Єдиний унікальний номер 0523/16566/2012 Номер провадження 22-ц/775/3743/2014
Головуючий у 1 інстанції Коваленко В.В.
Доповідач - Бугрим Л.М.
Категорія 5
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Бугрим Л.М.,
суддів: Гапонова А.В., Резнікової Л.В..
при секретарі: Лавицькому Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Донецька від 05 березня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виключення майна із спадку та визнання права власності,-
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2012 року ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду м. Донецька з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виключення майна із спадкової маси та визнання права власності.
Рішенням суду ОСОБА_1 було відмовлено в задоволені позову.
На вказане рішення суду нею була подана апеляційна скарга у якій ставиться питання про скасування судового рішення та постановлення нового рішення,. яким слід позов задовольнити позов.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вона посилався на те, що судом допущені порушення вимог матеріального та процесуального закону. Зокрема, вона посилалась на те, що судом не було враховано, що вона тривалий час проживала разом з ОСОБА_4 і під час сумісного життя за спільні кошти ними було придбано автомобіль « Ланос» 2007 року випуску, яким вони користувались у період сумісного життя . Судом не було враховано, що вона заявляла позов на підставі ст ст.391. 392 ЦК України, в не на підставі ст. ст.60,74 СК України з якої фактично виходив суд, відмовляючи у позові. Судом не були враховані показання свідків ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 які підтвердили . що автомашина була придбана за її та ОСОБА_4 кошти. Оскільки вона вклала свої власні кошти у придбання автомобіля , то у неї виникло право власності на спірний автомобіль .В рішенні суду не відображені показання свідків ОСОБА_10.,який підтвердив що гроші на придбання автомобіля надавала саме вона. Також судом не враховано, що через те , що дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_3 йому погрожувала самогубством у випадку розірвання шлюбу з нею, тому він і до суду не звертався з таким позовом. Судом не враховано , що показання свідків з боку відповідачи ОСОБА_12, ОСОБА_13 ОСОБА_14. ОСОБА_15 мають протиріччя..
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримувала доводи апеляційної скарги , просила рішення суду скасувати та позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 та її представник - адвокат ОСОБА_16 просили рішення суду залишити без зміни , а апеляційну скаргу відхилити .
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав:
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, надані докази, яким дав належну оцінку та зробив правильний правовий висновок, вірно застосував матеріальний закон.
Зокрема, cудом першої інстанції було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 після смерті якого відкрилась спадщина на належне йому майно тому числі і на автомобіль марки « ДЄУ Ланос », 2007 року випуску
Спадкоємцями першої черги за законом на належне йому майно є відповідачи по справі його син ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_3, з якою він з 12 січня 1980 року знаходився у юридичному шлюбові .
Починаючі з 1996 року ОСОБА_4 мешкав разом із ОСОБА_1, однак після смерті він був похований дружиною ОСОБА_3 та сином ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про його поховання (а.с. 46).Також ОСОБА_4 постійно сплачувались комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1, в якій прожвиали відповідачі , що підтверджується єдиною розрахунковою книжкою платежів за житлово - комунальні послуги на його ім'я (а.с. 114- 156). Для ремонту у цієї квартир ним були придбані: пластикові віконні блоки, а також встановлено кондиціонер, що підтверджується відповідними договорами укладеними ОСОБА_4 з приватними підприємцями
Для підтвердження факту знаходження у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4 за клопотанням позивачки судом були допитані свідки ОСОБА_17, ОСОБА_9 ОСОБА_8 та інші , які суду пояснили, що з ОСОБА_4 разом працювали на АП « Шахта ім. О.Ф. Засядька » в одній бригаді, їм було відомо про те, що він мешкав з ОСОБА_1 однією сім'єю, разом збирали гроші на автомобіль, який придбали у 2007 році, перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 та мав сина.
Шляхом допиту свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 ОСОБА_14 судом було встановлено , що з сім'єю Довженко спілкувались 3 1992 року , мешкали в одному будинку, разом працювали на АП « Шахта ім. О.Ф. Засядька », ОСОБА_4 мешкав разом з дружиною ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, разом збирали гроші на автомобіль, який придбали у 2007 році.
Таким чином , із наданих сторонами доказів вбачається , що спірний автомобіль « ДЄУ Ланос» було придбано ОСОБА_4 у період знаходження з ОСОБА_3 в юридичному шлюбові , але у період його проживання з ОСОБА_1
Таким чином, встановлені судом першої інстанції фактичні обставини відповідають матеріалам справи .
Також судом вірно застосовано матеріальний закон до спірних правовідносин .Зокрема , судом правильно застосовані положення ст. 60 Сімейного кодексу України майно відповідно якого , набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороби тощо) самостійного заробітку (доходу). Згідно з положеннями ст. 74 Сімейного кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя » № 11 від 21 грудня 2007 року, при застосуванні ст. 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь - якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.
Виходячи з наведеного, сумісне проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 який знаходився в юридичному шлюбові з ОСОБА_3 у період придбання ним автомашини не породжує для ОСОБА_1 юридичних наслідків та не дає підстав для визнання її сумісним майном та визнання за ОСОБА_1 право власності і виключення цього майна із спадкової маси .
Судом першої інстанції зроблено правильний висновок про необґрунтованість позовних вимог та про відмову у позові.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про, те що звертаючись до суду вона позовні вимоги обгрунтувала положеннями ст ст. 391, 392 ЦК України на що не звернув уваги суд, а тому рішення суду є незаконним не заслуговують на увагу . Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має права вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження цими майном. . Згідно з положеннями ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документів. Між тим , у даному випадку позивачка не являється власником спірної автомашини , оскільки автомашина зареєстрована на ім'я ОСОБА_4 і на неї ці положення закону не поширюються . Разом з цим, свої позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтовувала фактом спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 та фактом веденням з ним спільного господарства , що також виключає застосування до спірних правовідносин положень ст ст. 391 , 392 ЦК України .
Доказів про те, що між позивачкою та ОСОБА_4 був укладений договір про придбання автомашини у спільну власність відсутній і позивачка на такі обставини не посилалась .
За таких обставин , відсутні підстави для скасування судового рішення. Інші доводи скарги висновків суду не спростовують .
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з положенням ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Донецька від 05 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: