Справа № 412/1522/13-к

Провадження № 11кп/782/556/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 червня 2014 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області в складі: головуючого: Каткова І.А.

суддів: Руденко В.В., Шмигельского І.В.

при секретарі: Григорян І.І.

за участю прокурора: Скворцової А.Ю.

адвоката: ОСОБА_1

обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду Луганської області в режимі відео конференції кримінальне провадження № 11 кп / 782 / 556 / 14 за апеляційною скаргою з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 18 грудня 2013 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Краснодона Луганської області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2,

засуджений за ч.3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з конфіскацією усього особисто належного йому майна, за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання біль суворим покаранням остаточно призначено 5 (п'ять) років позбавлення волі з конфіскацією усього особисто належного йому майна.

Запобіжний захід - тримання під вартою, залишено без змін.

Строк відбуття покарання обчислено з 30 квітня 2013 року.

Долю речових доказів та судових витрат вирішено у відповідності із ст.ст. 100, 124 КПК України.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні наступних кримінальних правопорушень.

Так, 23 грудня 2012 року, приблизно о 1- 00 годині, ОСОБА_2, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, діючи за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_3, заздалегідь приготувавши знаряддя злочину, а саме: дерев'яну палицю, маючи єдиний злочинний намір, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу та проникненням у житло, прийшли до дому, який розташовано за адресою: АДРЕСА_3, де мешкає раніше знайома їм ОСОБА_4.

Знаходячись біля вхідної двері будинку, ОСОБА_2 разом із неповнолітнім ОСОБА_3, реалізуючи свій єдиний злочинний намір, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу та проникненням у житло, за допомогою фізичної сили зламали вхідні двірі, після чого проникли у приміщення будинку.

ОСОБА_2, продовжуючи здійснювати свій єдиний злочинний намір, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, та проникненням у житло, знаходячись у приміщенні будинку, почав вимагати у ОСОБА_4 грошові кошти. Для підтвердження своїх злочинних намірів, з метою залякування ОСОБА_4, ОСОБА_2 почав погрожувати останній фізичною розправою, демонструючи дерев'яну палицю, яка знаходилася у нього в руках, а неповнолітній ОСОБА_3, взявши до рук чавунну сковороду, продовжували вимогати у ОСОБА_4 грошові кошти.

ОСОБА_4, побоюючись за своє життя та здоров'я, сприймаючи погрози ОСОБА_2 а також неповнолітнього ОСОБА_3 як реальні, взяла свій гаманець та передала грошові кошти у сумі 620 гривень ОСОБА_2.

Після заволодіння грошовими коштами, які належать ОСОБА_4, ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_3 покинули будинок ОСОБА_4 та розпорядилися викраденими грошима за власним бажанням.

Своїми діями ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_3 завдали майнову шкоду ОСОБА_4 на загальну суму 620 гривень.

Повторно, 16 січня 2013 року, приблизно о 17-00 годині, ОСОБА_2 знаходився за адресою свого мешкання: АДРЕСА_4, де він проживав разом із раніше знайомим йому ОСОБА_5 і в нього раптово виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення майна останнього. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає і ніхто не зможе перешкодити його злочинній діяльності, діючи повторно, з корисливою метою, ОСОБА_2 з приміщення будинку, розташованого за вищевказаною адресою, таємно, шляхом вільного доступу, викрав телевізор «SABA М 6321», електрочайник «Verlons VL 522», які належали потерпілому ОСОБА_5, загальна вартість яких складає 274 гривні 20 копійок.

Своїми злочинними діями ОСОБА_2 завдал майнову шкоду ОСОБА_5 у сумі 274,20 гривень.

В своїй апеляційній скарзі з доповненнями обвинувачений ОСОБА_2 просить змінити вирок у відношенні нього Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 18 грудня 2013 року і пом'якшити призначене покарання, застосувати у відношенні нього ст. 75 КК України, звільнивши від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі, встановивши іспитовий строк у 3 роки у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного та даних про його особистість, а саме: після винесення вироку він повністю визнав свою вину у скоєному злочині та щиросердно розкаявся, що його мати ОСОБА_6 має онкологічне захворювання, батько ОСОБА_7, 1953 року народження, переніс інфаркт міокарда, при цьому обоє потребують лікування та догляду з боку родичів, просить визнати вказані обставини пом'якшуючими.

На вирок суду першої інстанції щодо обвинуваченого ОСОБА_3 учасниками кримінального провадження не були принесені апеляційні скарги.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2, який в повному обсязі підтримав доводи своєї апеляційної скарги з доповненнями, його адвоката ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_2, прокурора, яка вважала за необхідне вирок Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 18 грудня 2013 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_2 без задоволення, вивчивши доводи апеляційної скарги з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_2, матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Винність обвинуваченого ОСОБА_2 при обставинах, встановлених вироком суду, підтверджується, крім часткового визнання своєї провини у скоєних злочинах самим ОСОБА_2, наступними доказами.

У судовому засіданні суду першої інстанції обвинувачений ОСОБА_2 дав покази про те, що в ніч з 22 на 23 грудня 2012 року він разом з неповнолітнім ОСОБА_3 проникли у житло та відкрито заволоділи майном ОСОБА_8, чим скоїли грабіж. Отримані гроші він обернув у свою власність, після чого повторно, 16 січня 2013 року, він викрав телевізор та електрочайник у свого знайомого ОСОБА_5, а викраденим розпорядився на свій розсуд.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що в ніч з 22 на 23 грудня 2012 року він разом зі своїм знайомим ОСОБА_2 проникли у житло та заволоділи майном ОСОБА_4 з погрозою застосування насильства, небезпечного для її життя.

Крім часткового визнання своєї провини у скоєних кримінальних правопорушеннях, провина обвинуваченого ОСОБА_2 підтверджується поясненнями потерпілої ОСОБА_4 в судовому засіданні, яка підтвердила, що в ніч з 22 на 23 грудня 2012 року, приблизно о 22 годині, до неї у житло, шляхом вибивання двері, висловлюючи погрози спалити її житло, проникли обвинувачені ОСОБА_2 та неповнолітній ОСОБА_3, скоїли на неї напад, при цьому погрожували її життю, ці погрози вона сприймала як реальні та заволоділи її майном, а саме: гаманцем із грошима у сумі 620 гривень. Обвинувачені добровільно сплатили майнову шкоду, претензій до них вона не має.

Від потерпілого ОСОБА_9 до суду надійшла заява, в який він вказав, що матеріальний збиток йому відшкодовано, претезій до обвинувачених не має.

Свідок ОСОБА_10, допитаний в судовому засіданні, підтвердив, що вночі з 22 на 23 грудня 2012 року, він чув, як обвинувачені вимагали у ОСОБА_4 гроші, висловлюючи погрозу її життю.

Свідок ОСОБА_11, допитаний в судовому засіданні, підтвердив, що 22 грудня 2012 року він звертався до ОСОБА_2 та неповнолітнього ОСОБА_3 з проханням поїхати до потерпілої ОСОБА_12.

Свідок ОСОБА_13, допитана в судовому засіданні, пояснила, що 22 грудня 2012 року, розпиваючи спиртні напої у ОСОБА_4, вона отримала тілесні ушкодження від ОСОБА_10.

Крім показів в судовому засіданні обвинувачених, свідків, провина ОСОБА_2 у скоєних кримінальних правопорушеннях також підтверджується наступними письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Із змісту протоколу огляду місця події від 23 грудня 2012 року видно, що в ході огляду місця події було оглянуто двір та будинок за адресою: АДРЕСА_3 (том 1, а.с.а.с. 11- 19).

Із змісту протоколу добровільної видачі від 23 грудня 2012 року видно, що у присутності свідків були видані грошові кошти у сумі 50 гривень (том 1, а.с. 21).

Із змісту протоколу пред'явлення особи для впізнання від 4 січня 2013 року видно, що потерпіла ОСОБА_4 впізнала ОСОБА_2 як особу, яка відкрито заволоділа її грошовими коштами 22 грудня 2012 року (том 1, а.с.а.с. 34- 35).

Із змісту протоколу огляду місця події від 16 січня 2013 року видно, що було оглянуто будинок за адресою: АДРЕСА_4, з якого було скоєно крадіжку речей потерпілого ОСОБА_5 (том 2, а.с.а.с. 11- 14).

Із явки з повинною від 17 січня 2013 року видно, що обвинувачений ОСОБА_2 зізнався у скоєнні крадіжки речей у потерпілого ОСОБА_5 (том 2, а.с. 24).

Із висновку товарознавчнї експертизи № 11/5/7 від 21 січня 2013 року видно, що загальна залишкова вартість телевізора та електрочайника складає 274, 20 гривень (том 2, а.с.а.с. 30- 34).

Суд, оцінивши всі докази у їх сукупності, обгрунтовано прийшов до висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_2 і правильно кваліфікував його дії за ч.3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, а також суд правильно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчиненене повторно.

Колегія суддів вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_2 призначено у відповідності із вимогами ст.ст. 65, 66, 67 КК України, оскільки при призначенні покарання обвинуваченому суд врахував ступінь тяжкості скоєних злочинів, які, згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого та середньої тяжкості, особу винного- обвинуваченого ОСОБА_14, який за місцем мешкання та навчання характеризується позитивно, раніше не судимий, обставини, що пом'якшують покарання- щире розкаяння в скоєному та активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування шкоди потерпілій, обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_2- вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Колегія суддів вважає, що суд, з урахуванням сукупності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, правильно призначив покарання ОСОБА_2 нижче від найнижчої межі, застосувавши ст. 69 КК України.

Колегія суддів вважає, що суд правильно прийняв до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення ним нових злочинів, а тому дійшов правильного висновку про про можливість виправлення обвинуваченого тільки в умовах ізоляції його від суспільства.

При таких обставинах колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що вирок щодо нього Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 18 грудня 2013 року є таким, що підлягає зміні у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, оскільки судом при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, згідно вимог ст. 65 КК України, в повному обсязі були враховані ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, особа винного ОСОБА_2, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Колегія суддів вважає, що не можуть бути визнані обставинами, що пом'якшують покарання, такі додаткові дані про особу обвинуваченого, які не досліджувалися в суді першої інстанції і були досліджені за клопотанням обвинуваченого і його адвоката в апеляційному суді, а саме: довідка із Луганського обласного онкологічного диспансера від 4 березня 2014 року та виписка з медичної карти стаціонарного хворого на злоякісне новоутворення від 11 листопада 2011 року, згідно яких мати обвинуваченого - ОСОБА_6, має онкологічне захворювання, а дані про стан здоров'я батька обвинуваченого - ОСОБА_7, не були представлені обвинуваченим та його адвокатом в суд апеляційної інстанції.

Також колегія суддів вважає, що при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом першої інстанції була врахована в якості пом'якшуючої обставини та, що він щиросердно розкаявся, а повне визнання своєї вини обвинуваченим у скоєних злочинах відбулося лише після проголошення вироку суду щодо нього, а тому ця пом'якшуюча покарання обставина не може бути врахована апеляційним судом.

При таких обставинах апеляційна скарга з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 405, 409, 418, 419 КПК Укоаїни, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Вирок Краснодонського міськрайонного суду Луганскої області від 18 грудня 2013 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено учасниками судового провадження до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

Катков І.А. Шмигельский І.В. Руденко В.В.