Справа № 11-879 2006 р.           Головуючий у 1 інстанції Євстаф'єва Т.А.

Категорія: ст.122 ч.І КК України                 Доповідач: Єрещенко А.М.

УХВАЛА

ІменемУкраїни

19 грудня 2006 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого                                                                       Мельничук Н.М.

суддів                                                                            Ткаченка В.Л.,

                             ЄрещенкаА.

прокурора                                                                  ГлазуноваС.В.

засудженого                                                 ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Бердичівського міськрайонного суду від 6 жовтня 2006 р., яким

ОСОБА_1,

1972 року народження, мешканця м. Бердичева, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, -засуджено за ст. 122 ч.І КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі.

Міра запобіжного заходу залишена підписка про невиїзд.

ОСОБА_1 засуджено за те, що 8 жовтня 2005 року біля 23 год. 40 хв. в подвір'ї будинку АДРЕСА_1 на грунті раптово виниклих неприязнених стосунків він побив ОСОБА_2. спричинивши тілесні ушкодження середньої тяжкості у вигляді крововиливів та саден на обличчі та відкритого травматичного перелому нижньої щелепи зі зміщенням.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить пом'якшити йому міру покарання і застосувати ст. 75 КК України, посилаючись на те, що суд при обранні міри покарання не в повній мірі врахував, що він визнав себе винним, щиро кається, частково відшкодував заподіяну шкоду, позитивно характеризується, має на утриманні малолітню дитину, думку трудового колективу про взяття його на поруки.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, вивчивши доводи апеляції та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з слідуючих підстав.

При обранні міри покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, при яких було вчинено злочин, особу засудженого, його відношення до скоєного, позитивні характеристики, що він має на утриманні неповнолітню дитину. Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

З врахуванням всіх зазначених обставин, суд при обранні міри покарання ОСОБА_1 дотримався вимог ст. 65 КК України.

Судова колегія вважає, що підстав для зміни вироку суду немає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду від 6 жовтня 2006 року щодо нього без зміни.