прокурора: Мазепиної М.В.
захисника обвинуваченого ОСОБА_2, адвоката: ОСОБА_1
В С Т А Н О В И Л А :
Вироком Первомайського міського суду Луганської області від 1 квітня 2014 року:
ОСОБА_2, громадянина України, раніше судимого: - 18.11.2011 року Алчевським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу 850 грн; - 25.04.2012 року Алчевським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 389, ст. 75 КК України до покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 рік, з випробувальним терміном 1 рік, штраф 850 грн; - 18.10.2013 року Алчевським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком на 100 годин;
засуджено:
- за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Запобіжний захід ОСОБА_2 змінено з домашнього арешту на тримання під вартою, ОСОБА_2 взятий під варту в залі суду.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислюється з 01 квітня 2014 року.
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 визнано винними у тому, що він, за обставин, встановлених судом та наведених у вироку, 04 березня 2014 року, приблизно о 14-10 годині, будучі у стані алкогольного сп'яніння, знаходився біля автобусної зупинки «Перевальський РМЗ», розташованої по вул. Дзержинського у м. Перевальську, Луганської області, де проходила громадянка ОСОБА_3, і у нього, повторно виник прямий умисел на відкрите викрадення майна ОСОБА_3.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), ОСОБА_2, діючи повторно, із корисливих мотивів, шляхом ривка, вирвав з рук ОСОБА_3 жіночу сумку, в якій знаходились гроші у сумі 92 грн. та полімерний пакет з особистими речами, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення втік, та викраденим розпорядився на свій розсуд.
Злочинними діями ОСОБА_2, потерпілій ОСОБА_3 було завдано матеріальну шкоду на суму 92 грн. Цивільний позов останньою не заявлений.
Не погодившись з винесеним вироком, адвокат ОСОБА_1 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Перевальського районного суду Луганської області від 01.04.2014 року скасувати в частині призначення ОСОБА_2 покарання, ухвалити нову ухвалу, в якій призначити покарання ОСОБА_2 із застосуванням ст. 75 КК України. Він вважає,що суд при розгляді даного кримінального провадження не прийняв до уваги той факт, що ОСОБА_2 з початку досудового слідства за кримінальним провадженням зробив заяву, в якій щиро покаявся, також активно сприяв розкриттю даного кримінального правопорушення. Крім того, матеріалами досудового та судового слідства встановлено той факт, що ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою провину та попросив пробачення у потерпілої, але суд, по невідомим для захисту причинам, не зазначив ці обставини як такі що пом'якшували б покарання, відповідно до ст. 66 КПК України. Також йому є незрозумілим той факт, як саме суд встановив, що його підзахисний в час скоєння їм кримінального правопорушення знаходився в стані алкогольного сп'яніння, так як факт находження у стані алкогольного сп'яніння може бути стверджено або спростовано лише на підставі акту судово-медичного дослідження або судово-медичної експертизи, але в матеріалах кримінального провадження таких документів не має. Таким чином, на його думку, суд не мав права, відповідно до ст. 67 КК України - обставини що обтяжують покарання, застосовувати до його підзахисного.
Також він вважає, що суд необґрунтовано прийшов до висновку, що виправлення ОСОБА_2 не можливо без ізоляції від суспільства, так як у вироку є лише посилання на думку потерпілої. Аналіз судового вироку дає підстави вважати, що суд не правомірно урахував та не урахував усі обставини кримінального провадження, в наслідок чого не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на висновки суду. Також не зрозуміло посилання суду на те, що ОСОБА_2 неодноразово був засуджений, але дані висновки не відповідають фактичним обставинам. ОСОБА_2 дійсно був засуджений, але лише вироком Алчевського міського суду Луганської області 18.10.2013 року за ч. 1 ст. 185 КК України. Також захист зауважує той факт, що за даним вироком ОСОБА_2 відбув призначене йому покарання і таким чином, висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що вплинуло на правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність і визначення міри покарання відповідно до ст. 411 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу, та просив застосувати до його підзахисного ст.75 КК України,так як суд безпідставно вказав на те,що ОСОБА_2 знаходився у стані алкогольного сп'яніння, думку прокурора, який не визнав доводи захисника обвинуваченого як обґрунтовані, та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, заслухавши судові дебати, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає,що апеляційна скарга захисника обвинуваченого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судове слідство було проведено судом першої інстанції у загальному порядку.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні вказаного у вироку злочинного дія відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами , є обґрунтованим.
Цей висновок, зокрема ґрунтується на показаннях самого обвинуваченого, який на досудовому слідстві, а також під час судового слідства , визнавав обставини вчиненого злочину.
Зазначені показання суд першої інстанції обґрунтовано визнав достовірними і поклав в основу обвинувального вироку.
Так, свідок, ОСОБА_4 підтвердив, що 04 березня 2014 року приблизно о 14-10 год. він разом з ОСОБА_2. після вживання спиртних напоїв, приїхали до м. Перевальська, де проходили уздовж автобусної зупинки « Перевальський РМЗ», розташованої по вул. Дзержинского, м.Перевальська Луганської області, коли ОСОБА_2 несподівано для нього вирвав сумку з рук потерпілої, і побіг в бік будинків, на що він розгубився і побіг у протилежний бік.
Потерпіла ОСОБА_3 розповила суду, як був вчиненій злочин проти неї 04.03.2014 року біля автобусної зупинки« Перевальський РМЗ « обвинуваченим ОСОБА_2
Суд належним чином дослідив ці та інші докази по справи, детально виклав їх зміст у вироку і дав їм правильну оцінку.
У своєї апеляційної скарги захисник обвинуваченого вказує на те, що йому не зрозуміло, як суд встановив факт находження обвинуваченого у стані алкогольного сп'яніння , якщо не було судово-медичного дослідження, а суд послався у вироку на цей факт, як на обставину,що обтяжують покарання.
Даний довід захисника колегія суддів вважає безпідставним.
Сам обвинувачений та свідок ОСОБА_4 визнали цей факт, що вони 04.03.2014 року знаходилися у стані алкогольного сп'яніння біля автобусної зупинки « Перевальський РМЗ» , де ОСОБА_2 вчинив злочин проти потерпілої ОСОБА_3
Сам обвинувачений цього факту не оспорював під час досудового та судового слідства.
В зв'язку з чим у суду першої інстанції не було підстав для іншого висновку.
Таким чином , перевіряючи даний довід захисника, колегія суддів вважає,що він не ґрунтується на законі і колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до вимог ст.65 КК України при призначенні покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Колегія суддів не вбачає підстав для пом'якшення призначеного покарання, та змінення вироку, застосування до обвинуваченого ст.ст.69,75 КК України.
В зв'язку з тим, колегія суддів вважає,що апеляційна скарга захисника обвинуваченого є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.403-407,419 КПК України , колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області,-
У Х В А Л И Л А :
Вирок Перевальского районного суду Луганської області від 01 квітня 2014 року стосовно ОСОБА_2 за обвинуваченням за ст.186 ч.2 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ,адвоката ОСОБА_1- без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту ії проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку в трьохмісячний строк з дня ії проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
С У Д Д І :
Є.В.Тополюк І.В.Шмигельский Ю.В.Чорнобривко