262/1534/14-ц

2/262/679/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2014 року

Пролетарський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді Кирилюк Н.А.

при секретарі Кузнецовій Н.Г.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" про стягнення вартості ремонту в частині перевищення суми страхового відшкодування та компенсації за моральну шкоду

встановив:

позивач звернувся з вказаним позовом, в якому вказав, що 24.10.2013 року сталося дорожно-транспортна пригода за участю автомобіля Chevrolet Aveo, д/н НОМЕР_2 та автомобіля марки Mazda 3, д/н НОМЕР_1, водій якого є винним у вчиненні ДТП. Йому було сплачено суму страхового відшкодуванняу розмірі 7110 грн., яку він вважає необгрунтованою так як за його заявою спеціалістом було здійснено висновок та сума відновлювального ремонту складає 15607 грн. Просив стягнути з відповідача частину суми вартості ремонту у розмірі, що перевищує страхове відшкодування, компенсацію за моральну шкоду у розмірі 500 грн. та витрати, що були сплачені на залучення спеціаліста, всього 9496 грн.43 коп.

У судовому засіданні позивач просив задовольнити позов, надав пояснення, аналогічні обгрунтуванню позовної заяви, вважав, що зниження коефіціенту фізичного зносу автомобіля не може бути 53%, так як автомобіль не використовувався у таксі та був у доброму стані. Крім того, вказав, що при дослідженні, що було зроблено за його заявою, встановлено більше пошкоджених частин, ніж було встановлено еспертом ОСОБА_4 Після огляду автомобіля на місці погодився з тим, що його автомобіль має вм'ятини на даху, до цього вказаний факт заперечував.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, вказавши, що за їх заявою двічі експертом оглядався автомобіль позивача, у зв'язку з тим, що після того, як було знято деякі деталі, були виявлені пошкодження деталей, які при первинному огляді не були предметом дослідження, тому сума страховового відшкодування була збільшена, виплачена позивачу та відповідає розміру реальної шкоди.

У судовому засіданні був допитаний спеціаліст ОСОБА_4 який підтримав свій висновок та вказав, що ним двічі оглядався автомобіль позивача, він використовув лише ліцензійне програмне забезпечення, до яких вносилися данні стосовно вартості заміни або ремонту пошкоджених деталей, ціна яких відповідала ціні офіційного ділера автомобіля позивача, як того вимагає закон. Крім того, вказав, що на даху автомобіля були виявлені пошкодження у вигляді вм'ятин, які не були пов'язані з дорожньо-транспортною пригодою, коефіціент фізичного зносу автомобіля був розрахований виходячи з дати виписку автомобіля, пробігу та дефектів, що має автомобіль за формулами, визначеними відповідними Методиками.

Суд заслухавши пояснення учасників судового розгляду, спеціаліста та дослідивши матеріали справи, вважає позов необґрунтованим з огляду на наступне.

Як встановлено у судовому засіданні, між сторонами виникли відносини, що регулюються Цивільним Кодексом України щодо відшкодування шкоди та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст.1166 ЦК України встановлено загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, відповідно до ч.1 якої передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст.23 ЦК України передбачено, що особа, має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушенням її права. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням її майна.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, коли шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки та інших випадках, передбачений ст.1167 ЦК України.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, в тому числі й діяльність пов'язана з використанням транспортних засобів, відшкодовується особою, яка на правовій підставі ( право вланості, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Частина 5 вказаної статті визначає, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до спеціальної норми - ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодування).

Відповідно до п. 9.1. ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих становить 50000 грн. на одного потерпілого.

Відповідно до вимог до п.22.1 ст.22 вищевказаного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частина 2 п.22.3 ст.22 Закону визначає, що якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовується витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з п.36.2 ст.36 Закону у разі визнання вимог заявника обґрунтованими страховик зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного зсобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документально підтвердження факту проведеного ремонту.

Сторонами не заперечується, що сталося дорожньо-транспортна пригода 24.10.2013 року за участю за участю автомобіля Chevrolet Aveo, д/н НОМЕР_2 та автомобіля марки Mazda 3, д/н НОМЕР_1, водій якого є винним у вчиненні ДТП. Також, сторонами не заперечується той факт, що дорожньо-транспортна пригода є страховим випадком та позивач отримав суму страхового відшкодування 7110,87 грн. Вказані факти не потребують доказування.

Судом досліджувалися два висновки спеціалістів. Відповідно до висновку спеціаліста ОСОБА_5 вбачається, що вартість матеріальної шкоди, завданої автомобілю позивача складає 15607 грн (а.с.15-34) . Як вбачається з висновку, здійсненого спеціалістом ОСОБА_4 матеріальна шкода, що потребує відшкодуванню складає 8322,85 грн. (з урахуванням ПДВ)(а.с. 58-76, 94-108).

Позивачу визначено суму страхового відшкодування у розмірі 7110,87 грн., яка разрахована (9089,08 грн. (вартість складових, що підлягають заміні) - 4817,21 грн (вартість фізичного зносу на складові - 0,53 х 9089,08 грн.) + 1788,98 грн.(вартість матеріалів) + 2262 грн. (вартість робіт), що складає 8322,85 грн. (з урахуванням ПДВ на складові частини) (а.с.91).

Судом на місці оглянуто автомобіль за місцем його знаходження та за участю всіх учасників судового розгляду встановлено, що на даху автомобіля Chevrolet Aveo, д/н НОМЕР_2 маються вм'ятини (а.с.119).

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випдків, встановлених статею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Позивач просив стягнути з відповідача суму у розмірі 9496 грн., а саме 8496 грн.43 коп (15607 грн. 30 коп - 7110,87 грн) + 500 грн. (компенсацію за моральну шкоду) + 500 грн. (витрати на експертну оцінку), вважаючи, що оцінювачем ОСОБА_4 не об'єктивно здійснено дослідження.

Однак, суд не має підстав не прийняти у якості письмового доказу висновок спеціаліста ОСОБА_4, так як не встановлено причин не довіряти його дослідженню, він має відповідну кваліфікацію, був допитаний у судовому засіданні та відповів на всі поставлені йому запитання. Крім того, позивачем не вказано які пошкодження не були враховані вказаним спеціалістом при огляді його автомобіля, не доведено, що вони були та не було заявлено клопотання про проведення судової експертизи.

Суд не приймає у якості письмового доказу висновок спеціаліста ОСОБА_5, у зв'язку з тим, що ним при огляді не враховано пошкодження, які не пов'язані з дорожньо-транспортною пригодою ( вм'ятину на даху автомобіля) та наявність пошкоджень впливає за суму страхового відшкодування, він не прибув на виклик суду для надання пояснень щодо проведенного дослідження (а.с.88). Клопотання про його допит позивачем заявлено не було.

Щодо позовних вимог стосовно компенсації за завдану моральну шкоду суд відмовляє у задоволенні вимог у цій частині з огляду на те, що моральна шкода за пошкодження майна не стягується зі страховика.

Позовні вимоги щодо стягнення витрат у розмірі 500 грн., здійснені позивачем для залучення спеціаліста суд відмовляє у їх задоволенні за необгрунтованістю.

Відповідно до вищевикладеного, керуючись, ст. ст. ст. 10, 11, 60, 84, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" про стягнення вартості ремонту в частині перевищення суми страхового відшкодування та компенсації за моральну шкоду у розмірі 9496 грн. - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст виготовлено 11.06.2014 року.

Суддя (під Н.А.Кирилюк

06.06.2014 року