Справа №22/1348                                        Головуючий у 1 інст. Капустинський М.М.

категорія 4 4                                                                                  Доповідач Кашапова Л.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

30 жовтня 2006 року

Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого  - Кашапової Л.М.

суддів       - Плотіциної Н.А., Омельчука М.І.

при секретарі - Закалюжній І.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом прокурора Овруцького району в інтересах держави в особі Овруцького районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення боргу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на

рішення Овруцького районного суду від 29 листопада 2005 року

встановив:

В вересні 2005 року прокурор Овруцького району, діючи в інтересах держави в особі Овруцького районного центру зайнятості, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача на користь Овруцького районного центру зайнятості виплачену йому допомогу по безробіттю в розмірі 1639грн. 88коп. та на користь держави державне мито, посилаючись на те, що вона виплачена безпідставно, так як в період виплати відповідач був зареєстрований як приватний підприємець.

Рішенням Овруцького районного суду від 29.11.2005 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Овруцького районного центру зайнятості загальну суму виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 1639грн. 88коп.

В задоволенні вимог в частині стягнення державного мита відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати,  а   справу направити на новий розгляд, посилаючись  на  те,  що  висновок суду щодо  ведення ним підприємницької діяльності, не відповідає дійсним обставинам справи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.2,17 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними, визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові' та здатні приступити до підходящої роботи.

У разі відсутності підходящої роботи державною службою зайнятості приймається рішення про надання статусу безробітних з одночасним призначенням допомоги по безробіттю.

Згідно пп.б ч.3 ст.1 вищевказаного Закону в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю та ін.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 4.08.2004 року був зареєстрований Овруцьким районним центром зайнятості як особа, що шукає роботу, а 11.08.2004 року йому було надано статус безробітного.

В період з 09.11.2004 року по 24.04.2004 року відповідач отримав допомогу по безробіттю в загальній сумі 1639грн. 88коп. /а.с.8/.

Копією свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, виданого 26.12.2003 року, підтверджується, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості відповідач був зареєстрований як приватний підприємець, однак не повідомив про це центр зайнятості /а.с.4,5,13/.

За даних обставин суд обгрунтовано задоволив вимоги щодо стягнення з відповідача безпідставно отриманих   коштів по допомозі по безробіттю.

Доводи апелянта про те, що він не може вважатись приватним підприємцем, оскільки у спірний період не займався підприємницькою  діяльністю  і  не  отримував  прибутку,  є необгрунтованими, оскільки документально доведено факт приналежності ОСОБА_1 до зайнятого населення, а отримання прибутку від підприємницької діяльності об'єктивно відноситься до фактору ризику, гарантій по якому держава не передбачає, і залежить від особистих зусиль підприємця та його вміння господарювати.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не містять посилань на порушення судом норм процесуального закону чи неправильне застосування норм матеріального закону, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи.

Суд повно з'ясував обставини,справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам і запереченням сторін і постановив законне і обгрунтоване рішення. Підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.218,307,308,314,317 ЦПК України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну  скаргу  ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Овруцького районного суду від 29 листопада 2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.