Справа №22-а-214-ф/ 08 Головуючий суду першої інстанції: Чулуп О.С.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції: Мудрова В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:
головуючого - судді Ломанової И.О.,
судців: Притуленко О.В.,
Муарової В.В.,
при секретарі Петриченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військового комісаріату АР Крим, Головного управлення Пенсійного фонду України в АР Крим про перерахунок та виплату пенсії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду АР Крим від 26 листопада 2007 року -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військового комісаріату АР Крим, Головного управлення Пенсійного фонду України в АР Крим про перерахунок пенсії у відповідності до вимог закону з урахуванням щомісячної надбавки у розмірі 40% посадового окладу, встановленої Указом Президента України № 847/99 від 14 липня 1999 року з 01 вересня 1999 року, 100% щомісячної надбавки грошового забезпечення, встановленої Указом Президента України №173 від 23 лютого 2002 року з 1 січня 2003 року, 70% щомісячної надбавки за безперервну службу, встановленої Указом Президента України від 05 травня 2003 року № 389/2003 з 01 травня 2003 року, 33,3 % премії, яка передбачена п.З постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 і наказом Міністра оборони України від 05.03.2001 року №75 з 01 березня 2001 року.
Крім того просив суд визнати його право на доплату надбавки за безперервну службу за 2005 рік та на 50% недорахованої пенсії, зобов'язати відповідача сплачувати йому перераховану пенсію з усіма надбавками і преміями, виходячи з розміру надбавки за безперервну службу у 70%. Зробити доплату в розмірі 50% недорахованої надбавки з 01.01.2005 року по 22.03.2005 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що він з 13.08.1970 року був звільнений в запас. З 14.08.1970 року йому була призначена пенсія за вислугу років, тобто він є пенсіонером Міністерства оборони України і йому встановлена пенсія згідно з вимогами Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців...». Не зважаючи на вказані збільшення грошового утримання військовослужбовців, відповідач відповідні перерахунки пенсії не зробив, що суперечить вимогам ст. ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Постановою Кіровського районного суду від 26 листопада 2007 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення та ухвалити нове - про зобов'язання Республіканського військового комісаріату АРК та Головне управлення Пенсійного фонду України в АР Крим провести перерахунок раніше призначеної пенсії та виплату недоплаченої пенсії за минулий час, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону.
Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час проходження служби не одержував надбавку за вислугу років та інші додаткові види грошового
2 забезпечення, дії зазначених указів на нього не поширюються, тому відсутні підстави для перерахування раніше призначеної пенсії.
Колегія суддів вважає таки висновки суду обґрунтованими.
Згідно роз'яснень, які містить п.8 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України «Про окремі питання при застосуванні судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких других осіб» від 15.04.2005 року виходить, що законодавством з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 01 січня 2005 року, не була передбачена можливість перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку з введенням після звільнення військовослужбовців і осіб, які мають право на пенсію у відповідності до Закону України № 2262-ХП «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не одержували під час служби, а також премій.
Закон № 1769-IV «Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", який набрав чинність з 01 січня 2005 року, не має зворотної сили і тому вимоги про перерахунок пенсії з врахуванням введених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премій за минулий час, тобто з 1 січня 2005 року, задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 2 розд. 2 Прикінцевих положень Закону України № 1769 «Про внесення змін до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" особи, яким раніше було призначено пенсії згідно із Законом № 2262, з 1 січня 2005 року мають право на перерахунок цих пенсій та виплату їм 50% від суми перерахованої пенсії, а з 1 січня 2006 року -100 % цієї суми. У разі, якщо внаслідок перерахунку за нормами Закону № 1769 розмір пенсії виплачуваної в період з 1 січня 2005р. до 01 січня 2006 року її частини зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
З матеріалів справи вбачається, що позивач був звільнений з військової служби і з 14.08.1970 року отримує пенсію як військовий пенсіонер.
У відповідності до ст. 63 Закону України № 2262-ХП розмір призначеної пенсії підлягає перерахунку з кожним підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії в ійськовослужбовців.
Підвищення раніше призначених пенсій особам даної категорії проводиться на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 25.10.2002 року № 1576 «Про заходи про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» та від 27.08.2003 року № 1350 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких других осіб».
Відповідно до ст.63 Закону України № 2262 "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" і п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 перерахунок раніше призначеної пенсії військовослужбовцям і прирівняних до них особам проводиться у звязку із зміною розміру грошового забезпечення, з якого обчислюються пенсії, що було зроблено після звільнення їх зі служби.
При цьому слід мати на увазі, що при збільшенні розміру окладів грошового забезпечення (посадового окладу і окладу за воїнське спеціальне звання) підлягає перерахунку як процентна надбавка за вислугу років, так і другі додаткові види грошового забезпечення, які враховувалися при обчислюванні пенсії та розмір яких визначається у відсотках від вказаних окладів грошового забезпечення (за класність, роботу з секретними документами, умовами служби тощо).
Таким чином, з приведених обставин виходить, що щомісячна 100% надбавка, встановлена Указом Президента України від 23.02.2002 року №173 і надбавка за безперервну службу, яка встановлена Указом Президента України №389 від 05.05.2003 року, та виплата премії в розмірі 33,3%) грошового забезпечення, яка передбачена п.3 постанови Кабінету Міністрів України відносяться до додаткових видів грошового забезпечення і приймаються в розрахунок при обчисленні пенсії особам, які одержували їх під час проходження служби і звільнені після їх встановлення.
Безперечно встановлено, що під час проходження служби позивач ні 100% надбавку, встановлену Указом Президента України № 173/2002 від 23.02.2002 року, ні премії в розмірі 33,3
3
% грошового забезпечення, ні надбавки за безперервну службу, встановлену Указом Президента України № 389 від 05.05.2003 року не одержував. Тому дія Указів Президента України № 847/1999, № 173/2002, № 389/2003, а також постанова Кабінету Міністрів України №829 від 22.05.2000 року на нього не може розповсюджуватися, оскільки встановлення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення після звільнення військовослужбовця зі служби і яких він не одержував під час служби, не може бути підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії.
З січня 2005 року відповідно до п. 2 розд. 2 Прикінцевих положень Закону України № 1769 позивачу був призведений перерахунок пенсій та сплачувалась 50% від суми перерахованої пенсії.
За таких обставин оскаржена постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, оскільки фактичні обставини справи судом встановлені і дослідженні в повному обсязі, норми матеріального та процесуального права застосовані правильно.
Доводи апелянта щодо порушення судом першої інстанції вимог ч.4 ст.9 КАС України, які полягають в тому, що суд при вирішенні справи застосував невідповідні Конституції України нормативно-правові акти, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки вирішення питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України згідно зі статтями 147 та 150 Конституції належать Конституційному Суду України.
Посилання апелянта на дискримінацію відносно нього судом першої інстанції не може бути взяте до уваги колегією суддів, оскільки відмова у задоволенні позовних вимог щодо перерахунку раніше призначеної пенсії ґрунтується на нормах вищенаведених Законів України, що свідчить про дотримання судом принципу законності, закріпленого у пункті 1 частини 3 статті 129 Конституції України та у статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Кіровського районного суду АР Крим від 26 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.