Справа №254/10653/13-ц

Провадження №2/254/464/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Заочне

21 лютого 2014 року м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

головуючий суддя Заборський В.О.,

при секретарі Перевертайло І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Донецької міської ради про визнання права власності на земельну ділянку площею 600 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті батька - ОСОБА_3. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько ОСОБА_3. Після його смерті залишилось спадкове майно: жилий будинок АДРЕСА_1 і земельна ділянка під будинком і забудовами, за цією ж адресою, площею 600 кв.м.. Жилий будинок належав померлому на підставі Свідоцтва про право власності виданого 12 жовтня 2000 року Управлінням комунального господарства виконкому Донецької міської ради і зареєстрований в КП «БТІ м. Донецька» 16 жовтня 2000 року за реєстровим № 64964. Земельна ділянка площею 600 кв.м належала померлому ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу від 25 листопада 1994 року, посвідченого нотаріусом Дев'ятої донецької державної нотаріальної контори, за реєстровим № 1-5059, однак він своєчасно не зареєстрував даний Договір купівлі-продажу земельної ділянки в Донецькій міській раді. Після смерті батька позивач звернувся до нотаріуса і йому було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 від 19 жовтня 2000 року, за реєстровим № 3-1700, а на земельну ділянку Свідоцтво не видано, з тієї підстави, що Договір купівлі-продажу земельної ділянки не був зареєстрований в Донецькій міській раді і на земельну ділянку не видано Державний акт про право власності. Постанову про відмову у видачі Свідоцтва про право на спадщину нотаріус видав позивачу 21 лютого 2013 року. Інші спадкоємці відсутні. У зв'язку із смертю ОСОБА_3 зареєструвати за ним право власності на земельну ділянку і отримати Державний акт неможливо, тому позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом для захисту своїх прав.

Позивач ОСОБА_1 повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Суду надав заяву про підтримання своїх позовних вимог та розгляд справи у його відсутності. У разі неявки представника відповідача не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача, в поясненнях якого немає необхідності, на підставі наданих суду письмових доказів.

Відповідач Донецька міська рада, повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином свого представника в судове засідання не направила.

Суд вважає, що причини неявки представника відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не є поважними, в зв'язку з чим, зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, про що в книзі реєстрації актів про смерть ІНФОРМАЦІЯ_2 відділом РАГС м. Селідово зроблено відповідний актовий запис № 87.

Згідно Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25 листопада 1994 року, посвідченого державним нотаріусом Дев'ятої донецького державної нотаріальної контори Вервейко Н.Г. за реєстровим № 1-5059, ОСОБА_3 придбав у ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,06 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Право власності на земельну ділянку у визначеному законом порядку ОСОБА_3 не зареєстрував, Державний акт на право власності на земельну ділянку на неї не отримав.

Приймаючи до уваги сутність заявлених вимог і обставини справи, суд вважає за необхідне вирішити дану цивільну справу на підставі законодавства, що діяло на момент виникнення правовідносин.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 36496200 від 31.01.2014 року ОСОБА_3 заповіт не складався.

Частиною 1 ст. 529 ЦК України (1963 року) передбачено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

З Свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 вбачається, що його батьком є померлий ОСОБА_3, тобто він є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3.

Згідно ст. 548 ЦК України (1963 року), для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України (1963 р.), спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути здійснені протягом шести місяців від дня відкриття спадщини.

З матеріалів спадкової справи № 515 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 вбачається, що позивач ОСОБА_1 19 жовтня 2000 року звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, яку він фактично прийняв, шляхом вступу в її управління, що підтверджується довідкою селищної ради № 1 від 19.10.2000 року.

19 жовтня 2000 року позивачу ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на жилий будинок з надвірними побудовами АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці площею 600 кв.м..

Таким чином, ОСОБА_1 на підставі ст. 549 ЦК України (1963 року) є таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, та спадщина згідно ч. 2 ст. 548 ЦК України (1963 року) належить йому з моменту відкриття спадщини.

Державний нотаріус Дев'ятої донецької державної нотаріальної контори Вервейко Н.Г. постановою від 21 лютого 2013 року відмовила ОСОБА_1 в оформленні спадкових прав в нотаріальній конторі на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_3, оскільки згідно п. 4.20 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, видача свідоцтва про спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, витягу з Державного земельного кадастру про відсутність обмежень на земельну ділянку, або витягу з поземельної книги, а також витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, а ці документи у спадкоємця ОСОБА_1 відсутні.

Вирішуючи позов по суті, суд враховує ті обставини, що неможливо оформлення спадкової земельної ділянки після смерті ОСОБА_3 через нотаріальну контору у визначеному законом порядку за позивачем ОСОБА_1, оскільки померлий дану земельну ділянку на праві власності, після укладення ним 25 листопада 1994 року Договору купівлі-продажу, у визначеному законом порядку за життя не зареєстрував, Державний акт про право приватної власності на землю не отримав, на теперішній час позивач не може зареєструвати право власності за померлою особою та надати відповідні витяги нотаріусу, який виніс постанову про відмову у видачі Свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. Підтвердити та реалізувати своє право власності на земельну ділянку іншим шляхом ніж через судове рішення у зв'язку з прогалинами в законодавстві, що регулює зазначені правовідносини, позивач не може. За наведених обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 600 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-216 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 600 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_3.

На рішення позивачем може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідач, який не з'явився у судове засідання, може подати до Будьоннівського районного суду м. Донецька заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: