Справа № 697/293/14-а
провадження № 2-а/697/44/2014
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.02.2014 р. м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Бурлака О.В. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася з позовом в суд до відповідача - управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії за віком відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» із застосуванням середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, (2010-2012) з 03.08.2013р.
Ухвалою судді від 04.02.2014 року відкрито скорочене провадження в справі. Копія ухвали направлена сторонам. Відповідачем надано заперечення на позов в установлений строк.
12.02.2014 року позивачем до суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить поновити строк звернення до суду, в зв'язку з пропуском такого строку з поважних причин, зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському район провести перерахунок її пенсії за віком відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» із застосуванням середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, (2632,62 грн.) з 30.01.2013р.
При прийнятті постанови суд керувався :
- ст.ст. 6, 8, 19, 22, 23, 24, 46, 55, 67, 75, 92, 152 Конституції України,
- Законом України "Про державний бюджет України на 2009 р.";
- ст.ст. 40, 42, 45,103 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»;
- ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року №3477-ІУ;
- п.п. 3 п. 11 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян";
- правовими позиціями Вищого Адміністративного Суду України,
- п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 01.11.1996 р. № 9;
- ст.2, ч.2 ст. 5, ст.ст. 8, 9, 94, 99, 183-2, 186 КАС України.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення, виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком з 06.06.2005 року та продовжувала працювати до 17.12.2012 року, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.20-25).
Відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).
Згідно частини 10 вказаного Закону, для обчислення заробітку під час призначення пенсії науковому (науково-педагогічному) працівнику застосовується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Абзацом 2 преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що набрала чинності з 01.10.2011 року), переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Виходячи з положень вищенаведених норм права, суд дійшов висновку, що при переведенні з одного виду пенсії на інший, обрахунок нової пенсії здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а від бажання особи залежить лише можливість враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто показник середньої заробітної плати є незмінною величиною.
Також суд зауважує, що відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Так, рішенням Верховного суду України від 24.04.2012 року по справі № 21-98а12, було встановлене, що під час здійснення перерахунку пенсії за статтею 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К).
Крім того, згідно пункту 4 частини першої статті 32 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вищий спеціалізований суд надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції та законів України у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції.
На виконання пункту 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.06.2011 року № 4 та для забезпечення однакового застосування адміністративними судами статей 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Вищий адміністративний суд України інформаційним листом від 19.07.2011 року № 1049/11/13-11 визначив, що під час перерахунку пенсії величина середньої заробітної плати (доходу) враховується та, яка використовувалася під час призначення пенсії.
Статтею 117 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Суд зазначає, що 23.04.2012 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення», згідно пунктом 1 якої встановлено, що пенсії, призначені (перераховані) до 2008 року із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2005 - 2006 роки відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей) та із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2003 - 2006 роки відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", перераховуються із застосуванням показників відповідно середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік та середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік. Вказана постанова набрала чинності 1 травня 2012 року.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що для розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії, що призначається вперше застосовується показник середньої заробітної плати календарного року, що передує року звернення за призначенням пенсії. Під час переведення особи з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати за той календарний рік, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Враховуючи наведене та беручи до уваги, що до 01.10.2011 року останній перерахунок пенсії позивача відбувся 21.03.2011 року із застосуванням показника середньої заробітної плати за повний 2007 рік - 1197,91 грн., то при переході з пенсії за віком на пенсію наукового працівника (відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність) - 30.01.2013 року повинен був застосовуватися попередній показник середньої заробітної плати, а саме за 2007 рік.
Таким чином, суд дійшов висновку, що під час переведення позивача з одного виду пенсії на інший, відповідачем правомірно був застосований показник середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік, а тому дії останнього щодо здійснення позивачу перерахунку пенсії є законними та обґрунтованими.
Враховуючи наведене, суд вважає, що в діях відповідача відсутні порушення прав та законних інтересів позивача.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 94,158,159,183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі про зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії - залишити без задоволення.
Копію постанови суду направити сторонам.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Уразі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О . В . Бурлака