Єдиний унікальний номер 253/9221/13-ц Номер провадження 22-ц/775/4701/2014
Категорія - 34 Головуючий у 1 інстанції - Лук'янова О.В.
Доповідач - Зінов'єва А.Г.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 травня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Зінов'євої А.Г.
суддів: Принцевської В.П.
Ларіної Н.О.
при секретарі: Стефановій Я.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства (далі ПрАТ) «Європейський страховий альянс» на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 17 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ПрАТ «Європейський страховий альянс» (далі Страхова компанія) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-
В С Т А Н О В И В:
У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 08.01.2013 р. за участю автомобілів НОМЕР_1, який належить йому на праві власності та знаходився під його керуванням і «ГАЗ-2705» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, його автомобіль отримав механічні пошкодження. Постановою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 23 січня 2013 р. ОСОБА_3 за скоєння ДТП було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Транспортний засіб під керуванням останнього був забезпечений договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеним між ПрАТ «Європейський страховий альянс» та ОСОБА_3 У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу з вини останнього, йому було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 21699 грн. 11 коп., яка складає з вартості ремонтно-поновлювальних робіт та втрати товарної вартості. Виходячи з вказаних обставин, просив стягнути на його користь зі Страхової компанії та ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди відповідно 6836 грн. 83 коп. та 14862 грн. 28 коп. і в рахунок відшкодування моральної шкоди відповідно 2550 грн. та 7450 грн.. Крім того, просив стягнути на його користь з відповідачів судові витрати.
Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки 17 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково: на його користь зі Страхової компанії в рахунок відшкодування матеріальної шкоди стягнуто страхове відшкодування в розмірі 18699 грн. 11 коп. та судові витрати - 217 грн. 75 коп.; з ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної (франшиза) та моральної шкоди стягнуто по 1000 грн. і судові витрати в розмірі 11 грн. 65 коп. Крім того, з ОСОБА_3 в дохід держави стягнуто судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. В іншій частині вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ПрАТ «Європейський страховий альянс» принесли апеляційну скаргу, в якій просили рішення суду в частині задоволених щодо них позовних вимог скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просили в цій частині ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач Страхова компанія посилалися на те, що у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позовних вимог, пред'явлених щодо них. Стягуючи з них на користь позивача страхове відшкодування в розмірі вартості поновлювального ремонту за відрахуванням фактично сплаченої страховою компанією суми та франшизи, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», навіть при достатності ліміту страхова компанії не сплачує втрату вартості товарного вигляду транспортного засобу, а при розрахунку вартості деталей враховується процент зношеності транспортного засобу. Крім того, стягуючи на користь позивача суму з урахуванням ПДВ, суд першої інстанції не переконався у понесенні останнім таких витрат.
До судового засідання сторони не прибули, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині стягнення матеріальної шкоди та судових витрат скасуванню з ухваленням нового з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами і обґрунтовано дійшов висновку про відповідальність Страхової компанії у зв'язку з настанням страхового випадку і ОСОБА_3 з вини якого сталася дорожньо-транспортна пригода.
Разом з тим, при визначенні обсягу відповідальності відповідачів, суд неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, є підставами для зміни судового рішення.
Так, при розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що 08.01.2013 р. мала місце ДТП за участю автомобілів НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та «ГАЗ-2705» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 Постановою Центрально-Міського районного суду м. Горлівки від 23.01. 2013 р. останнього за скоєння ДТП було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Цивільно-правова відповідальність щодо транспортного засобу, який знаходився під керуванням ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ «Європейський страховий альянс». В результаті винних дій ОСОБА_3, транспортний засіб «Audi A4» державний номерний знак НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження, що спричинило матеріальну шкоду його власнику-позивачу по справі. Про ДТП, яка страховиком визнана страховим випадком, Страхова компанія була повідомлена належним чином. Згідно оціночного звіту, виконаного експертом на замовлення ПрАТ «Європейський страховий альянс» від 15.02.2013 р., вартість поновлювального ремонту з урахуванням ПДВ та втрати товарної вартості складає 21699 грн. 11 коп.
Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема транспортних засобів тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Згідно ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, зокрема: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
В ході слухання справи судом першої інстанції було встановлено факт дорожньо-транспортної пригоди за участю водіїв-сторін по справі, яка сталася з вини відповідача ОСОБА_3, який на відповідній правовій підставі володів транспортним засобом, щодо якого був укладений договір страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п.3 ч.1 ст. 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
При цьому, як вбачається з ч.1 ст. 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Крім того, відповідно до ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Такі ж вимоги щодо виплати страхового відшкодування і визначення його розміру передбачені спеціальними законами, які регулюють виниклі між сторонами правовідносини, зокрема Законом України «Про страхування» від 07 березня 1996 року та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року (в редакції за станом на день виникнення правовідносин).
Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування» від 07 березня 1996 року ( в редакції за станом на день виникнення правовідносин), страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до вимог ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року (в редакції за станом на день виникнення правовідносин) (далі Закон), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
При цьому, як вбачається з вимог ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Крім того, згідно п.32.7. Закону, страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу і п.36.2. Закону, розмір страхового відшкодування зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. Доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Таким чином, виходячи з наведеного, в розмір страхового відшкодування, виплата якого проводиться страховиком, визначається з урахування проценту зношеності, відрахуванням вартості втрати товарного вигляду, франшизи та з виплатою ПДВ лише у разі підтвердження понесення цієї витрати.
Як вбачається з акту оціночного дослідження, вартість поновлювального ремонту транспортного засобу, належного позивачу, складає 21699 грн. 11 коп., з яких розмір матеріальної шкоди з урахуванням проценту зношеності та ПДВ складає - 9404 грн.20 коп. Доказів на підтвердження виконання ремонтних робіт та оплати у зв'язку з цим ПДВ позивачем не надано.
На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув і помилково дійшов висновку про стягнення всієї суми збитків за виключенням франшизи та фактично виплаченої суми (2000 грн.) зі Страхової компанії, керуючись лише встановленим лімітом страхового відшкодування.
Виходячи з викладеного, зі Страхової компанії на користь позивача підлягає стягненню 4836 грн. 83 коп. (9404 грн. 20 коп. - 1000 грн. (франшиза) - 1567 грн. 37 коп. (ПДВ) - 2000 грн. (фактично виплачена сума страхового відшкодування).
Відповідно до вимог ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Такі ж вимоги передбачені п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 р. №4.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_2, саме у такому порядку ним і були пред'явлені вимоги до Страхової компанії та винної особи про відшкодування матеріальної шкоди шляхом стягнення на його користь витрат, пов'язаних з ремонтно-поновлювальними роботами пошкодженого транспортного засобу.
За вказаних обставин, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка складає 13294 грн. 91 коп. (21699,11 - 9404,20 + 1000 (франшиза) підлягає стягненню з винної особи - ОСОБА_3
Щодо розміру ПДВ, то позивач не позбавлений можливості його отримання від Страхової компанії у разі надання доказів на підтвердження понесення таких витрат.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 пред'явлені до Страхової компанії та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню, то рішення суду в частині стягнення судових витрат підлягає зміні.
Іншими сторонами та в іншій частині рішення суду не оскаржене.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п. 4, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» задовольнити частково.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 17 березня 2014 року в частині задоволених позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди та стягнення за цією частиною позову судових витрат змінити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди страхове відшкодування в розмірі 4836 грн. 83 коп. та судові витрати - 48 грн. 37 коп., а всього стягнути - 4885 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) грн.. 20 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 13294 грн. 91 коп. та судові витрати - 181 грн. 23 коп., а всього стягнути - 13476 (тринадцять тисяч чотириста сімдесят шість) грн. 14 коп.
Стягнути в дохід держави судовий збір: з приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» - 195 (сто дев'яносто п'ять) грн. 23 коп.; з ОСОБА_3 - 62 (шістдесят дві) грн. 37 коп.
В іншій частині рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: