Справа № 421/337/14-к
Провадження № 11кп/782/578/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2014 року м. Луганськ
Апеляційний суд Луганської області в складі:
Головуючого-судд : Ігнатова Р.М.
Суддів : Кравченко Т.Д., Юрченко А.В.
При секретарі : Калашнік О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську кримінальне провадження № 12014130290000054 від 16.01.2014 року за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2, відносно :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Первомайська Луганської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
- 26.07.1999 р. Первомайським міським судом Луганської області за ч.3 ст.140 КК України (в ред.1960 р.) з застосуванням вимог ст.45 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі з іспитовим строком 1 (один) рік;
- 29.08.2002 р. Первомайським міським судом Луганської області за ч.2 ст.185 КК України, з застосуванням вимог ст.75 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі з іспитовим строком 2 (два) роки;
- 09.07.2003 р. Первомайським міським судом Луганської області за ч.3 ст.185 КК України, з застосуванням вимог ст.71 КК України до 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, звільнений 05.08.2005 р. умовно-достроково на не відбутий строк один рік 21 день;
- 09.01.2007 р. Первомайським міським судом Луганської області за ч.2 ст.185 КК України, з застосуванням вимог ст.ст.43, 75 КК України до 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з іспитовим строком 2 (два) роки; 12.02.2009 р. Первомайським міським судом Луганської області замінено покарання на підставі вимог ст.78 КК України, ст.ст.408-2, 411 КПК України, ст.107 ІТК України: відмінений випробувальний термін за вироком Первомайського міського суду Луганської області від 09.01.2007 p., направлений для відбуття покарання у місця позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць, звільнений 08.04.2011 р. умовно-достроково на не відбутий строк 11 (одинадцять) місяців 8 (вісім) днів;
- 15.07.2013 р. Первомайським міським судом Луганської області ч.3 за ст.185 КК України з застосуванням вимог ст.75 КК України до 3 (трьох) років позбавлення волі з випробувальним терміном 3 (три) роки;
зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
За участю прокурора: Качуріної Ю.С.
Обвинуваченого : ОСОБА_2
В С Т А Н О В И В:
Вироком Первомайського міського суду Луганської області від 03.03.2014 року затверджено угоду про примирення, укладеної в місті Первомайську Луганської області 29.01.2014 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_3.
Визнано обвинуваченого ОСОБА_2 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання - 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Відповідності до вимог ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, повністю приєднано не відбуту засудженим ОСОБА_2 покарання, призначене за вироком Первомайського міського суду Луганської області від 15.07.2013 pоку, остаточно призначено покарання 4 (чотири) роки 6 (шість) місяці позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Строк відбування покарання обчислюється з 27.01.2014 року.
Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_2 залишено тримання під вартою.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Не погодившись з таким вироком суду, обвинувачений ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду Луганської області зі своєю апеляційною скаргою, в якій він вказав, що слідчий Первомайського МВ УМВС України в Луганській області обманним шляхом умовив його, щоб він визнав свою провину, а при винесенні вироку, нібито суд застосує ст.69 КК України, і призначить мінімальне покарання. Крім цього вказав, що суд позбавив його слова в дебатах і не надав йому останнього слова, посилаючись на вимоги ст.471 КПК України, хоча з цим він був згоден. Також суд обмежив його рідної мови, на якому він розмовляє і розуміє, однак судове засідання проводилося українською мовою, яким він не володіє. Крім того, в протоколі і у вироку не знайшли свого відображення (деякі) суттєві моменти, які вказують на обмеження його прав. Копія вироку йому була вручена на українській мові, якою він не володіє, що в силу ст.ст.8, 10, 21, 22, 57 Конституції України обмежує його права, з чим він не згоден. А згідно розділу 1 ст.6 Європейської Конвенції, він має право на справедливий судовий розгляд.
На підставі вищевикладеного, просить скасувати вирок, а справу повернути до суду 1 інстанції для розгляду в іншому складі, із застосуванням до нього ст. 69 КК України.
Не погодившись з апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 старший прокурор прокуратури міста Первомайська Луганскої області - Атаманова Г.І. звернулася до апеляційного суду Луганської області з запереченнями, в яких вважає, її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Вказала, що під час досудового розслідування та в ході судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_2 була вручена пам'ятка з правами підозрюваного, обвинуваченого, передбаченими ст. 42 КПК України, з правом щодо користування рідною мовою, отримання копій процесуальних документів рідною мовою, залучення перекладача до провадження тощо. Але, ознайомившись з пам'яткою, він не заявляв клопотання про те, що він не розуміє мову, на якій проведено досудове розслідування та відбувається судовий розгляд, клопотання про залучення перекладача, надання йому процесуальних документів на рідній мові. Напроти, під час допиту його у якості підозрюваного 22.01.2014 року власноручно написав, що послуг перекладача він не потребує. У підготовчому засіданні 03.03.2014 року також не заявляв клопотання про те, що він не розуміє мову, на якій ведеться провадження, клопотання про залучення перекладача та надання йому процесуальних документів на рідній мові. У зв'язку з чим викладені в апеляційній скарзі доводи в цій частині не відповідають дійсності та не можуть бути задоволеними. 29.01.2014 року між обвинуваченим ОСОБА_2 і потерпілою ОСОБА_3 укладено угоду про примирення, в якій зазначено, що він повністю визнав вину та зобов'язується беззаперечно визнати обвинувачення в обсязі підозри, узгоджене сторонами покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі, та положення про те, що остаточне покарання буде визначено у відповідності до ст.71 КК України за сукупністю з вироком Первомайського міського суду від 15.07.2013 року, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди судом, в тому числі в частині обмеження оскарження вироку. Угода підписана сторонами. Під час судового розгляду перед ухваленням вироку суд роз'яснив ОСОБА_2 положення ч. 5 ст. 474 КПК України, в тому числі наслідки укладання та затвердження угоди, вид покарання, який буде застосований до нього у разі затвердження угоди, а також про те, що остаточне покарання буде до нього застосовано за сукупністю з вироком Первомайського міського суду від 15.07.2013 року, і саме це покарання визначає суд, обмеження права оскарження вироку. В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що укладення угоди було добровільним. Вищевказані положення ч. 5 ст. 474 КПК України йому зрозумілі. Після чого, суд роз'яснив йому, що у зв'язку з тим, що обвинувальний акт надійшов до суду з угодою про примирення, то суд відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України має право затвердити таку угоду у підготовчому судовому засіданні. ОСОБА_2 з таким порядком погодився і ніяких клопотань до суду не заявляв. У зв'язку з чим вирок суду був винесений на підставі угоди про примирення. Порушення ч. 3 ст. 314 КПК України під час підготовчого судового засідання відсутні. У зв'язку з чим, викладені в апеляційній скарзі доводи в цій частині не відповідають дійсності та не можуть бути задоволеними. В угоді про примирення від 29.01.2014 року зазначено, що обвинувачений та потерпіла узгодили міру покарання по кримінальному правопорушенню, скоєному ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_3, у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі. Судом роз'яснено ОСОБА_2, що він має право на оскарження вироку, затвердженого на підставі угоди, виключно з підстав, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 394 КПК України, тобто в тому випадку, якщо призначена міра покарання по скоєному ним кримінальному правопорушенню у відношенні ОСОБА_3 не буде відповідати узгодженій в угоді від 29.01.2014 року мірі покарання. Саме узгоджену угодою про примирення міру покарання по кримінальному правопорушенню, скоєному ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_3, за вироком суду йому і призначено. У зв'язку з чим викладені в апеляційній скарзі доводи в цій частині не відповідають дійсності та не можуть бути задоволеними.
На підставі вищевикладеного, просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 на вирок Первомайського міського суду Луганської області від 03.03.2014 року відмовити.
Заслухавши суддю доповідача , обвинуваченого , який підтримав апеляційну скаргу та відмовився давати пояснення , думку прокурора , яка не підтримала апеляційну скаргу виступи учасників процесу в судових дебатах та останнє слово обвинуваченого , обговоривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження , колегія суддів приходить до висновку про не обгрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного .
Вироком суду першої інстанції встановлено, що 14.01.2014 року приблизно об 11 годині 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_2 прийшов до знайомої ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, і знаходячись в квартирі, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав гроші в сумі 2600 гривень 00 копійок, які належали потерпілій ОСОБА_3 - мати ОСОБА_5. Після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинив потерпілій ОСОБА_3 шкоду на вказану суму.
Судом апеляційної інстанції встановлено , що між потерпілою ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_2 була укладена угода про примирення та крім інших пунктів угоди , узгоджене сторонами покарання за скоєне кримінальне правопорушення , передбачене ст. 185 ч.2 КК України у вигляді 01 року 06 місяців позбавлення волі . Остаточне покарання узгоджено призначити відповідно до вимог ст. 71 КК України та визначити за сукупністю із вироком Первомайського міського суду від 15.07.2013 року . В підготовчому судовому засіданні суду першої інстанції за клопотанням обвинуваченого та думки прокурора яка не заперечувала , розгляд проводився російською мовою згідно ст. 10 Конституції України . Суд першої інстанції належним чином роз'яснив обвинуваченому положення ст. 474 ч.5 КПК України з'ясувавши кожен пункт частини статі отримавши позитивну відповідь від обвинуваченого та попередньо з'ясував чи було укладення угоди в тому числі в частині покарання добровільним , чи розуміє обвинувачений умови угоди в тому числі в частині призначеного покарання , яке остаточно буде призначено із застосуванням ст. 71 КК України і як озвучив прокурор шляхом повного приєднання не відбутого покарання за попереднім вироком від 15.07.2013 року і остаточно просив 04 роки 06 місяців на що обвинувачений пояснив , що розуміє та жодних заяв або клопотань з цього приводу не зробив та погодився у судовому засіданні на укладення угоди на таких умовах . Таким чином , колегія суддів приходить до висновку , що суд першої інстанції в підготовчому судовому засіданні у повному обсязі виконав вимоги ст. 474 КПК України та з урахуванням думки обвинуваченого , який не заперечував , обгрунтовано затвердив угоду про примирення , у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги обвинуваченого про порушення його права висловити свою думку , обмеження права звертатися до суду рідною мовою , спростовуються технічним записом судового засідання від 03 березня 2014 року та журналом судового засідання . Враховуючи вищенаведені підстави , апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню .
Керуючись ст. ст. 404 , 405 , 407 , 419 КПК України , апеляційний суд , -
У Х В А Л И В :
Вирок Первомайського міського суду Луганської області від 03 березня 2014 року яким затверджено угоду про примирення укладену у м. Первомайську Луганської області 29.01.2014 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілою ОСОБА_3 та визнання винним ОСОБА_2 за ст. 185 ч.2 КК України з призначенням покарання відповідно до умов угоди , - залишити без змін .
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення .
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення , а засудженим який тримається під вартою , - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення .
С У Д Д І :
Юрченко А.В. Ігнатов Р.М. Кравченко Т.Д.