ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :
головуючого - судді Бутенка В.І.,
суддів : Горбатюка С.А.,
Лиски Т.О.,
Панченка О.І.,
Сороки М.О.,
при секретарі Якименко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії начальника Житомирської митниці, -
в с т а н о в и л а :
У грудні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даною скаргою та просив визнати неправомірними дії начальника Житомирської митниці Закусила П.І. по накладенню митних обмежень при здійсненні митного оформлення ввезених ним транспортних засобів, які полягали у забороні відчуження цих транспортних засобів та забороні видачі доручення на їх користування без сплати в повному обсязі всіх податків та зборів, передбачених законодавством України на день ввезення автомобілів на митну територію України.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що такими діями суб'єкта оскарження всупереч Конституції України та Закону України "Про власність" обмежено його права власності на належні йому автомобілі "Хонда Пасспорт" 1995 року випуску та "Ауді" того ж року випуску.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 12 грудня 2002 року скаргу задоволено.
Зазначене рішення допущене до негайного виконання.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 13 березня 2003 року апеляційна скарга представника суб'єкта оскарження на рішення суду залишена без руху і надано строк до 24 березня для виправлення недоліків.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 18 квітня 2003 року вказана апеляційна скарга на рішення суду вважається неподаною та повернута заявнику.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 26 лютого 2004 року це судове рішення залишено без змін.
Не погоджуючись із ухвалами судів першої та апеляційної інстанцій, Житомирська митниця подала касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до місцевого суду.
При цьому в скарзі вона посилається на порушення судами норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З матеріалів справи видно, що заявник ОСОБА_1 безпосередньої участі у розгляді справи не приймав і подав скаргу через свого представника ОСОБА_2
В той же час на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 грудня 2002 року представником суб'єкта оскарження було подано апеляційну скаргу у передбачений процесуальним законом строк, проте ця скарга не відповідала вимогам ст. 293 ЦПК України (в редакції 1963 року), оскільки не містила найменування і поштової адреси представника заявника, який приймав участь у справі, та до неї не були додані копії апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, що брали участь у справі.
Відповідно до ст. 98 ЦПК України (в редакції 1963 року), особами, які беруть участь у справі, визнаються: сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб, прокурор, органи державної влади та місцевого самоврядування у передбачених цим Кодексом випадках, особи, які за законом діють на захист прав і свобод інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи у справах окремого провадження та справах, що виникають з адміністративно-правових відносин.
Згадану апеляційну скаргу було залишено без руху з викладених підстав та апелянту встановлений строк до 24 березня 2003 року для усунення недоліків скарги.
Однак, вимоги цієї ухвали у вказаний строк суб'єктом оскарження виконані не були, при цьому згідно пояснень представника начальника Житомирської митниці, копію ухвали про залишення без руху апеляційної скарги було отримано в строк, достатній для виконання вимог ухвали.
Таким чином, судом першої інстанції ухвалою від 18 квітня 2003 року обґрунтовано визнано апеляційну скаргу неподаною та повернуто апелянту.
Із заявою про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та виправленою апеляційною скаргою представник суб'єкта оскарження звернувся до суду першої інстанції лише 08 травня 2003 року, тобто вже після повернення скарги.
02 червня 2003 року представник начальника Житомирської митниці звернувся із апеляційною скаргою на ухвалу місцевого суду від 18 квітня 2003 року, проте апеляційним судом її було залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
При цьому суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився із висновками місцевого суду щодо наявності у суду підстав для повернення апеляційної скарги в зв'язку із неусуненням її недоліків.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені відповідно до вимог діючого на той час процесуального законодавства, доводи касаційної скарги висновків, зроблених судами не спростовують, а тому ці судові рішення повинні залишатися без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 18 квітня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 26 лютого 2004 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
С у д д і :