Єдиний унікальний номер 223/1006/13-ц Номер провадження 22-ц/775/4244/2014
Головуючий у 1 інстанції Луньова О.Г.
Доповідач - Бугрим Л.М.
Категорія 5
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 травня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Бугрим Л.М.,
суддів: Санікової О.С.; Гапонова А.В.
при секретарі: Лавицькому Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 24 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення часток у спільної сумісної власності,-
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про встановлення часток у спільної сумісної власності.
Заочним рішенням Вугледарського міського суду Донецької області від 24 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення часток у спільної сумісної власності задоволені. Встановлено розмір часток у праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на 1/2 частини нежитлової будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в рівних частках. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину нежитлової будівлі розташованої у АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину нежитлової будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
З вказаним рішенням суду не погодилась відповідач ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування, оскільки судом допущені порушення норм матеріального та процесуального права . Просила постановити нове рішення, яким відмовити у позові . В обгрунтування доводів апеляційної скарги вона посилалась на те., що судом не з'ясовано об'єм спільного майна , не враховано , що у період сумісного життя вони за спільні кошти придбали автомашину,якою користується позивач і який не заявляв позов про її розподіл. Окрім того вони мають спільні борги у розмірі 140 000 грн., що не було враховано судом, Також , судом не враховані ні її інтереси , ні інтереси повнолітньої доньки , яка продовжує навчання, а тому суд повинен був відступити від принципу рівності часток подружжя.
У судовому засіданні апеляційного суду відповідач та її представник адвокат ОСОБА_3 підтримували доводи апеляційної скарги , просили рішення суду скасувати та у позові відмовити.
ОСОБА_2 просив рішення суду залишити без зміни, відхилити апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав:
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, надані докази, яким дав належну оцінку та зробив правильний правовий висновок, вірно застосував матеріальний закон.
Зокрема, cудом першої інстанції було встановлено, що сторони з 07 серпня 1993 року знаходяться в зареєстрованому шлюбові . У період сумісного життя за спільні кошти ними було придбано на підставі договору купівлі - продажу від 24.06.2006 року 1/2 частину нежилої будівлі - торгівельного павільйону №2 розташованого за адресою: будинок АДРЕСА_1, вартістю 49052,92 грн. (а.с. 6-8). Право власності було зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1
У відповідності з положенням ст. 70 СК України частки подружжя у майні , яке було придбано у період сумісного життя за спільні кошти є рівними, якщо інше не передбачене домовленістю між ними або шлюбним контрактом.
Як встановлено судом спірне майно -1/2 частина нежилого приміщення було придбано у період сумісного життя та за спільні кошти , а тому є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя .
Встановивши вказані обставини , суд першої інстанції прийшов до правильного правового висновку про те, що у позивача виникло право на 1/ 4 частину нежилого приміщення , а тому визнав за ним таке право. Також суд визнав таке ж право на ? частини на спірне нежитлове приміщення і за відповідачем.
Такий висновок суду є правильним, відповідає обставинам справи та вимогам матеріального закону.
Не можна погодитись з доводами апелянта про те. що оскільки позивач не включив до складу спільного майна і інше майно , зокрема автомашину . якою користується він , а суд не вточнив у нього ці обставини справи , то спірне рішення підлягає скасуванню.
У даному випадку відповідач не позбавлена можливості заявити відповідні вимоги про розподіл й іншого майна на яке претендує .
Також не є підставою для скасування судового рішення посилання апелянта на те, що судом не враховані борги іншим особам у яких кошти позичені для ремонту нежитлового приміщення , оскільки зацікавлені особи не позбавлені можливості заявити до сторін відповідний позов.
Не є переконливими посилання апелянта на наявність підстав у суду для відступлення від принципу рівності часток подружжя у спільному майні у зв'язку з наданням відповідачем повнолітній доньці - студентці матеріальної допомоги на навчання , оскільки ч.3 ст. 70 СК України вказані обставини не передбачені.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування не вбачається.
Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинами справи, то згідно зі ст. 308 ЦПК України підстави для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового рішення відсутні .
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Вугледарського міського суду Донецької області від 24 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: