Головуючий суду 1 інстанції - Мазка Н.Б.
Доповідач - Галан Н.М.
Справа № 421/125/14-ц
Провадження № 22ц/782/1939/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого: Галан Н.М.,
суддів: Лісіциної А.І., Фарятьєва С.О.,
при секретарі: Булгаковій М.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Юну сова Рустама Рашитовича на рішення Первомайського міського суду Луганської області від 19 березня 2014 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на час навчання
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просила стягнути аліменти на утримання сина з відповідача, у зв'язку з його навчанням у розмірі 1500грн. щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення сином 23 років. Крім того, позивачка просила стягнути з відповідача половину суми, сплаченої нею за навчання сина за 6-й семестр 3-го курсу, а саме 4565грн.
Рішенням суду, яке оскаржується, позовні вимоги задоволено, з відповідача було стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання сина у розмірі 1500грн. щомісячно, починаючи з 15.01.2014 року і до досягнення сином. 23 річного віку або до закінчення навчання. Стягнуто ? частину від сплати за 6-й семестр 3-го курсу за навчання, а саме 4565грн.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, мотивуючи тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до положень ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обгрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Як вірно встановлено у судовому засіданні та не оспорюється сторонами, відповідач є батьком ОСОБА_5. (а.с.5)
ОСОБА_5 є студентом 3-го курсу денної форми навчання стоматологічного факультету Луганського державного медичного університету. Термін навчання 5 років.. Навчання платне: (а.с.9, 7-8)
Ст.199 СК України передбачено у разі, якщо повнолітня донька, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Апелянт оспорює рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що сину надано академічну відпустку з 30.01.2014р. по 01.09.2014р., що підтверджується довідкою № 408 від 26.03.2014р., а також суд не врахував, що при розлученні з дружиною, він залишив кошти на навчання сина.
Ст.60 ЦПК України передбачено,що кожна сторона повинна доказати ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази надаються сторонами та іншими особами, які приймають участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для прийняття рішення по справі та по яким у сторін та інших осіб, які приймають участь у справі, виник спір.
Відповідно ст.198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Відповідач є батьком ОСОБА_5, який досяг повноліття, навчається в університеті на денній формі навчання.
В супереч вимогам ст..60 ЦПК України позивач не надала суду доказів того, що син потребує матеріальної допомоги на час навчання з боку батька. Сам факт навчання не є безспірною підставою для стягнення аліментів з батьків. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, позивачка не надала суду доказів сплати нею за навчання сина. Наявність договору про надання освітніх послуг (а.с.7-8) не є доказом сплати сум за навчання.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, не взяв до уваги, що ст..199 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги до досягнення дитиною 23 років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Однак, позивачка не повідомила суду, що на час розгляду даної справи, її син знаходиться у академічній відпустці, тобто фактично тимчасово не навчається. (а.с.33)
Ухвалюючи рішення судом першої інстанції не було враховано вимоги ст.199, 198 СК України.
Вказане свідчить, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини по справі, наданим доказам дав невірну оцінку, що призвело до прийняття невірного рішення..
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги є обгрунтованими та дають підстави для висновку про невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог 309 ЦПК України у разі неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які
суд вважав встановленими; невідповідності висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись.ст. 209,303,304,307,309 ЦПК України, судова колегія
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 19 березня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог.
Рішення набуває чинності негайно, але може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: