Судове рішення #370781
Справа № 11-837 2006 р

Справа № 11-837 2006 р.                                     Головуючий у 1 інстанції Мацький Є.М.

Категорія: ст. 286 ч.2 КК України                                   Доповідач: Ткаченко В.Л.

УХВАЛА

                          Іменем України

19 грудня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого                          Мельничук Н.М.

суддів                                     Єрещенка А.М.,

Ткаченка В.Л.

прокурора                              Селюченко І.І.

адвокатів                                Морозова О.І.

потерпілого                            ОСОБА_1

засудженого                           ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, законного представника потерпілої - ОСОБА_1 на вирок Коростишівського районного суду від 14 вересня 2006 р.

Цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, несудимого,-засуджено за ч.2 ст. 286 КК України на три (3) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три (3) роки.

ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з встановленим іспитовим строком -два роки. (В резолютивній частині судом пропущено посилання на ст. 75 КК України).

На підставі ст. 76 КК України, суд зобов'язав ОСОБА_2: п.2 - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

п.3 - повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ЗО 379 грн. 01 коп. з матеріальної шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди, а всього 40 379 грн. 01 коп.

 

Міра запобіжного заходу ОСОБА_2 залишена - підписка про невиїзд.

Як встановив суд першої інстанції, 4 листопада 2005 року близько 21 години 30 хвилин в с. Глибочок Коростишівського району ОСОБА_2, керуючи технічно несправним мотоциклом "ІЖ-Планета-3", реєстраційний номер НОМЕР_1, належним ОСОБА_4, який з усної домовленості дозволив користуватися мотоциклом, - рухався в темну пору доби.

Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2 рухався по вул. Центральній с. Глибочок в напрямку с. Харитонівка Коростишівського району. Під час руху ОСОБА_2 не справившись з керування зазначеного мотоцикла, вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_5, спричинивши їй тяжкі тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми у формі лінійного перелому черепа справа, перелому основи черепа, гострої субдуральної гематоми зліва, геморрагічного забою головного мозку, стовбура головного мозка, субарахноїдального крововиливу, субдуральної гігроми справа, розриву барабанної перетинки, гемоотореї зправа, саден на кистях та перелому основи черепа.

Порушення ОСОБА_2 під час керування мотоциклом вимог п.п.2.3 а,б,г; 2.9 а; 12.1; 12.2; 12.3; 31.4.1. "Правил дорожнього руху України" явилось причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди.

В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_2 неоспорюючи міру покарання, кваліфікацію злочину та наслідки ДТП, посилаючись на свою спроможність сплатити суму матеріальної і моральної шкоди - просив зменшити сплату відшкодування моральної шкоди на суму 5 000 грн. (п'ять тисяч). В решті вирок залишити без зміни.

Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, посилаючись на те, що вирок несправедливий внаслідок м'якості обраної міри покарання та невірно визначеного розміру моральної шкоди - просила скасувати вирок, а справу направити на новий судовий розгляд. Одночасно ОСОБА_1 зазначила, що суд, розглядаючи справу, не обговорив питання про притягнення до участі в ній в якості відповідача власника мотоцикла -ОСОБА_4 і тим самим позбавив потерпілу можливості реально отримати повне матеріальне і моральне відшкодування.

 

Заслухавши доповідача, думку прокурора про часткове задоволення апеляції законного представника потерпілої в частині збільшення суми стягнення з моральної шкоди та залишення без задоволення апеляції засудженого, доводи на підтримку своїх апеляцій, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляція законного представника потерпілої підлягає частковому задоволенню, а апеляція засудженого - без задоволення з наступних підстав.

Винність ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину за обставин, зазначених у вироку, доведена матеріалами досудового слідства. які були всебічно і повно перевірені в судовому засіданні ніким з учасників процесу не оспорюється. Призначене ОСОБА_2 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і знаходиться ближче до найближчої межі санкції ч.2 ст. 286 КК України і призначено судом з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання. У тому числі і тих на які є посилання в апеляційній скарзі засудженого, а також з врахуванням думки законного представника потерпілої - ОСОБА_1, яка в судовому засіданні не наполягала на суворості покарання (а.с. 129,130), а просила суд задовольнити цивільний позов в повному обсязі, оскільки донька стала інвалідом, не може ні писати, ні читати, ні говорити. Вона не орієнтується в обстановці, стала як маленька дитина, потребує тривалого лікування, на яке потрібні гроші.

Суд обгрунтовано застосував ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_2 від відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк - три роки. Проте, при вирішенні питання про стягнення збитків з моральної шкоди, суд не достатньо врахував характер та обсяг заподіяних моральних та фізичних страждань як самої неповнолітньої потерпілої, що перенесла тяжку травму та декілька складних медичних операцій і втратила здоров'я, що позбавило її нормального способу життя і потребує тривалого лікування і піклування з боку батьків, які також морально страждають.

Тому, колегія суддів вважає за необхідне збільшити суму стягнення моральної шкоди з 10 000 грн. до 30 000 грн.

Доводи законного представника потерпілого - ОСОБА_1, що суд не притягнув в якості відповідача власника мотоцикла - безпідставні, оскільки виходять за межі позивної заяви ОСОБА_1, яка не вказувала в якості відповідача ОСОБА_4 (а.с.89).

Підстав для пом'якшення призначеного покарання засудженому та зменшення суми стягнення - немає.

 

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів. -

ухвалила:

Апеляцію законного представника потерпілого - ОСОБА_1 - задовольнити частково, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Коростишівського районного суду від 14 вересня 2006 року щодо ОСОБА_2 змінити. Збільшити суму стягнення з моральної шкоди, остаточно стягнути з ОСОБА_2 -тридцять тисяч гривень моральної шкоди на користь ОСОБА_1. В решті вирок залишити без зміни.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація