Справа №2-73/08

РІШЕННЯ

іменем   України

20 лютого 2008 року     м.  Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Гутій О.В.,  при секретарі Паллай О.В.,  з участю позивача ОСОБА_1,  відповідача ОСОБА_2,  представника співвідповідача ОСОБА_3,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Мукачево справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  співвідповідача ВАТ «Страхова компанія «Універсальна»,  третя особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з зазначеним позовом,  в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 8521грн. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн. Позов мотивує тим,  що 05 серпня 2006 року сталася дорожньо-транспортної пригоди,  учасниками якої був автомобіль марки ВАЗ 2105,  державний номер НОМЕР_1,  що належить позивачеві,  та автомобіль марки МАН F 2000,  державний номер НОМЕР_2,  який належить відповідачу,  та яким керував ОСОБА_4. Відповідно до постанови Іршавського районного суду від 18 вересня 2006 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за  ст.  124 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 гривень. Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль позивача,  чим йому заподіяна матеріальна шкода у розмірі 8521 гривень. Також у позові позивач зазначив,  що в результаті цієї шляхово-транспортної пригоди йому спричинено моральну шкоду,  яку оцінив у розмірі 5000 гривень.

В судовому засіданні позивач змінив позов,  просить стягнути матеріальну шкоду з урахуванням індексу інфляції у розмірі 10183, 10 гривень та моральну шкоду у розмірі 10000 гривень. Змінений позов підтримав,  просить його задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов та мотиви позову не визнав,  показав суду,  що автомобілем марки МАН F 2000,  державний номер НОМЕР_2,  за участю якого трапилася дорожньо-транспортна пригода,  яким керував ОСОБА_4,  що працює у нього водієм,  належить йому. Однак,  10 березня 2006 року ним було застраховано цивільно-правову відповідальність у ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» і тому він не повинен нести відповідальність за шкоду,  заподіяну позивачу.

Представник співвідповідача ВАТ «Страхової компанії «Універсальна» в судовому засіданні позов не визнала,  показала суду,  що між ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір про страхування цивільно-правової відповідальності. Відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди повинні вжити заходів щодо повідомлення страховика про страховий випадок,  що було зроблено відповідачем.  На позивачеві,  як особу,  яка мала право на відшкодування,  цим Законом покладено обов'язок звернутися до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування разом з необхідними документами. Позивач цього не зробив,  а відремонтував автомобіль власними силами,  і на даний момент неможливо встановити,  на яку суму було заподіяно збитків. Крім того вважає,  що подані ним договір про виконання робіт,  акт виконаних робіт,  накладні,  квитанція не доводять того,  що здійснювався ремонт тих пошкодження автомобіля позивача,  які були завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля відповідача,  та саме такого розміру матеріальної шкоди.

2

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду,  свідка,  дослідивши матеріали справи,  суд приходить до такого висновку.

В судовому засіданні встановлено,  що 10 березня 2006 року відповідачем ОСОБА_2 з співвідповідачем ВАТ «Страхова компанія «Універсальна» було укладено договір про страхування цивільно-правової відповідальності типу 1,  строком на один рік,  відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль МАН F 2000,  державний номер НОМЕР_2. Відповідно до цього договору встановлений ліміт відповідальності за шкоду,  заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) у розмірі 51000 гривень,  за шкоду,  заподіяну майну (на одного потерпілого) у розмірі 25500 гривень,  та франшизу у розмірі 510 гривень.

05 серпня 2006 року трапилася дорожньо-транспортна пригода,  учасниками якої був автомобіль марки ВАЗ 2105,  державний номер НОМЕР_1,  що належить позивачеві,  та автомобіль марки МАН F 2000,  державний номер НОМЕР_2,  який належить відповідачу,  та яким керував ОСОБА_4. Відповідно до постанови Іршавського районного суду від 18 вересня 2006 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за  ст.  124 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 гривень. Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль позивача.

07 серпня 2006 року відповідач ОСОБА_2 повідомив Закарпатську регіональну дирекцію ЗАТ «Страхова компанія «Універсальна» про дорожньо-транспортну пригоду,  яка мала місце 05.08.2006 року.

Відповідно до  ст.  1187 ЦК України шкода,  завдана джерелом підвищеної небезпеки,  відшкодовується особою,  як на правовій підставі володіє транспортним засобом,  механізмом,  іншим об'єктом,  використання,  зберігання або утримання,  якого створює підвищену небезпеку; відповідно до  ст.  1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду,  завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Із змісту  ст.  1194 ЦК України випливає,  що особа,  яка застрахувала свою цивільну відповідальність,  відшкодовує потерпілому завдану нею шкоду лише у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування шкоди - у розмірі,  який визначається як різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно вимог  ст.  35 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування особа,  яка має право на відшкодування,  повинна подати страховику (або якщо страховик невідомий - Моторному (транспортному) страховому бюро України) заяву,  яка ловинна містити певні відомості,  та документи,  перелік яких встановлений цією статтею. Як встановлено в судовому засіданні позивач не звертався з відповідною заявою ні до ВАТ «Страхова компанія «Універсальна»,  ні до Моторного (транспортного) страхового бюра України. При цьому доводи позивача про те,  що він не знав про укладений відповідачем договір про цивільно-правову відповідальність,  не можуть братися судом до уваги,  так як цей вид страхування є загальнобов'язковим,  а страховик відповідно до законодавства подає інформацію про укладені ним договори до централізованої бази даних. Крім того,  в матеріалах про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4. міститься інформація про страховий поліс від 10.03.2006 року.

Відповідно до  ст.  1167 ЦК України моральна шкода,  завдана фізичній або юридичній особі неправомірним рішеннями,  діями чи бездіяльністю,  відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності її вини,  крім випадків,  встановлених частиною другою цієї статті.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2,  який є власником автомобіля МАН F 2000,  державний номер НОМЕР_2,  на його користь моральної шкоди в розмірі 10000 гривень,  оскільки ним не доведено,  що саме його діями позивачу спричинена моральна шкода.

За таких обставин у позові слід відмовити.

Керуючись  ст.  ст. 10,  11,  60,  61,  209,  212,  215-218 ЦПК України,   ст.   ст.  999,  1166, 1167, 1195, 1198 ЦК України,   ст.  18 Закону України « Про страхування»,   ст.   ст.  2, 11,  17,  22,  28,  29,  33,  35 Закону України «Про загальнообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,  суд,  -

3

РІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  співвідповідача ВАТ «Страхова компанія «Універсальна»,  третя особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області через цей суд протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду,  яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений  ст.  294 ЦПК України,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.