Справа № 2-246/08р.

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2008 року Московський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого - судді     Омельченко Н.І.

при секретарі     Малихіній     Л.В.

адвоката     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, 3-я особа: Московська районна у м.Харкові рада - про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

 В грудні 2006 року позивачі звернулися в суд з позовом про визнання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими що втратили право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 з підстав не проживання відповідачів на спірній жилий площі понад 6 місяців без поважних причин. В обґрунтування своїх вимог, позивачі посилаються на те, що спірною є 3 кімнатна квартира АДРЕСА_2, площею 43, 83 кв.м. де вони зареєстровані та постійно проживають.

Крім них, в спірній квартирі зареєстровані, але не проживають з 1980 року відповідачі ОСОБА_4 яка є їхньою дочкою та ОСОБА_5 їх онук, що підтверджується Актом ЖЕУ № 116 від 28.11.2006 року.

Їхня дочка ОСОБА_4, зареєстрував шлюб, виїхала жити до свого чоловіка ОСОБА_6 за місцем його проходження служби в м.Великі Ауки Псковської області Російської Федерації, забравши усі свої речі і більш до спірної квартири не поверталася.

Вони не перешкоджали відповідачам проживати у спірній квартирі, не виганяли, скандалів та сварок не було, замків не міняли, вважають, що квартиру відповідачі залишили добровільно та не проживають в ній понад 6 місяців без поважних причин, в зв'язку з чим втратили право користування спірною квартирою.

Формальна реєстрація відповідачів за адресою спірної квартири і не проживання в ній спричиняють їм-позивачам матеріальну шкоду в виді витрат по сплаті за комунальні послуги, не можуть отримати субсидію та приватизувати квартиру. Добровільно відповідачі не виписуються.

На підставі викладеного, просили суд задовольнити вимоги.

( а.с.4 )

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3, яка також є представником за дорученням позивача ОСОБА_2 - підтримала вимоги, давши суду пояснення, відповідно викладених у позовній заяві і просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_3 з тих підстав, що вони ніколи відповідачів не виганяли, їхня дочка відповідачка ОСОБА_4 добровільно залишила спірну квартиру у 1980 році, забравши із собою усі свої особисті речі після реєстрації шлюбу і переїхала жити до свого чоловіка спочатку в Казахстан де останній проходив військову службу, а потім в Псковську область м.Великі Ауки де до цього часу проживає разом з чоловіком і сином ОСОБА_5 З 1980 року відповідачка ніколи не намагалася вселитися в квартиру бо проживала разом зі своїм чоловіком. Відповідачка лише у 1982 році проїхала в ОСОБА_7 де народила дитину - ОСОБА_5, після чого залишила дитину на них на 2 роки і поїхала до чоловіка у Казахстан, а забравши дитину у них через два роки у 1982 році, знов поїхала з сином до чоловіка і з

цього часу квартирою не цікавилась, не сплачувала , не питалася з ОСОБА_5 вселитися та ніколи відповідачка ОСОБА_4 не оформляла бронь на квартиру. Посилаючись на ці обставини просить суд задовольнити позов та визнати відповідачів втративши ми право користування спірним жилим приміщенням з підстав їхнього не проживання без поважних причин понад 6 місяців. Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи сповіщені належним чином, про що свідчить виконане доручення суду Великолукським міським судом Псковської області від 20.06.2007 року про допит відповідачів, який залучив до виконаного доручення письмові заперечення відповідачів проти позову ( а.с.39-44), причин неявки суду не повідомили, що дає суду підстави розглядати справу у їх відсутність.

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

3-я особа представник виконкому Московської районної Ради міста Харкова в судове засідання не з'явився, про день слухання справи сповіщався належним чином, подав заяву про розгляд справи в їх відсутність.

Заслухавши пояснення позивачки, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що спірною є 3 кімнатна не приватизована квартира АДРЕСА_2, житловою площею 43, 83 кв.м., наймачем якої є позивач ОСОБА_2 ( а.с.7)

Згідно ордеру виданому виконкомом Ленінської районної ради м.Харкова,

спірна квартира була надана позивачу ОСОБА_2 на сім'ю з 4-х осіб: на нього,

його дружину позивачку ОСОБА_3, матір ОСОБА_8 та дочку-відповідачку

ОСОБА_4     ( а.с.22)

Відповідно до довідки ЖЕД № 116 про склад сім'ї та реєстрацію, у спірній квартирі АДРЕСА_2 зареєстровано 4 особи: позивачі та відповідачі.

(а.с.7)

Відповідачка ОСОБА_4 є дочкою позивачів, а відповідач ОСОБА_5 - їхнім онуком та сином відповідачки ОСОБА_4, що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження. ( а.с. 12, 13 )

Суд вважає доведеним, що відповідачі втратили право на спірну жилу площу, тому що не проживають в ній ОСОБА_4 - з 1980 року, а ОСОБА_5 з 1984 року , постійно проживають разом зі своєю сім'єю в м.Великі Луки Псковської області Російської Федерації, з цього часу спірною квартирою не цікавляться, комунальні послуги не сплачують, мають інше постійне місце проживання.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, показали суду, що вони є сусідками сторін, їм достовірно відомо про те, що відповідачка ОСОБА_4 після свого одруження, понад 20 років тому, залишила спірну квартиру і виїхала проживати до свого чоловіка і з зазначеного часу в спірній квартирі не проживає, так само не проживає і її син ОСОБА_5, відповідачі проживають у Росії.

Не вірити цим свідкам у суду немає підстав, тому що вони є найближчими сусідами і не є зацікавленими особами у вирішенні спору, їхні показання об'єктивно підтверджуються Актом ЖЕД № 116 від 28.11.2006 року про те що відповідачі не проживають в спірній квартирі з 1980 року, повідомленням Московського РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області та ЖЕД № 116 Московського району м.Харкова про те, що відповідачі зі скаргами на неможливість проживання у спірній квартирі не зверталися, довідкою КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації про те, що відповідачі з заявами про примусовий обмін спірної квартири не зверталися; повідомленням Харківського поштамту що відповідачі за адресою спірної квартири рекомендовану кореспонденцію не отримували та періодичні видання не передплачували.   ( а.с.6, 8, 9, 10, 19 )

Крім цього факт постійного проживання відповідачів в м.Великі Луки Псковської області Російської Федерації підтверджується самими відповідачами у наданих ними Великолукським міському суду Псковської області письмовими запереченнями на позов та долученою до них довідкою-викликом на здачу екзаменів від 27.04.2007 року Заочного Технічного Університету , з якої вбачається, що ОСОБА_5 є студентом 6 курсу який працює у Центрі зайнятості населення м.Великі Луки.

( а.с.42, 43, 44)

Суд дав оцінку письмовим запереченням відповідачів на позов, та їх показання в них про те, що сплачують комунальні послуги по спірній квартирі, постійно приїздили у ОСОБА_7 за адресою спірної квартири, що з 1983 по 1985 рік оформлювалася броня на спірну квартиру та те, що спірна квартира є їхнім постійним місцем проживання, і, вважає їх такими, що не відповідають дійсності та крім того спростовуються вище викладеними у рішенні суду доказами.

Відповідно до ст..60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів про поважність свого не проживання на спірній житловій площі понад 6 місяців відповідачі не надали.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими що втратили право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_2.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.