АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД  ВІННИЦЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа № 22 - 2786/2006р.                                             Оскаржуване рішення ухвалено

Категорія 33                                                                під головуванням Сілакова C.M.

Доповідач Іванюк М.В.

УХВАЛА Іменем України

13 грудня 2006р. колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі: головуючого - судді Іванюка М.В, суддів Колодійчука В.М. та Камзалова В.В, при секретарі Руденко О.М, з участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ВАТ « Вінницька кондитерська фабрика» на рішення Староміського районного суду міста Вінниці від 25 жовтня 2006р. у справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Вінницької міської ради, Вінницької міської ради та до ВАТ «Вінницька кондитерська фабрика» про приватизацію земельної ділянки, --

ВСТАНОВИЛА:

У своєму позові ОСОБА_2 просила суд зобов'язати Вінницьку міську раду безоплатно передати їй у власність земельну ділянку загальною площею 0, 0478 га АДРЕСА_1, яка була відведена їй для обслуговування частини будинку, розташованого за цією адресою. Зазначила, що у приватизації Вінницька міська рада їй відмовила з посиланням на те, що позивачка не узгодила межі ділянки з відкритим акціонерним товариством « Вінницька кондитерська фабрика», яке користується на засадах оренди суміжною земельною ділянкою. Однак ВАТ « Вінницька кондитерська фабрика» безпідставно відмовляється підписувати протокол обстеження та погодження меж земельної ділянки, хоча позивачка цих меж не порушувала. ОСОБА_2 вважала, що ВАТ « Вінницька кондитерська фабрика» має намір вилучити у неї частину земельної ділянки для своїх потреб.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_3, який представляв інтереси ОСОБА_2, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник ВАТ « Вінницька кондитерська фабрика» Тетева-Родюк І.О. заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що в разі приватизації позивачкою виділеної їй земельної ділянки вона може не надати фабриці частину своєї ділянки для проведення необхідного підприємству водовідводу, оскільки виділеної йому території для цього недостатньо. При цьому позивачка не зверталася до керівництва фабрики з питанням стосовно погодження меж земельної ділянки.

Представник Вінницької міської ради Андрійченко Т.В. своє невизнання позову обґрунтовувала лише відсутністю погодження межі між земельними ділянками, якими користуються позивачка і ВАТ « Вінницька кондитерська фабрика».

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 25 жовтня 2006р. позов було задоволено. Суд погодився з доводами ОСОБА_2, якими вона обґрунтовувала свої вимоги.

У своїй апеляційній скарзі ВАТ « Вінницька кондитерська фабрика» просить вказане рішення скасувати у зв'язку з тим, що судом не з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права. При цьому просить ухвалити нове рішення, яким встановити постійний безоплатний земельний сервітут, відповідно до якого смута земельної ділянки позивачки шириною 1,5 м, що примикає до межі, має використовуватися фабрикою для водовідведення, встановлення будівельних риштувань, комунікацій, тощо.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник ВАТ « Вінницька кондитерська фабрика» Тестева-Родюк І.О. підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.

ОСОБА_3 і адвокат ОСОБА_1, які представляють інтереси ОСОБА_2, вважають апеляційну скаргу безпідставною.

Вислухавши осіб, що приймають участь у справі і з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивачка користується земельною ділянкою в межах і розмірах, визначених при її наданні. Заперечення ТОВ «Вінницька кондитерська фабрика» проти позовних вимог стосувалися не якихось порушень у землекористуванні з боку ОСОБА_2 ( чого вона не допускала ), а наміру відповідача використовувати частину її земельної ділянки для своїх потреб. Дана обставина була встановлена при розгляді справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції. При небажанні з боку ТОВ « Вінницька кондитерська фабрика» погоджуватись на приватизацію позивачкою своєї земельної ділянки, доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_2 не зверталася до керівництва вказаного підприємства по питанню погодження межі, не є переконливими. Позивачка відповідно до положень ч.1 ст. 14 Конституції України, ст.ст. 116, 118, 121 п. «г» ЗК України має право на безоплатну передачу у власність зазначеної земельної ділянки. Позиція ВАТ « Вінницька кондитерська фабрика» перешкоджає їй це право реалізувати. Тому право ОСОБА_4 на приватизацію земельної ділянки потребувало судового захисту.

Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують. Питання ж про встановлення земельного сервітуту предметом розгляду в суді першої інстанції не було і виходить за межі, визначені ч.1 ст. 303 ЦПК України.

Норми матеріального і процесуального права судом застосовані правильно.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення не вбачається.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, ~

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ВАТ « Вінницька кондитерська фабрика» відхилити.

Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 25 жовтня 2006р. у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.