Справа № 0910/1368/2012

Провадження № 11/779/55/2014

Категорія ч.1 ст.367 КК України

Головуючий у 1 інстанції Сабадах Б.В. Б. В.

Суддя-доповідач Гандзюк В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Гандзюка В.П.,

суддів Кукурудза Б.І.,Хруняка Є.В.,

з участю:прокурора Грищука В.І.

захисника ОСОБА_3,

виправданого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Косівського районного суду від 30 грудня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

Вказаним вироком ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, який має середню спеціальну освіту, одружений, на утриманні троє дітей, раніше не судимий, депутат Лючанської сільської ради, громадянин України,

визнаний невинним у пред'явленому обвинуваченні, передбаченому ч.1 ст.367 КК України, та його виправдано на підставі п.2 ч.1 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину.

Цивільний позов - залишено без розгляду.

Вирішено питання щодо речових доказів.

ОСОБА_4 органами досудового слдістав обвинувачувався у вчиненні службової недбалості, тобто невиконанні або неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Досудовим розслідування було встановлено, що працюючи на посаді майстра лісу Березівського лісництва ДП «Кутське лісове господарство» ОСОБА_4, у відповідності до ст.89 Лісового Кодексу України та ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», будучи працівником державної лісової охорони - працівником правоохоронного органу, наділеним організаційно-розпорядчими та адмністративно- господарськими повноваженнями, допустив службову недбалість, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам в особі ДП «Кутське лісове господарство».

Так, обвинуваченням вказано, що ОСОБА_4 як майстер лісу Березівського лісництва ДП «Кутське лісове господарство», призначений 13.07.2011 року згідно наказу № 49-к по ДП «Кутське лісове господарство», будучи ознайомленим із посадовою інструкцією майстра лісу ДП «Кутське лісове господарство», згідно якої в його обов'язки входить здійснення охорони лісу, іншого ввіреного йому майна в закріплених за ним кварталах 1,2,3 майстерської дільниці №1 Березівського лісництва ДП «Кутське лісове господарство», тобто службовою особою, якій доручено зберігання та охорона чужого майна - лісу від лісопорушень протягом третьої декади жовтня - листопада 2011 року на ввіреному йому під охорону обході неналежно виконував свої службові обов'язки, так як того вимагали інтереси служби. В порушення ст.ст. 86, 89, 90, 91 Лісового Кодексу України та п. п. 2, 3 ч.2 Посадової інструкції ОСОБА_4 не вживав достатніх заходів по недопущенню незаконних (безбілетних) рубок лісу, тобто вчинив порушення обов'язків щодо збереження ввіреного йому під охорону майна.

Установлено, що ОСОБА_4 упродовж третьої декади жовтня - листопада 2011 року на ввіреній йому під охорону дільниці не затримав у встановленому порядку осіб, винних у лісопорушеннях; не складав протоколи про виявлені порушення лісового законодавства, тобто вчинив порушення обов'язків щодо збереження ввіреного йому під охорону майна.

Під час огляду місця події на ввірених ОСОБА_4 кварталах 1,2,3 майстерської дільниці №1 Березівського лісництва ДП «Кутське лісове господарство» виявлено та обліковано 39 пнів дерев, незаконно зрубаних в період третьої декади жовтня та в листопаді 2011 року.

Загальна сума спричинених збитків лісовому господарству, яка підлягає до відшкодування відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №665 від 29.07.2008 та Постанови Кабінету Міністрів України №521 від 21.04.1998 склала 84101,08 грн.

Виправдовуючи ОСОБА_4, суд першої інстанції констатував відсутність в діях обвинуваченого складу злочину та виходив з того, що майстер лісу ОСОБА_4 в період вчинення на охоронюваній території лісу самовільних рубок знаходився на лікарняному і об'єктивно не був спроможний забезпечити його охорону. Разом з тим, суд вказав на те, що зібрані докази не підтверджують вину підсудного і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані.

У поданій апеляції прокурор вважає вирок суду незаконним у зв'язку з однобічністю та неповнотою слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону та через істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону. Просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

ОСОБА_4 заперечив апеляцією прокурора, вважає її безпідставною, необ'єктивною та необґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану апеляцію та просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, пояснення виправданого та його захисника, які не згідні з апеляцією прокурора та просять виправдувальний вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим. Крім цього, в ч.4 ст.334 КПК України зазначено, що мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити підстави для виправдання підсудного із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення. Не допускається включення у вирок формулювань, які ставлять під сумнів невинність виправданого.

Цих вимог закону суд першої інстанції не дотримався. Зокрема, постановляючи вирок суд допустився суттєвих суперечностей в своїх висновках, внаслідок чого залишилися не зрозумілі підстави для виправдання ОСОБА_4

Так, в мотивувальній частині вироку зазначено що обвинувачений об'єктивно не міг належно організувати охорону лісу, оскільки в час вчинення самовільних порубок на ввірених йому обходах перебував на лікарняному і не здійснював службові обов'язки. Фактично цим висновком стверджено відсутність події та складу службового злочину.

Однак, поряд з цим суд констатує і те, що в матеріалах справи відсутні належні докази вини підсудного і всі можливості їх здобути вичерпані.

Таким чином, наведені різні за своєю суттю підстави для постановлення виправдувального вироку.

Приймаючи рішення про виправдання за відсутністю складу злочину з підстав ст.6 п.2 КПК України, суд не навів переконливих для такого висновку чітких обґрунтувань, а навпаки ствердив брак доказів доведеності вини, що за законом тягне виправдання особи за недоведеністю вини за правилами ст.327 КПК України.

Такі розбіжності є суттєвими та вказують на однобічність судового слідства і невідповідність висновків суду встановленим обставинам справи.

За таких обставин, вирок суду не можна вважати законним та обґрунтованим, а тому він підлягає до скасування з направленням справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді слід врахувати допущені порушення, детально дослідити здобуті докази, дати їм правильну юридичну оцінку і постановити законне рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, задовольнити.

Вирок Косівського районного суду від 30 грудня 2013 року відносно ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд в іншому складі суду.

Головуючий В.П. Гандзюк

Судді Б.І. Кукурудз

Є.В. Хруняк

Згідно з оригіналом

Суддя В.П. Гандзюк