АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,
суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.
при секретарі: Лужецькій І.С.
за участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні часткою в спільній сумісній власності на квартиру, -
Справа №755/18823/2013
№ апеляційного провадження:22-ц-796/5320/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Чех Н.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про усунення перешкод в користуванні часткою в спільній сумісній власності на квартиру.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що після смерті його матері - ОСОБА_6, він і його брат - ОСОБА_7, одержали у спадок за заповітом по 1/4 частині кожний квартири АДРЕСА_1, яка складається з двох ізольованих кімнат житловою площею 26,4 кв.м., загальна площа квартири - 45,1 кв.м. Власником 1/2частини спірної квартири є його та брата ОСОБА_7 батько - ОСОБА_3, який проживає в даній квартирі.
Після реєстрації права власності та станом на дату подання цієї заяви, він жодного разу не зміг потрапити в квартиру, оскільки відповідач та її батько, без його відому, установили додаткові металеві двері, ключі від якої відмовили йому надавати, заявляючи, що йому там нічого робити, і що в квартирі буде мешкати дочка його брата - відповідач.
Таким чином, він не має можливості не тільки користуватися належною йому часткою у спільній власності, а взагалі і потрапити до квартири. Такими протиправними діями відповідачі порушують його право на користування, володіння та розпорядження його часткою в правіспільної часткової власності на квартиру, що гарантується ст.41 Конституції України.
На вирішення спору мирним шляхом відповідачі не погоджуються, тому він змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні часткою в спільній сумісній власності на квартиру задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди в користуванні належною частиною квартири АДРЕСА_1 шляхом надання ключів від даної квартири та доступу до неї.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 114 грн. 71 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
Позивач ОСОБА_1 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
Відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с.124, 126), а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за їх відсутності у відповідності до вимог ч.2 ст.305 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності подружжю ОСОБА_6 та ОСОБА_3 в рівних частках - по 1/2 частині.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла. Після її смерті згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом 1/2 частину спірної квартири, що належала ОСОБА_6, успадкували її сини - ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_7 - кожен по 1/4 частині квартири. В подальшому 26 березня 2013 року згідно договору дарування 3/4 частин квартири, посвідченому державним нотаріусом П'ятої київської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2 (дочці ОСОБА_7) передано у власність (подаровано) 1/4 частину спірної квартири від ОСОБА_7 (батька) та 1/4 частину спірної квартири від ОСОБА_3 (діда).
Отже, власниками спірної квартири є позивач ОСОБА_1 -1/4 частина, та відповідач ОСОБА_2 - 3/4 частини.
Згідно довідки Ф-3 в спірній квартирі станом на 09 серпня 2013 року зареєстровані відповідач ОСОБА_2, її двоє дітей та батько позивача і дід відповідача - ОСОБА_3 Відповідач та її діти зареєстровані в спірній квартирі з 2013 року.
В ході розгляду справи встановлено та підтверджено сторонами, що після смерті ОСОБА_6 в спірній квартирі відповідачем та її батьком були замінені вхідні двері, замки. Ключів від нових замків позивач не має, відповідач відмовляється їх надати, що свідчить про те, що позивачу чиняться перешкоди в користуванні належною йому власністю - 1/4 частиною спірної квартири. Таким чином позивач позбавлений права користування, володіння, розпорядження належним йому майном.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до норм ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Тобто, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би вони і не були пов'язані з порушенням права володіння.
За встановлених обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.
Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді:
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,
суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.
при секретарі: Лужецькій І.С.
за участю: позивача ОСОБА_1
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні часткою в спільній сумісній власності на квартиру, -
Справа №755/18823/2013
№ апеляційного провадження:22-ц-796/5320/2014
Головуючий у судіпершої інстанції: Чех Н.А.
Доповідач у судіапеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
В С Т А Н О В И Л А:
Враховуючи що для написання повного тексту ухвали необхідно певний час, колегія суддів вважає можливим оголосити вступну та резолютивну частину ухвали.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Суддя-доповідач:
Судді: