Справа № 22-1239/2008р.                                        Головуючий в 1 інстанції Панова Т.Л.

Категорія 19                                                               Доповідач Стельмах Н.С.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С,  суддів Звягынцевої О.М. ,  Молчанова С. И.,  при секретарі Шилковій Ю.О.,  розглянув  у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про  відшкодування  матеріальної  та моральної шкоди,  і

встановив:

в апеляційній скарзі ОСОБА_3 оспорює обгрунтованість судового рішення,  яким вказаний позов задоволено частково,  і ставить питання про його скасування та ухвалення нового про відмову в задоволенні позову,  оскільки вважає,  що викладені в рішенні висновки не відповідають обставинам справи.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_3та його представник адвокат ОСОБА_4 підтримали доводи скарги і просили про її задоволення,  скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову в задоволені позову.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

24 листопада 2005 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2  звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Він зазначав,  що 14 листопада 2004 року з вини відповідача сталася ДТП внаслідок якої було розбиту належну на праві власності позивачці автомашину „Опель-Вектра".

Вартість відновлювального ремонту машини складає 7556, 52 грн.

Крім того,  винними діями відповідача ОСОБА_2  спричинено моральну шкоду,  оскільки в процесі ДТП не тільки було розбито її машину,  але й вона перенесла нервове потрясіння,  що супроводжувалося моральними стражданнями.

Тому представник просив суд ухвалити рішення,  яким стягнути на користь позивачки з відповідача 7556, 52 грн. у відшкодування матеріальної шкоди і 2000 грн. у відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 15 листопада 2007 року позов задоволено частково,  стягнуто на користь ОСОБА_2  з ОСОБА_3 7256, 52 грн. у відшкодування матеріальної шкоди,  1000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 334, 06 грн. судових витрат.

Апеляційний суд вважає,  що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог  ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим,  ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин,  на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених тими доказами,  які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України,  що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року,  рішення є законним тоді,  коли суд,  виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права,  що підлягають" застосуванню до даних правовідносин,  а за їх відсутності - на підставі закону,  що регулює подібні відносини,  або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення,  в якому повно відображені обставини,  що мають значення для справи,  висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,  відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,  дослідженими в судовому засіданні.

Згідно із  ст.   ст.  1166, 1167, 1188 ЦК України матеріальна та моральна шкода,  завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки,  відшкодовується в повному обсязі винною особою.

При розгляді цієї справи судом першої інстанції встановлено,  що 14 листопада 2004 року на дорозі по вулиці Леніна в м.  Дружківка сталося зіткнення автомашин „Опель-Вектра" державний номер 31831 ЕН під керуванням ОСОБА_5 та ЗАЗ 968 державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3

Вказана ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 п.п. 10.1,  10.4 Правил дорожнього руху України,  оскільки він не переконався в безпеці маневру і почав рухатися вліво для развороту на дорозі,  чим створив перешкоду для такої,  що рухалася в попутному напрямі машини „Опель-Вектра" під керуванням водія ОСОБА_5

Визначені обставини ДТП всупереч доводам апеляційної скарги,  повністю підтверджені схемою до протоколу огляду місця пригоди (а.с. 96).

Зокрема,  сліди гальмування машини „Опель-Вектра" безспірно свідчать про те,  що водій цієї машини ОСОБА_5 перед початком гальмування рухався в своєму ряду і не змінював напрямок руху машини,  у той час як водій машини ЗАЗ ОСОБА_3 посередині перехрестя з крайньої лівої смуги безпосередньо перед машиною,  що рухається по правій смузі в попутному напрямі,  став маневрувати наліво,  щоб здійснити разворот.

За таких обставин,  хоч на схемі не було чітко зафіксовано місце зіткнення машин,  є обгрунтованим висновок судової автотехнічної експертизи,  що таким місцем є відрізок до початку сліду гальмування правих колес машини „№Опель-Вектра".

З схеми вбачається,  що ним є визначене на схемі місце,  де починається осип скла біля машини ЗАЗ,  і воно є розташованим на смузі руху автомашини „Опель-Вектра".

Доводи відповідача ОСОБА_3 та його представника адвоката ОСОБА_4 про те,  що вказану схему сфальсіфіковано за іншої обстановки на дорозі після ДТП

не можна визнати спроможними,  оскільки вони спростовуються поясненнями в суді свідків ОСОБА_7 (а.с. 260-263),  який складав вказану схему та свідка ОСОБА_6 (а.с. 275 зв.-278),  яка є донькою відповідача і була понятою при складанні вказаної схеми.

Зокрема,  з пояснень вказаних свідків вбачається,  що схема є правильною і відображає дійсну обстановку на дорозі після вказаної ДТП.

Крім того,  вказані обставини та механізм ДТП підтверджено характером та локалізацією ушкоджень на автомашинах (а.с. 34-40,  84-85) поясненнями всіх його учасників і очевидців,  а також висновком судової автотехнічної експертизи (а.с.  151-156),  який підтверджено судовим експертом в повному обсязі в судовому засіданні.

Розмір спричиненої позивачці матеріальної шкоди встановлено висновком експерта товарознавця (а.с.  22-31),  і оспорювався відповідачем лише за невизнанням вини в ДТП без заявления клопотання про призначенння та проведення судової автотоварознавчої експертизи (а.с.  268 зв.),  а визначений судом розмір відшкодування моральної шкоди відповідає її обсягу та тривалості.

Зокрема,  перенесення ОСОБА_2  під час ДТП з вини відповідача нервового потрясіння,  у тому числі і від ушкодження належної її на праві власності машини,  є очевидним,  як і змушеність додавати зусиль для організації свого життя за необхідності ремонту машини та відмови відповідача добровільно відшкодувати шкоду.

За таких обставин,  суд першої інстанції дійшов цілком обгрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову,  оскільки всі доводи,  якими відповідач заперечував проти нього,  у тому числі викладені і в апеляційній скарзі,  за наведених доказів є надуманими і не впливають на правильність правових висновків суду.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи,  то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову немає.

Керуючись  ст.   ст.  307,  308,  314 ЦПК України,  апеляційний суд,

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити,  рішення Дружківського міського суду Донецької області залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення,  може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.