АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,

суддів: Левенця Б.Б., Шиманського В.Й.

при секретарі: Хилюк І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою через представника ОСОБА_2, на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 квітня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и л а :

у грудні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, у якому просила розірвати шлюб, посилаючись на те, що сімейне життя не склалося, відносини між ними фактично припинені, спільного господарства не ведуть. Збереження шлюбу вважає неможливим.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 19.04.2012 року позов задоволено. Шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано.

Не погоджуючись з даним рішенням суду відповідач через представника подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в позові. Посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. А саме, суд не повідомив його про судовий розгляд, оскільки в позовній заяві зазначена не вірна адреса його проживання. Крім того, сторони постійно проживають в Австрії, а тому суд повинен був відмовити в позові та вказати, що дана справа підсудна судовим органам Австрії.

У судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивачки ОСОБА_4 просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду перщої інстанції залити без змін.

Справа № 22-ц-796/7339/2014

Головуючий у суді першої інстанції: Кириченко Н.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 19.02.1983 року, від якого мають двох доньок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сторони припинили спілкування як подружжя, проживають окремо та примирення між ними неможливе.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Так, згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Суд правильно керувався вимогами зазначеної норми. Апеляційна скарга не містить посилань на порушення судом даної норми та на можливість примирення сторін до ухвалення рішення.

З довіреності виданої ОСОБА_3 вбачається, що остання на час розгляду справи була зареєстрована у АДРЕСА_2.

Представник апелянта не заперечував, що відповідач також зареєстрований у м. Києві АДРЕСА_1. Таку ж адресу апелянт зазначив і у апеляційній скарзі.

Представники сторін не заперечували, що сторони на час розгляду справи фактично не проживали на території України, а проживають у Австрії.

Відповідно до ст. 111 ЦПК України підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами, за клопотанням позивача визначається ухвалою судді Верховного Суду України. У такому самому порядку визначається підсудність справи про розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення лише тоді, коли це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Оскільки предметом апеляційного оскарження є процесуальні порушення, які не призвели до неправильності вирішення справи, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Головуючий

Судді