Справа № 2-2/2007 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2007 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого Мамаева В.А.
при секретарі Лисенко Н.М.
представника відповідача Сайтарли П.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Лепетиха цивільну
справу за позовом ОСОБА_1 до Великолепетиської центральної районної
лікарні про стягнення коштів
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що він на протязі 40 років знаходиться на амбулаторному лікуванні у Великолепетиський центральній районній лікарні. За цей час він, як інвалід війни переніс багато різних хвороб: інсульти, бронхіти, атеросклероз, гайморит та інші хвороби. Тричі знаходився на стаціонарному лікуванні в обласній лікарні УМВС, один раз у Запорізькій хірургічній лікарні, в Харківській лікарні та в Херсонськім шпиталі. У червні 2005 року тяжко захворів і його було направлено на стаціонарне лікування до терапевтичного відділення Великолепетиської ЦРЛ. Але упродовж трьох днів, що він там знаходився, його не лікували і виписали з лікарні. У нього накопичилось невикористаних пільгових рецептів на суму близько 300 грн., але купуючи ліки за цими пільговими рецептами - він сплачував їх вартість за власні кошти. Просить суд стягнути з відповідача на його користь кошти у сумі 300 грн.
У судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги, збільшив розмір стягуваних коштів і просить суд стягнути з відповідача на його користь 443грн.44коп. матеріальних збитків та 300 грн. моральної шкоди, а всього 743грн.44коп.
Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що дійсно Великолепетиська ЦРЛ є розпорядником державних коштів, які надходять для оплати за лікарські засоби, що видаються безкоштовно за пільговими рецептами. Механізм оплати такий: Великолепетиська районна рада складає списки ветеранів війни, які мають право на безкоштовне отримання лікарських засобів за пільговими рецептами та надає їх до Великолепетиської районної центральної аптеки № 32, а Великолепетиська ЦРЛ перераховує вказані кошти на рахунок цієї аптеки. Але кошти, які виділяються з державного бюджету на оплати за лікарські засоби, що видаються безкоштовно за пільговими рецептами, незначні і їх завжди не вистачає, так як ветеранів війни у районі багато. Він неодноразово звертався до фінансового управління Великолепетиської районної державної адміністрації про збільшення цих коштів і видатки на це були збільшені. Позивач має право на безоплатне отримання лікарських засобів, так як є інвалідом війни. Що стосується ОСОБА_1, то він отримує найбільше лікарських засобів за пільговими рецептами. Великолепетиська ЦРЛ перераховує на Великолепетиську ЦРА № 32 всі кошти, які передбачені на оплату лікарських засобів, що видаються безкоштовно, тому вини лікарні в цьому не має.
Свідок ОСОБА_2 пояснив, що працює начальником фінансового управління Великолепетиської районної державної адміністрації. У 2004 - 2005р.р., та у період січень-квітень 2006 p., відпуск медикаментів за пільговими рецептами було профінансовано на 100% від запланованих видатків. Головний лікар Великолепетиської ЦРЛ дійсно звертався з проханням збільшити видатки на ці цілі, що і було зроблено.
Свідок ОСОБА_3 надала суду аналогічні пояснення.
Свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона працює завідуючою Великолепетиською ЦРА №32. Підтвердила факт, що ОСОБА_1 має право на пільгове забезпечення ліками і декілька разів купував в аптеці ліки за власні кошти. В аптеці є реєстр надання 10% знижки на придбання лікарських засобів пільговикам. Згідно реєстру за період з 14.01.2004 р. по 16.01.2006 р. позивач купив лікарські засоби за власні кошти на суму 74 грн. 36 коп. Спочатку я надала довідку про те, що ОСОБА_1 купив лікарські засоби за власні кошти на суму 73,44 грн., але за запитом суду повторно провела виборку і було встановлено, що позивач за вказаний період за власні кошти купував медикаменти на суму 74 грн. 36 коп. Це данні лише з реестру з 10 % знижки для пільговиків. Якщо ж ОСОБА_1 купував лікарські засоби за власні кошти на загальних підставах, то повинен мати чек за придбані лікарські засоби.
Свідок ОСОБА_5 пояснила, що дійсно позивач має право на отримання ліків безкоштовно, за пільговими рецептами. З метою своєчасного забезпечення ветеранів пільговими ліками, Великолепетиська рада ветеранів, у якій вона працює в якості голови ради, складають списки ветеранів на отримання пільгових ліків і направляють їх до аптеки ЦРА №32. У січні - лютому 2006 року списки не направлялися, виділених коштів на зазначені ліки не було. Інколи ОСОБА_1 при відсутності коштів купував ліки за власні кошти.
Свідок ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_1 декілька разів купував лікарські засоби у аптечній мережі приватного підприємця ОСОБА_7, де вона працює найманим працівником, але які це ліки вона сказати не може, так як у них ведеться лише сумарний облік.За зверненням позивача вона перевірила чеки і встановила, що позивач на протязі 2003 -2005 років купив ліків на суму 84грн. 23 коп., про що надала довідку.
Свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона є приватним підприємцем, сплачує єдиний податок, а тому не має касового апарату. Здійснює реалізацію біодобавок, продаж лікарських засобів не здійснює. Позивач замовляв у неї рад препаратів, згідно списку, який вона надала, також декілька разів замовляв привезти йому «Медный всадник». Вона продала позивачу за препарати на суму 322 грн., але вони не являються лікарськими засобами і відносяться до гомоопотических препаратів, тобто є лише біодобавкою і призначені для тривалого застосування.
Вислухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
За довідкою НОМЕР_1 Каховської міжрайонної МСЕК ОСОБА_1 являється інвалідом війни першої групи (а.с.), відповідно до п.1.ч.1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів, це право відповідачем не оспорюється. Лікарями Великолепетиської центральної районної лікарні позивачу були виписані рецепти ІНФОРМАЦІЯ_1 на безкоштовне отримання ним лікарських засобів та медичних препаратів(а.с.16-28). Згідно довідки приватного підприємця ОСОБА_7 позивач у період з 2003 по 2005 роки у належній йому аптечній мережі придбав за власні кошти медикаментів на загальну суму 84 грн. 23 коп. (а.с). Але позивач не зміг безоплатно отримати лікарські засоби за рецептами лікарів через несвоєчасне фінансування відповідачем Великолепетиської ЦРА № 32, яка здійснює видачу лікарських засобів безкоштовно, чим було порушено право позивача на безоплатне отримання лікарських засобів, передбачене п.І.ч.1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». За інформацією завідуючої Великолепетиської центральної районної аптеки №32 позивач за період з 14.01.2004 р. по 16.01.2006 р. придбав за власні кошти ліки на суму 74 грн. 36 коп.(а.с. ). Отже, всього позивачем за власні кошти придбано лікарських засобів на загальну суму 158 грн. 59 коп. Позивач не надав суду інших доказів, які б підтверджували придбання ним ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за власні кошти, хоча відповідно до ст. 60 ЦПК України зобов»язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, тому інша частина вимог є необгрунтованою і задоволенню не підлягає. А тому, позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди підлягають задоволенню частково у розмірі 158 грн. 59 коп.
Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України, пунктів 3-5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року №4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов»язковому з»ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв»язку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Позивач не надав суду доказів заподіяння йому моральних чи фізичних страждань (моральної шкоди) відповідачем, вчинення відповідачем протиправних дій та причинного зв»язку між ними та заподіяною шкодою, хоча відповідно до ст.60 ЦПК України саме він повинен довести суду ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. А тому, позовна вимога про стягнення з відповідача моральної шкоди є необгрунтованою і задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.З ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача підлягає судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 10,86 грн.
На підставі п.1.ч.1 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст.ст. 23, 1167 ЦК України, пунктів 3-5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року №4, керуючись ст.ст. 88, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Великолепетиської центральної районної лікарні про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Великолепетиської центральної районної лікарні Херсонської області на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 158 (сто п»ятдесят вісім) грн. 59 коп.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути з Великолепетиської центральної районної лікарні Херсонської області на користь держави судовий збір у розмірі 10 (десять) грн. 86 коп.
Рішення суду може бути оскаржене через Великолепетиський районний суд до апеляційного суду Херсонської області. Заяву про апеляційне орскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання звяви про апеляційне оскарження.