Справа №254/865/14-ц
Провадження №2/254/714/2014
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 квітня 2014 року м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді Заборського В.О.,
при секретарі Калініній Н.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Саприкіної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління Донбас» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління Донбас» (далі ПАТ «Ш/у Донбас») про відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000,00 грн., завданої внаслідок професійного захворювання. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 2006 року він перебував у трудових відносинах з відповідачем, де працював в тяжких та шкідливих підземних умовах і захворів на професійне захворювання, звідки був звільнений у 2013 році за станом здоров'я та виходом на пенсію. В 2013 році було складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання на виробництві згідно якого позивач захворів на хронічну попереково-крижову радикулопатію в стадії затухаючого загострення з помірним статико-динамічним порушенням та стійким больовим компонентом. Висновком МСЕК від 07 листопада 2013 року позивачу встановлено 40 % втрати професійної працездатності і встановлено 3 групу інвалідності по профзахворюванню. Позивач вважає, що внаслідок отриманого ним професійного захворювання йому завдана моральна шкода, оскільки протягом хвороби він систематично лікується за свій рахунок, на даний час постійно відчуває фізичний біль в спині. Впродовж останнього часу позивач та його сім'я знаходяться у скрутному матеріальному стані, він не може знайти гідної роботи через інвалідність та захворювання спини. Порушився попередній уклад його сімейного життя, внаслідок проблем зі здоров'ям та хвилювань позивач почав важко переживати обставини які склались і останнім часом у нього виникли систематичні головні та серцеві болі, порушення сну, депресія. Усі зазначені вище обставини, страждання, негативні явища, душевні та моральні переживання позивач сприймає як моральну шкоду.
Позивач, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився. Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав у повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_3 та доводи позовної заяви, на яких вони ґрунтуються.
Представник відповідача ПАТ «Ш/у Донбас» Саприкіна О.В. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Заперечення обґрунтовуються тим, що позивачем не доведений сам факт завдання йому моральної шкоди, оскільки довідка МСЕК підтверджує лише ступінь втрати професійної працездатності, наявність групи інвалідності та потребу у додатковій соціальній допомозі, медикаментозному лікуванні, а інші докази на підтвердження факту завдання моральної шкоди позивачем суду не надані. Крім того вважає, що оскільки ПАТ «Ш/у Донбас» не є єдиним місцем роботи позивача, де він працював в шкідливих умовах, внаслідок яких він отримав професійне захворювання і втратив працездатність, то і відшкодування моральної шкоди з відповідача повинно здійснюватись пропорційно відпрацьованому часу та отриманому професійному захворюванню на підприємстві відповідача.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з копії трудової книжки, позивач ОСОБА_3 починаючи з 26 червня 2006 року (Наказ №344к від 26.06.2006р.) працював у ДВАТ «Ш/у Донбас», яке згідно наказу МВП України №339 від 01.09.2010 року перейменовано в ПАТ «Шахтоуправління Донбас», гірником 3, з 20 березня 2007 року гірником 4 розряду, з 03 вересня 2008 року прохідником 5 розряду, з повним підземним робочим днем.
Звільнено позивача з підприємства відповідача 21 червня 2013 року згідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, у зв'язку з переходом на пенсію (Наказ № 307к від 21.06.2013р.).
З санітарно-гігієнічної характеристики умов праці ОСОБА_3 за № 334 від 27 лютого 2013 року, затвердженого головним державним санітарним лікарем м. Шахтарську та Шахтарського району вбачається, що ОСОБА_3 працює на Шахті № 22 «Комунарська» ПАТ «Ш/у Донбас» прохідником 5 розряду на ділянці профілактичних робіт з техніки безпеки № 3, раніше працював на шахті «Заперевальна-2» з 07.05.1984 р. по 19.07.1984р. учнем гірника; з 19.07.1984 р. по 26.09.1984 р. гірником 2 розряду; з 26.09.1984 р. по 19.11.1984 р. учнем гірника; з 19.11.1984 р. по 25.05.1987 р. гірником 3 розряду. На шахті «Глибока» з 25.05.1987 р. по 04.03.1988 р. гірником 3 розряду. На шахті ім.. А.Б. Батова з 23.03.1989 р. по 24.04.1990 р. гірником 2 розряду. На шахті «Октябрьська» з 03.05.1990 р. по 15.10.1990 р. гірником 3 розряду. В 3-му ВГСО Ордена Трудового Червоного Прапору з 22.10.1990 р. по 22.11.1993 р. респіраторщиком. На шахті «Щегловська-Глибока» з 26.06.2006 р. по 03.09.2008 р. гірником 3,4 розрядів; з 03.09.2008 р. по 23.03.2010 р. прохідником 5 розряду. Загальний стаж підземної роботи його складає - 15 років 1 міс., на даній ділянці 2 роки 10 міс. 27 днів, по даній професії 4 роки 5 міс. 18 днів. Умови праці ОСОБА_3 у відповідності з гігієнічною класифікацією праці відносяться в професії прохідника - до класу 3.3 по пилу, до класу - 3.1 по шуму, до класу 3.1 по локальній вібрації, до класу 3.2 по тяжкості трудового процесу, до класу 3.2 по напруженості трудового процесу.
Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання на шахті № 22 «Комунарська» ПАТ «Ш/у «Донбас» від 23.09.2013 року, професійне захворювання - хронічна попереково-крижова радикулопатія в стадії затухаючого загострення з помірними статико-динамічними порушеннями та стійким больовим компонентом у ОСОБА_3 виникло у зв'язку з тривалим періодом роботи в шкідливих умовах, обумовленим впливом промислового фактору до 80 % часу робочої зміни, а причина його є тяжка фізична праця: питома вага ручних і тяжких операцій за зміну до 80 %, перебування у вимушеній позі від 15% до 50% часу зміни (при нормі 25%); підняття і переміщення вантажу разове (до 2-х разів на годину) від 20 до 45 кг (норма не більше 30 кг); кількість нахилів більш ніж 30 градусів - 65-300 разів протягом зміни (норма до 100); сумарний вантажообіг від 1,0т до 1,2т з робочої поверхні (норма до 0,870т).
Згідно Довідки до акту огляду МСЕК № 492461, при огляді 07 листопада 2013 року ОСОБА_3 у зв'язку із професійним захворюванням вперше встановлена ІІІ група інвалідності з 31.10.2013 року та у відповідності до Довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках № 232757 ОСОБА_3 визначено ступінь втрати професійної працездатності 40 % з 31.10.2013 року по 01.12.2015 року.
Суд виходить з того, що право на відшкодування моральної шкоди потерпілому у зв'язку з професійним захворюванням виникає з моменту первинного встановлення органами МСЕК стійкої втрати працездатності.
Вперше стійка втрата професійної працездатності встановлена позивачеві 07.11.2013 року.
Згідно ч. 4 ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
За ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів.
В порушення вимог ч. 4 ст. 43 Конституції України, ч. 1 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» відповідач як роботодавець не забезпечив позивачеві належні, безпечні і здорові умови праці, що спричинило виникнення у ОСОБА_3 професійного захворювання.
Визначення моральної шкоди міститься у положеннях статті 23 ЦК України, у якій зазначено, що моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з противоправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном, або в інший спосіб.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Факт систематичного знаходження ОСОБА_3, на лікуванні в медичних закладах підтверджено наданими суду виписками із історії хвороби, виписними епікризами.
Наявність у позивача професійного захворювання, яке потягло стійку втрату 40 % професійної працездатності, безсумнівно викликає втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, що свідчить про перенесені позивачем моральні страждання.
Як зазначено у п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року, суд вирішуючи питання про відповідність Конституції України положень Закону України № 717-V від 23.07.2007 року, яким скасоване право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, дійшов висновку, що право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Згідно ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Оскільки професійне захворювання та стійка втрата професійної працездатності, як і спричинені ними моральні страждання позивача, знаходяться в прямому причинному зв'язку з протиправною бездіяльністю відповідача, вищевикладені обставини, згідно положень ст. 237-1 КЗпП України, є достатньою підставою для підтвердження наявності у позивача права на відшкодування йому моральної шкоди, завданої стійкою втратою працездатності на 40%, та обов'язку відповідача здійснити таке відшкодування.
Посилання представника відповідача на відсутність об'єктивних доказів спричинення моральної шкоди судом визнаються безпідставними, оскільки позивачу внаслідок професійного захворювання завдана стійка втрата професійної працездатності.
Також, у пункті 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рн/2004 вказано, що ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.
Твердження представника відповідача про те, що на користь позивача відшкодування моральної шкоди з «Ш/у «Донбас» необхідно проводити пропорційно відпрацьованому часу і отримання професійного захворювання судом не беруться до уваги, оскільки згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання на шахті № 22 «Комунарська» ПАТ «Ш/у «Донбас» від 23.09.2013 року саме на підприємстві відповідача мали місце шкідливі умови праці, які і потягли у позивача професійне захворювання.
Моральна шкода, як наголошується в частині 4 статті 23 ЦК України, відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує вимоги розумності і справедливості, бере до уваги глибину фізичних та душевних страждань позивача, характер негативних наслідків, неможливість відновлення втраченого здоров'я та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 12 000 грн., задовольнивши позов ОСОБА_3 частково.
З відповідача, згідно ст. 88 ЦПК України, до доходу Держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243,60 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 2, 11, 60, 81, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління Донбас» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління Донбас» на користь ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління Донбас» до доходу Держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.
В інший частині позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити. Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: