Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 травня 2014 р. Справа № 805/4822/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17
Постановлена у нарадчій кімнаті
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Наумової К.Г.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" (м. Донецьк)
до Київської митниці Міндоходів (м. Бориспіль)
про зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Меркурій" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці Міндоходів про зобов'язання відновити режим вільної торгівлі.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що 11.03.2014 р. позивач звернувся до відповідача із заявою на відновлення режиму вільної торгівлі із наданням оригіналу сертифіката форми СТ-1, проте 15.04.2014 р. позивач отримав відмову у відновленні режиму вільної торгівлі, яка не ґрунтується на підставах визначених розділом 9 Правил визначення країни походження товарів від 30.11.2009 р.
19.05.2014 р. представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить зобов'язати відповідача застосувати (відновити) режим вільної торгівлі до товарів, оформлених за ВМД № 125130006/2014/580568 від 11.02.2014 р.
Позивач в судове засідання не прибув, 19 травня 2014 року через канцелярію суду надав клопотання, в якому просить розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання представника не направив, але надав клопотання про розгляд справи без участі відповідача.
Представник відповідача надав до суду письмові заперечення на позов в яких просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки графи 1 та 2 наданого сертифікату походження товарів форми СТ-1 від 13.02.2014 р. № RUUA 4021001406 заповнені з порушенням вимог примітки 1 п. 7.4 Розділу 7 Правил визначення країни походження товарів від 30.11.2009 р.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
06 вересня 2013 р. між ВАТ «НК «Роснефть» (Продавець) та ТОВ «Меркурій» (Покупець) був укладений контракт № 100013/03660К. Відповідно до розділу 1 зазначеного Контракту, Продавець зобов'язується продати, а Покупець зобов'язується купити та сплатити нафтопродукти, що іменуються надалі "Товар", в кількості до 10.000 мт з відвантаженням на експорт в країни Ближнього і Дальнього зарубіжжя протягом періоду з 06 вересня 2013 р. по 31.12.2013 р. з можливістю вивозу перехідних об'ємів Товару до 31 січня 2014 р. У числі вищезгаданої кількості Товару: 1) Залишок нафтовий високоплавкий (Петролатум) в кількості до 5.000 мт; 2) Парафін нафтовий сірниковий Не в кількості до 5.000 мт.
Згідно Додатку № 3 від 25 грудня 2013 р. до Контракту № 100013/03660К від 06 вересня 2013 р., сторони прийшли до угоди викласти п. 1.1. розділу 1 Контракту в наступній редакції: Продавець зобов'язується продати, а Покупець зобов'язується купити та сплатити нафтопродукти, що іменуються надалі "Товар", в кількості до 10.000 мт з відвантаженням на експорт в країни Ближнього і Дальнього зарубіжжя протягом періоду з 01 січня 2014 р. по 28 лютого 2014 р. з можливістю вивозу перехідних об'ємів Товару до 31 березня 2014 р. У числі вищезгаданої кількості Товару: 1) Залишок нафтовий високоплавкий (Петролатум) в кількості до 3.000 мт; 2) Парафін нафтовий сірниковий Не в кількості до 4.000 мт; 3) Екстракт залишковий селективного очищення (Пн-6к) в кількості до 3.000 мт.
На виконання зазначеного Контракту відповідно до залізничної накладної було відвантажено 59 974 кг товару «екстракт залишковий селективного очищення (Пн-6к)» та 11.02.2014 р. було здійснене його митне оформлення за ВМД № 125130006/2014/580568 зі сплатою мита у сумі 7643,25 грн. та ПДВ у сумі 77961,12 грн.
13.02.2014 р. Московською Торгово-промисловою палатою на товар «екстракт залишковий селективного очищення (Пн-6к)» у кількості 59 974 кг був виданий сертифікат походження товару форми СТ-1 № RUUA 4021001406.
11.03.2014 р. ТОВ «Меркурій» звернулось до Київської митниці Міндоходів із заявою № 11-03/14-3, в якій просило відновити режим найбільшого сприяння до товарів, оформлених за ВМД № 125130006/2014/580568 та повернути надмірно сплачене мито у сумі 7643,25 грн. та ПДВ у сумі 1528,65 грн.
Листом № 06.1-47/4/12/2078 від 24.03.2014 р. Київська митниця Міндоходів повідомила ТОВ «Меркурій» що п. 4 ст. 48 Митного кодексу України, на який посилається позивач у Листі, регламентує відновлення режиму найбільшого сприяння до товарів та не поширюється на режим вільної торгівлі. Застосування (відновлення) режиму вільної торгівлі регулюється Міжнародними Угодами про вільну торгівлю. Наданий сертифікат форми СТ-1 № RUUA 4021001406 від 13.02.2014 р. може бути використаний для підтвердження країни походження товару з наданням режиму найбільшого сприяння та застосування пільгової ставки ввізного мита відповідно до п. 5.3 Правил визначення країни походження товарів від 30.11.2009 р. шляхом внесення змін до митної декларації в порядку, встановленому Постановою Кабінету міністрів України № 450 від 21.05.2012 р.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року № 959-XII (далі - Закон № 959-XII), Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, Договором про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року, ратифікованим Законом України "Про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі" від 30 липня 2012 року № 5193-VI (далі - Договор про зону вільної торгівлі), Правилами визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, ратифікованих Законом України «Про ратифікацію Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав» від 6 липня 2011 року № 3592-VI (далі - Правила).
Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону № 959-XII в Україні згідно з цим Законом для товарів, що імпортуються з держав - членів Світової організації торгівлі (далі - СОТ), зокрема, запроваджується режим найбільшого сприяння, який стосується мита, правил його справляння, правил і формальностей у зв'язку з імпортом і означає, що будь-яка перевага, сприяння, привілей чи імунітет, які надаються стосовно будь-якого товару, що походить з будь-якої держави, повинні негайно і безумовно надаватися аналогічному товару, який походить з території держав - членів СОТ або держав, з якими укладено двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння.
Для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності застосовуються положення глави 6 Розділу 2 Митного кодексу України.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 48 Митного кодексу України товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються органом доходів і зборів у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України. До товарів застосовується (відновлюється) режим найбільшого сприяння за умови одержання органом доходів і зборів не пізніше ніж через 365 днів від дня здійснення митного оформлення цих товарів належним чином оформленого відповідного документа про їх походження.
В той же час, відповідно до ч. 8 ст. 7 Закону № 959-XII виключення щодо режиму найбільшого сприяння в формі преференцій можуть бути зроблені для товарів, що походять з держав, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю або митний союз чи проміжні угоди, що у майбутньому призведуть до створення зон вільної торгівлі або митних союзів у межах розумного періоду часу (10 років), чи угоди про прикордонну торгівлю та застосування генеральної системи преференцій.
Відповідно до ст. 2 Договору про зону вільної торгівлі, учасником якої, зокрема є Україна та Російська Федерація, встановлено, що Сторона не застосовує мита та інших платежів, еквівалентних миту, стосовно експорту товару, призначеного для митної території іншої Сторони, та/або імпорту товару, що походить з митної території іншої Сторони, за винятком випадків, передбачених в додатку 1, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно ст. 4 Договору про зону вільної торгівлі, для визначення країни походження товарів, що походять із Сторін і знаходяться в торговельному обороті між ними, Сторони керуються Правилами визначення країни походження товарів, що є невід'ємною частиною Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року.
П. 5.1. Розділу 5 Правил встановлено, що товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами, а також якщо товар, зокрема, вивозиться на підставі договору (контракту) між резидентом однієї з держав - учасниць Угоди й резидентом іншої держави - учасниці Угоди з митної території однієї держави - учасниці Угоди та ввозиться на митну територію іншої держави - учасниці Угоди.
Відповідно до п. 5.3 Розділу 5 Правил товари, походження яких не встановлено або походження яких установлено, але при цьому стосовно їх не може бути застосований режим вільної торгівлі через відсутність необхідних для цих цілей документів, пропускаються до країни ввезення відповідно до вимог тарифного й нетарифного регулювання країни ввезення.
П. 5.4. Розділу 5 Правил встановлено, що стосовно товарів, зазначених у пункті 5.3 цих Правил, може застосовуватися (відновлюватися) режим вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди за умови одержання належного посвідчення про їхнє походження (надання сертифіката форми СТ-1 та за необхідності інших документів, що підтверджують країну походження товарів) до закінчення 12 місяців з дня реєстрації митної декларації в країні ввезення (крім випадків фальсифікації сертифіката форми СТ-1).
З вищевикладених приписів діючого законодавства вбачається, що до товарів, що імпортуються, зокрема, з Російської Федерації до України може бути застосований як режим найбільшого сприяння, так і режим вільної торгівлі.
Зазначені режими не є тотожними поняттями, вони мають різну правову основу їх регулювання, різні підстави їх виникнення та наслідки застосування таких режимів до товарів, що імпортуються.
Так, у випадку застосування до товару, що імпортується з Російської Федерації до України режиму найбільшого сприяння - визначення походження таких товарів здійснюється на підставі нормативних приписів Митного кодексу України та полягає у наданні такому товару на підставі норм діючого законодавства України будь-якої переваги, сприянню, привілеїв чи імунітетему відносно мита, його справляння та інше виключно у разі надання таких переваг аналогічному товару, який походить з території держав - членів СОТ або держав, з якими укладено двосторонні або регіональні угоди саме щодо режиму найбільшого сприяння. У разі ж застосування до товару, що імпортується з Російської Федерації до України, режиму вільної торгівлі - визначення походження таких товарів здійснюється на підставі Правил визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав та полягає саме у не застосуванні мита та інших платежів, еквівалентних миту, стосовно імпорту товару, що походить з митної території іншої Сторони на підставі укладеної міжнародної угоди - Договору про зону вільної торгівлі.
Позивач просить зобов'язати Київську митницю Міндоходів відновити режим вільної торгівлі, але з заяви № 11-03/14-3 від 11.03.2014 р. вбачається, що ТОВ «Меркурій» звернулось до Київської митниці Міндоходів не з заявою щодо відновлення режиму вільної торгівлі, а з заявою щодо відновлення режиму найбільшого сприяння.
Як зазначалось, Київська митниця Міндоходів Листом № 06.1-47/4/12/2078 від 24.03.2014 р. повідомила ТОВ «Меркурій», що наданий сертифікат може бути використаний для підтвердження країни походження товару з наданням режиму найбільшого сприяння та застосування пільгової ставки ввізного мита шляхом внесення змін до митної декларації в порядку, встановленому Постановою Кабінету міністрів України № 450 від 21.05.2012 р.
Таким чином, митним органом позивачу була надана відповідь на його заяву щодо відновлення режиму найбільшого сприяння до товарів, оформлених за ВМД № 125130006/2014/580568.
Доказів, що позивач звертався до Київської митниці Міндоходів з вимогою відновити режим вільної торгівлі до товарів, оформлених за ВМД № 125130006/2014/580568 від 11.02.2014 р., а Київською митницею Міндоходів було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Меркурій" у відновленні режиму вільної торгівлі до зазначених товарів суду не надано.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що право Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" на застосування (відновлення) режиму вільної торгівлі до товарів, оформлених за ВМД № 125130006/2014/580568 від 11.02.2014 р. відповідачем порушено не було. На час розгляду справи позивач не втратив свого права звернення до Київської митниці Міндоходів із заявою щодо відновлення режиму вільної торгівлі до товарів, оформлених за ВМД № 125130006/2014/580568 від 11.02.2014 р., а також не втратив права на повернення сум відповідних митних платежів у разі відновлення до зазначеного товару режиму вільної торгівлі. Для реалізації цього права позивачу необхідно звернутись до Київської митниці Міндоходів із заявою про застосування (відновлення) режиму вільної торгівлі із наданням необхідних документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Ст. 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися за захистом до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
З приписів перелічених норм права вбачається, що право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Оскільки судом не встановлено факту порушення прав позивача, суд не вбачає підстав для задоволення вимог про зобов'язати відповідача застосувати (відновити) режим вільної торгівлі до товарів, оформлених за ВМД № 125130006/2014/580568 від 11.02.2014 р. .
З огляду на зазначене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" не є обґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відносяться за рахунок позивача.
Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, ст. ст.2, 10-,11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" до Київської митниці Міндоходів про зобов'язання застосувати (відновити) режим вільної торгівлі до товарів, оформлених за ВМД № 125130006/2014/580568 від 11.02.2014 р. - відмовити.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Скарга подається на ім'я Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Наумова К.Г.