Справа №22ц/2100                                                 Головуючий у 1 інст. Бичківська К.Г.

категорія 42                                                                                             Доповідач Кашапова Л.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

25 грудня 2006 року

Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого           - Кашапової Л.М.

суддів                        - Миніч Т.І., Омельчука М.І.

при секретарі          - Константіновій І.А.

з участю       відповідачів

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за  позовом    Луганського  районного  споживчого  товариства  до

ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди

за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Лугинського районного суду від 25 вересня 2006 року -

встановив:

В червні 2006 року Лугинське районне споживче товариство звернулося в суд з вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 половину залишку невідшкодованої нестачі в сумі 556грн. 83коп., залишок нарахування за зіпсовані товари на суму 214грн. 81коп., а також судові витрати в сумі 47грн. 05коп., а всього 818грн. 69коп. та з ОСОБА_2 половину залишку невідшкодованої нестачі в сумі 556грн. 83коп., а також судові витрати в сумі 33грн. 95коп., а всього 590грн. 78коп.

Посилалося на те, що відповідачі працювали продавцями в магазині «Продукти», що розташований в смт.Лугини по вул.Леніна, 32 і належить споживчому товариству, а отже являлись матеріально-відповідальними особами. В ніч на 25.06.2005 року було скоєно крадіжку товаро-матеріальних цінностей з вказаного магазину. Проведеною на вимогу слідчих інвентаризацією встановлено нестачу товарів на суму 1514грн. 91коп., з яких 401грн. 25коп. стягнуто на підставі рішення Лугинського районного суду від 27.12.2005 року з осіб, які вчинили крадіжку, а в порушенні кримінальної справи на залишок нестачі в сумі 1113грн. 66коп. відмовлено.

Зазначало, що при інвентаризації магазину 13.06.2005 року продавцями були пред'явлені акти на зіпсовані товари від 02.04.2005 року на суму 193грн., від 19.04.2005 року на суму 140грн. 55коп. та від 13.06.2005 року на суму 328грн., а при ревізії 08.08.2005 року акт на зіпсовані товари на суму 314грн. 40коп. Постановою правління споживчого товариства від 17.10.2005 року № 76 було списано зіпсованих товарів на суму 164грн. 60коп. по акту ревізії від 13.06.2005 року та на суму 28грн. 37коп. по акту ревізії від 08.08.2005 року. Залишок вартості зіпсованих товарів віднесено в нарахування відповідачам, які в добровільному порядку погасили його лише частково.

Рішенням Лугинського районного суду від 25 вересня 2006 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Лугинського районного споживчого товариства по 556грн. 83коп. нестачі та по 40грн. 50коп. судових витрат з кожної.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

В апеляційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неправильно застосував норми матеріального закону.

Зокрема, апелянти зазначають, що суд не дав належної оцінки договору про колективну /бригадну/ матеріальну відповідальність, який був підписаний і директором магазину Прокопенко О.Г., та не притягнув її до участі в справі в якості співвідповідача.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.135-2 КЗпП України при спільному виконанні працівниками окремих видів робіт, пов'язаних із зберіганням, обробкою, продажем /відпуском/, перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, коли неможливо розмежувати матеріальну відповідальність кожного працівника і укласти з ним договір про повну матеріальну відповідальність, може запроваджуватися колективна /бригадна/ матеріальна відповідальність. Письмовий договір про колективну /бригадну матеріальну відповідальність укладається між підприємством, установою, організацією і всіма членами колективу /бригади/.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про повну колективну /бригадну/ матеріальну відповідальність від 03.10.2004 року з головою правління споживчого товариства підписали, як відповідачі по справі -продавці магазину «Продукти», так і директор вказаного магазину Прокопенко О.Г./а.с.15/, а отже весь колектив магазину в складі трьох осіб взяв на себе колективну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження майна та інших цінностей, переданих йому для продажу, зберігання та перевезення.

Покладаючи обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної нестачею товаро-матеріальних цінностей, лише на двох членів колективу магазину «Продукти» - відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд фактично звільнив від матеріальної відповідальності третього члена цього колективу - Прокопенко О.Г., тобто вирішив питання про права і обов'язки особи, яка не була притягнута до участі в справі.

За даних обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідно до вимог п.4 ст.311 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст.218, 307, 311 ч.4, 314, 317 ЦПК України, апеляційний суд -

ухвалив :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволити.

Рішення Лугинського районного суду від 25 вересня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд в той же суд іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.