Єдиний унікальний номер 234/15413/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3063/2014
Головуючий у 1 інстанції Фоміна Ю.В.
Доповідач - Бугрим Л.М.
Категорія 46
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Бугрим Л.М.,
суддів: Гапонова А.В., Халаджи О.В.
при секретарі: Лавицькому Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 26 лютого 2014 року справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного сумісного майна подружжя,-
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернулася до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про розподіл спільного сумісного майна подружжя.
Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 26 лютого 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл спільного сумісного майна подружжя задоволено частково. Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1; автомобіль марки ГАЗ 21Р СНГ, , реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 10000,00 грн. . За кожним із подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано право власності на ? частку квартири АДРЕСА_1 та право власності на ? частини автомобілю . В порядку розподілу автомобілю його передано у власність ОСОБА_1,, а з нього стягнуто . на користь ОСОБА_2, вартість ? частки автомобіля у сумі 5000,00 грн. В іншій частині позову було відмовлено.
З вказаним рішенням суду не погодився відповідач ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування судового рішення та постановлення нового рішення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги він посилався на те, що судом не було враховано , що для придбання спірної квартири він витратив 1700 грн. особистих коштів . які отримав від продажу належного йому будинку і у зв'язку з цим виходячи з ціни спірної квартири у 6226 грн. спільною сумісною власністю подружжя є лише 73% квартири ,які і підлягають розподілу . Також він не згодний з вартістю автомашини , яку визначив суд у 10 000 грн. На його думку вартість автомобіля складає 1000 грн. Судом першої інстанції не було запропоновано позивачці провести автотоварознавчу експертизу для з'ясування дійсної вартості автомашини. Просива постановити нове рішення та відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримував доводи апеляційної скарги у повному обсязі, просив відмовити ОСОБА_2 у позові.
ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена, направила на адресу апеляційного суду листа у якому просила справу розглянути у її відсутність ..
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення відповідача ОСОБА_1 перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню , а рішення суду - залишенню без зміни з таких підстав:
Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, надані докази, яким дав належну оцінку та зробив правильний правовий висновок, вірно застосував матеріальний закон.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони 31 травня 1995 року зареєстрували шлюб у якому знаходяться до цього часу . (а.с. 7).
У період сумісного життя вони придбали квартиру та автомобіль , які зареєстровані на ім'я ОСОБА_1 . Зокрема, як вбачається з копії договору купівлі-продажу від 01.08.2002 року відповідач придбав однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, який зареєстрований 14.08.2002 року за відповідачем (а.с. 19).
Як вбачається з копії договору купівлі продажу автомобілю від 26.06.1996 року, відповідач придбав автомобіль марки ГАЗ-21 «Р» (а.с. 39).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, за відповідачем зареєстровано легковий автомобіль ГАЗ 21Р СНГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 17).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, за відповідачем зареєстровано причіп легковий КМЗ 8136, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с. 16).
Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Згідно до ч. 1 ст. 69 СК України - дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно до ч. 1 ст. 70 СК України - у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.
Таким чином , судом першої інстанції було встановлено , що квартира та автомобіль були придбані у період сумісного життя сторін, які знаходяться у юридичному шлюбові. Разом з тим , оскільки причеп до автомобілю було придбано відповідачем до реєстрації шлюбу , він не увійшов до складу спільного сумісного майна подружжя і ОСОБА_2 було відмовлено у позові про розподіл причепу до автомобіля. .
У судовому засіданні відповідач хоча і посилався на те, що частково спірна квартира придбана і за його особисті кошти , однак переконливих доказів на підтвердження того , що його кошти у розмірі 1700 грн. отримані у грудні 2001 року від продажу належного йому будинку були вкладені у придбання спірної квартири у серпні 2002 року .
Позивач ОСОБА_2 заперечувала цей факт . У той же час відповідач пояснював , що належні кошти від продажу належного йому будинку на його рахунку в банковій установі не знаходились , він зберігав їх вдома і доказів про те, що саме ці кошти були витрачені на придбання квартири у нього немає .
За клопотанням ОСОБА_1 для з'ясування дійсної вартості автомобіля апеляційним судом була призначена автотоварознавча експертиза . Згідно висновку автотоварознавчої експертизи від 30 квітня 2014 року дійсна вартість автомобіля складає суму 11187 грн. ( а.с. 97 - 102 ) . Судом вартість спірного автомобіля визначена в сумі 10 000 грн. тобто менш ніж його дійсна вартість . Однак, позивач рішення суду не оскаржила , а тому у апеляційного суду відсутні підстави для застосування саме цієї вартості автомобіля , оскільки з ним не згоден лише відповідач.
Після проведення автотоварознавчої експертизи відповідач погодився з висновком експерта щодо вартості автомобілю , однак, в цієї частині не відмовився від апеляційної скарги.
За таких обставин , суд першої інстанції зробив правильний правовий висновок про те, що спірне майно придбано у період сумісного життя за спірні кошти , а тому на підставі ч.1 ст. 71 СК України визнав частки подружжя рівними ..
Не є переконливими доводи апелянта про те., що його частка у спірній квартирі є більшою за рахунок вкладених особистих коштів, оскільки належних доказів цьому не надав , а позивач не визнавала за ним більшу частину у праві власності на квартиру та не підтвердила факту витрачення його особистих коштів у сумі 1700 грн. на придбання спірної квартири .
Також не є переконливими доводи апеляційної скарги про те, що вартість спірного автомобіля є нижчою ніж визначив суд і складає 1000 грн, оскільки дійсна вартість автомобіля за висновком експертизи є більшою , а тому відсутні підстави для висновку про те, що рішення в цієї частині не відповідає вимогам закону та порушує права відповідача.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається .
Наведені відповідачем доводи висновків суду не спростовують. У відповідності з положенням ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального закону. .
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 26 лютого 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: