Справа № 2-83 2006р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 січня 2007року                                                Калуський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

В складі: головуючого-судді                                 Витвицького В.В.

секретаря                                               Петришин С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуш справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, суд -

ВСТАНОВИВ:

Сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі до 10.05.2000р., від спільного проживання в якому народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 04.04.2004р. № 2-1821 з ОСОБА_2 стягаються аліменти на користь позивачки на утримання сина. Однак, з березня 2005р. відповідач аліменти не сплачував, таким чином за період з 23.05.2005р. по 20.11.2006р.утворилась заборгованість по сплаті аліментів в сумі 1900грн. Тому ОСОБА_1 звернулася із позовом до суду про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів в розмірі 600грн.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала і просить його задоволити.

Відповідач позов не визнав і пояснив, що дана сума заборгованості виникла не з його вини, оскільки він не сплачував аліменти у зв"язку із перебуванням позивачки за межами України, із наведеним позивачкою розрахунком розміру пені по аліментах за період з 23.03.2005р. по 23.11.2006р. він погоджується. Просить у задовленні позову відмовити.

Суд, вислухавши доводи сторін та проаналізувавши інші докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав

Копією свідоцтва про розірвання шлюбу стверджується, що сторони дійсно перебували у рареєстрованому шлюбі, який розірвано 10.05.2000р. (а.с. 6).

Як видно із копії свідоцтва про народження, ОСОБА_2 дійсно є батьком неповнолітнього ОСОБА_3 (а.с. 4).

Довідкою ДВС м. Калуш  НОМЕР_1 стверджується, що за період з 23.03.2005р. по 20.11.2006р. ОСОБА_2 нараховано заборгованість по сплаті аліментів на загальну суму 1900 грн. (а.с. 8).

Згідно ст 196 СК України, при виникненні заборованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки /пені/, у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліменів за кожний день прострочення.

Суд не погоджується із доводами відповідача про те, що дана сума заборгованості виникла не з його вини, а внаслідок того, ОСОБА_1 перебувала за межами України.

Тому суд вважає, що позивачка правомірно вимагає стягнення неустойки за час прострочення сплати аліментів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 196 СК України, та ст. ст. 213-215 ЦПК України,суд,-

РІШИВ:

Позов задоволити. Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 600грн. неустойки за прострочення сплати аліментів, 7,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи та 51 грн. держмита по справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано в строк. У разі подачі заяви, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. Заяву про апеляційне оскарження подасться до апеляційного суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження через Калуський міськрайонний суд.