Справа № 254/7690/13-ц

Провадження № 2/254/81/2014

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2014 року м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді Заборського В.О.,

при секретарі Перевертайло І.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представників третьої особи Флакіної О.Ю., Найдьонової Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Будьоннівської районної у м. Донецьку ради про визначення місця проживання малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в місці проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1. Свої вимоги вона обґрунтовує тим, що з 28 травня 2001 року перебувала з відповідачем в шлюбі, який розірвано рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька 27 червня 2012 року. Від даного шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя між ними не склалося, у зв'язку з тим, що відповідач недоброзичливо відносився до неї, дозволяв собі в присутності малолітньої дитини завдавати їй фізичного болю, висловлював образи, не давав гроші, не займався вихованням дитини. В 2011 році позивачка виїхала на заробітки до Росії, де в м. Находка влаштувалась до ТОВ «Ордос» на посаду менеджера із зовнішньоекономічної діяльності. Зараз її заробітна плата складає 42 650,00 руб., і вона щомісячно робить грошові перекази своїм батькам, які за домовленістю займаються вихованням і утриманням доньки на час її відсутності, оскільки відповідач не надав згоди на вивіз дитини з України до Росії. З грудня 2011 року по теперішній час донька проживає то у відповідача, то у її батьків. Під час спілкування через Інтернет донька розповідає їй, що сумує і бажає жити з нею, і те, що відповідач забороняє їй розмовляти про матір в його присутності і завжди негативно висловлюється про неї. Донька почала боятися відповідача, і можливо в неї вже є психологічна травма. Позивачка гарантує, що любить свою дитину, ніколи про неї не забувала і зможе їй надати не тільки материнську любов, ласку та тепло, але й створити гарні умови для проживання і освіти. Також позивачка зазначила в позові, що з практики слідує, що дитині, а зокрема дівчинці, необхідна материнська турбота, любов і ласка, і в разі не отримання цього, це відбивається на її психічному розвитку, а батько за визначенням не може дати дитині ту ласку, тепло і турботу, що може дати мати. Вона не виключає можливості спілкування відповідача з дитиною, за умови, що він в присутності донки буде утримуватись від образ у її бік.

Позивач ОСОБА_6 належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилась, суду надала заяву про розгляд справи у присутності її представника ОСОБА_1.

Представник позивачки за довіреністю ОСОБА_1, який є її батьком, в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві. Додатково суду пояснив, що одразу після укладення шлюбу між позивачкою і відповідачем були конфлікти, але він з дружиною намагався в них не втручатись. Відповідач бив позивачку, своєю поведінкою довів до нервового зриву, після чого вона поїхала до м. Находка. Квартиру в м. Находка позивачка наймає, має посвідку на життя в Росії до 2015 року, працює в ТОВ «Ордос», але чим займається підприємство йому не відомо. Щомісяця гроші, як зазначено в позові, їм не перераховує. Відповідач забороняє доньці спілкуватись з позивакою, викинув подарунки, які вона їй прислала. Про те, що дитина боїться відповідача і він її не годував, то це відомо позивачці тільки із розмов з дитиною по Інтернету, за допомогою якого вони спілкуються приблизно раз на тиждень. Чи була домовленість між сторонами, що дитина залишається з відповідачем йому не відомо. Дитина проживає у відповідача. Він і бабуся забирають дитину зі школи, але після роботи, о 18 годині, батько забирає в них онучку додому. Так само було коли дитина ходила до дитсадка. Він не заперечує, що відповідач купує дитині все, навіть балує. Останній раз в м. Донецьку позивачка була два дні в 2012 році.

Відповідач ОСОБА_2 і його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнали і просили відмовити в його задоволенні. Крім того ОСОБА_2 зазначив, що одразу після одруження позивачка звільнилась з роботи, оскільки навчалась і лікувалась. Після народження дитини в них все було добре до 2009 року, поки в них дома не з'явився Інтернет, після чого позивачка покинула всі справи по господарству і він був вимушений взяти всі домашні справи на себе. Батьки позивачки намагались наставити її на шлях, але нічого не вийшло, навіть після візиту до психіатра. Одного часу почали приходити великі рахунки за телефон, і він з'ясував, що всі дзвінки були коли він знаходився на роботі, або серед ночі. 22 квітня 2011 року позивачка зникла, нікому не повідомивши про це. Він 09 травня 2011 року звернувся до міліції, і її знайшли у м. Твері у особи кавказької національності, звідки вона повернулась через деякий час. Він звернувся до суду про розірвання шлюбу, але ще дав їй шанс, і забрав позов. Через два місяці, саме коли донька захворіла на вітрянку, ОСОБА_6 ще раз зникає, і її вдалося повернути за допомогою дзвінків і СМС повідомлень через п'ять днів. 07 грудня 2011 року позивачка знову зникла і перший дзвінок від неї був у серпні 2012 року, тоді він їй повідомив, що розірвав шлюб. В 2012 році він звертався до суду з позовом про визначення місця проживання дитини, однак залишив його без розгляду. Крім того, рішенням суду з позивачки на його користь стягнуто аліменти на утримання доньки, яке зараз знаходиться в органах юстиції, для виконання його в Росії. Іграшки, які подарувала донці позивачка не викидав і вони знаходяться вдома. Донька проживала у батьків позивачки в березні 2013 року, коли він лежав у лікарні. Доньку утримує повністю, і тільки з вересня 2013 року батьки дружини платять за репетитора 200,00 грн. на місяць.

Представники третьої особи Органу опіки та піклування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснили, що знають про ситуацію яка склалась з малолітньою дитиною ОСОБА_7 з 2012 року, коли в суді розглядався позов батька ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини. Тоді позов був залишений без розгляду, оскільки на той час не було спору, мати не пред'являла ніяких вимог, не брала участі у її вихованні доньки. На теперішній час Орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_7 з батьком ОСОБА_2.

Заслухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

Шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_8, зареєстрований 28 квітня 2001 року актовий запис № 364, розірвано заочним рішенням Будьоннівського районного суду м. Донецька від 27 червня 2012 року, яке набрало законної сили 09 липня 2012 року.

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку, ОСОБА_7, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, про що відділом РАЦС Будьоннівскього РУЮ м. Донецька 14 грудня 2006 року зроблено відповідний запис № 725.

Згідно копії паспорту громадянина України місцем реєстрації позивачки ОСОБА_6 є квартира АДРЕСА_2. В копії трудового договору і довідках про доходи ОСОБА_6 наданих суду, її місцем реєстрації зазначена адреса: АДРЕСА_3.

Актом обстеження житлово-побутових умов територіального відділу опіки та піклування департаменту освіти і науки Приморського краю по Находкінському міському округу від 08 квітня 2014 року встановлено, що ОСОБА_6 наймає за 15 000,00 руб. квартиру АДРЕСА_1, яка представляє собою окрему благоустроєну однокімнатну квартиру загальною площею приблизно 32 кв.м і жилою 18 кв.м, з централізованим електроосвітленням, опаленням, водопостачанням, каналізацією. Санітарний стан жилого приміщення добрий, в квартирі зроблено ремонт. В кімнаті знаходиться малогабаритний диван, куточок школяра, кутовий диван, стінка. Поблизу з будинком в шаговій доступності знаходиться загальноосвітня школа. ОСОБА_6 працює в ТОВ «Ордос» консультантом. На думку органу у ОСОБА_6 є всі умови для проживання і виховання дитини.

01 січня 2012 року між ОСОБА_6 і ТОВ «Ордос» укладено трудовий договір, за яким позивачка прийнята на посаду менеджера із зовнішньоекономічної діяльності із заробітною платою 42 650,00 руб. з п'ятиденним робочим тижнем тривалістю 40 годин. Згідно наданої суду характеристики на позивачку від 28 березня 2013 року вона зарекомендувала себе з позитивного боку.

Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, разом з донькою ОСОБА_7.

Актом обстеження житлово-побутових і матеріальних умов комітету мікрорайону «Енергетік» встановлено, що ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2, разом з донькою ОСОБА_7, в трикімнатній квартирі з усіма зручностями, в гарному санітарному стані, обладнаній необхідною побутовою технікою. У дитини є окрема кімната площею 15 кв.м, в кімнаті маються всі необхідні меблі і побутова техніка для поживання і занять.

Працює ОСОБА_2 в ТОВ «Сервіс-центр» на посаді начальника кошторисного відділу з посадовим окладом 7 500,00 грн.. На виробництві і побути характеризується з позитивного боку.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається в 1-А класі ДЗОШ № 142, відвідує групу продовженого дня. Дитина здорова, на «Д» обліку не перебуває. Згідно Акту обстеження умов поживання складеного класним керівником і членами класного батьківського комітету ОСОБА_7 має одежу та взуття за віком та сезоном, шкільну форму, форму для занять фізкультурою, всі необхідні навчальні приладдя. Стосунки між батьком ОСОБА_2 і донькою ОСОБА_7 доброзичливі.

На підтвердження фактів перерахування позивачкою коштів на утримання доньки суду надані заяви на видачу готівки від 11 березня 2013 року у сумі 1 299,15 грн. і від 08 липня 2013 року у сумі 1 238,94 грн., які отримав ОСОБА_1.

Відповідачем на підтвердження факту утримання і виховання дитини суду надані копії чеків за період з 2012 року по теперішній час щодо придбання ним дитячої одежі, продуктів харчування, сплату коштів за дитсадок і школу, придбання путівки на відпочинок. Також дослідженими в судовому засіданні відеоматеріалами підтверджується, що батько ОСОБА_2 займається вихованням та утриманням дитини.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 суду показали, що позивачку ОСОБА_6 не бачать вдома пару років, оскільки виїхала до м. Находка. Донькою постійно займається батько ОСОБА_2, вона знаходиться на його повному утриманні, постійно доглянута, любить батька. Інколи дівчину бачать з бабусею або дідусем.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно у відповідності до ст. 157 СК України.

Статтею 160 СК України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно із ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.

У випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд, виходячи з рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд ураховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_6 по суті, суд виходить з того, що позивач в грудні 2011 року виїхала і проживає в іншій країні, працює в ТОВ «Ордос», характеризується за місцем роботи позитивно, однак свого житла в Росії не має і просить визначити місце проживання дитини за адресою найманою квартири в іншій країні. Судом враховується прихильність дитини до батька, з яким вона проживає разом, і зазначала в судовому засіданні, що батько про неї піклується, в неї є все необхідне, а мама кудись поїхала, і з нею вона спілкується по Інтернету. Свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 в судовому засіданні показали, що відповідач ОСОБА_2 приділяє велику увагу доньці, турбується про неї. Орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Будьоннівської районної у м. Донецьку ради у своєму висновку, затвердженим рішенням № 64 від 23 квітня 2014 року, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_7 з батьком ОСОБА_2. Крім того, позивачкою суду не надано будь-яких доказів про перешкоджання відповідачем її виїзду з дитиною до Росії у 2011 році, про надсилання щомісячних грошових переводів на утримання дитини, про намагання позивачки вирішити питання про визначення місця проживання дитини з часу виїзду за кордон до вересня 2013 року, коли вона звернулась до суду з даним позовом, і все це свідчить про те, що позивачка визнавала місцем проживання дитини ОСОБА_7 разом з батьком ОСОБА_2. Тому суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_6 необхідно відмовити, оскільки це буде відповідати інтересам малолітньої ОСОБА_7, а в іншому випадку, рішенням суду буде дозволено позивачці вивезти дитину в іншу країну і позбавить батька та інших родичів особистих немайнових прав передбачених законодавством України щодо дитини, зокрема на особисте виховання, спілкуванні з нею на тривалий час, що може негативно вплинути на дитину.

На підставі ст.ст. 141, 160-161 СК України, керуючись статтями 2, 11, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в місці проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: