Головуючий суду 1 інстанції - Бойко Н.В.
Доповідач - Дмитрієва Л.Д.
Справа № 436/1335/13-ц
Провадження № 22ц/782/2181/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.06. 2014 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого - Дмитрієвої Л.Д.
Суддів: Гаврилюка В.К.,Околота Г.М.
секретаря:Борзило О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Кам»янобрідського райсуду м.Луганська від 18.04.2014 року за позовом ОСОБА_3 до ПАТ Луганський Пивоварний Завод про визнання права власності,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Луганський пивоварний завод» про визнання права власності. В обґрунтування якого зазначила, що вона разом з малолітньою дитиною - ОСОБА_5, який позбавлений батьківського піклування, проживає в квартирі АДРЕСА_1. Ця квартира була закріплена за нею Ворошиловградським пивоварним заводом на підставі рішення виконавчого комітету Кам'янобрідської районної ради народних депутатів м. Ворошиловград, з метою подальшої приватизації від 14.11.1989 р. №' 267/28, ордер № 1705 від 22.11.1989 р., так як вона працювала старшим комірником центрального складу. На початку 2012 р. позивачка звернулась до Генерального директора ПАТ «Луганський пивоварний завод» щодо можливості приватизації спірної квартири, загальною площею 41,9 кв.м., що складає 17/100 частин домоволодіння, але їй було роз'яснено, що самостійно займатися цим питанням вона не має права, після одержання позивачкою квартири і до сьогоднішнього дня вона з квартири не виїжджала, самостійно сплачує комунальні послуги, неодноразово здійснювала ремонт за власні кошти, виходячи з того, що інші три квартири в цьому будинку вже приватизовані, позивачка просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 41,9 кв.м., що складає 17/100 часток домоволодіння.
Рішенням Кам»янобрідького районного суду мЛуганська від 18 квітня 2014 року у задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно ордеру №1705 ОСОБА_6, родина якої складає 3 особи, а саме: ОСОБА_7 та ОСОБА_8, отримала право «на зайняття квартири АДРЕСА_1, який був виданий на підставі рішення виконавчого комітету Кам'янобрідської районної ради народних депутатів м. Ворошиловград від 14.11.1989 р.№ 267/28 (а.с.17), ринкова вартість зазначеної квартири, згідно висновку про оцінку майна,складає 70 тис.грн. (а с.5-13).
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, 12.12.1988 року шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 було розірвано, після чого ОСОБА_3 змінила прізвище на «ОСОБА_3» (а.с.29).
Згідно відмітки у домовій книзі для прописки громадян, у будинку АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.3-4)
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, батьком якого є ОСОБА_11, а матір'ю ОСОБА_12 ( а.с.15)
Згідно копії рішення виконавчого комітету.Кам'янобрідської районної у м.Луганську ради № 42/2 від 21.04.2011 року малолітньому ОСОБА_5 наданий статус дитини, позбавленої батьківського піклування. (а.с.22)
Згідно копії рішення Кам'янобрідського районного суду м.Луганська від 29.03.2011 року ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3 позбавлена батьківських прав відносно сина ОСОБА_5, ОСОБА_3 призначена опікуном над малолітнім ОСОБА_5 ( а.с.23)
Відповідно до довідки головного спеціаліста відділу забезпечення діяльності ради від 17.06.2013р. ОСОБА_3 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з онуком, який знаходиться під її опікою (а.с.35).
Згідно копії трудової книжки ОСОБА_3 працювала з 1975 року на Ворошиловградському пивзаводі ( а.с.24-25)
Згідно довідки №45 від 26.04.2013 року станом на 26.04.2013 року на балансі ПАТ Луганський пивоварний завод» перебуває квартира загальною площею 41,9 кв.м за адресою: .АДРЕСА_1 (а.с.42)
Згідно рішення виконавчого комітету Кам'янобрідської районної ради народних депутатів № 37 від 27.02.1996 р. право власності на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 визнано за ВАТ «Луганський пивоварний завод» (а.с.74).
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно від 05.06.2013 р. № 2896771 ПАТ «Луганський пивоварний завод» було відмовлено у державні й реєстрації права власності на 17/100 часток домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.75).
Згідно рішення № 267/28 від 14.11.1989 р. виконавчого комітету Кам'янобрідської районної ради народних депутатів, на яке посилається позивачка, як на підставу отримання ордеру, були виділені квартири для тимчасового покращення житлових умов гр. ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_2 та гр. ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_3
(а.с.77).
Відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_15 у розмірі 19/100 часток, ОСОБА_16 у розмірі 10/100 часток, ОСОБА_17 у розмірі 10/100 часток, ОСОБА_18 у розмірі 44/100 часток (а.с.79-80).
Згідно відповіді з Державного архіву Луганської області додатків до рішення та протоколу житлової комісії від 10.11.1989 р. немає. В рішенні № 267/28 від 14.11.1989 р. виконкому Кам'янобрідської райради народних депутатів відомостей про надання квартири ОСОБА_3 немає (а.с.131). Згідно рішення виконкому Кам'янобрідської районної ради народних депутатів №267/29 від 14.11.1989 року затверджений протокол засідання житлової комісії №13 від 10.11.1989 року (а.с.132)
Судом першої інстанції при дослідженні інвентаризаційної справи №38301 кварталу 2083 встановлено, що згідно акту передачі державної частки цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Луганський пивоварний завод», регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області, з одного боку, та організація орендарів орендного підприємства «Луганський пивоварний завод», з іншого боку, «Продавець» передав, а «Покупець» прийняв згідно відомості інвентаризації придбану ним державну частку цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Луганський пивоварний завод» (а.с. 153)
Згідно свідоцтв на право власності на житло Комісія по приватизації житлового фонду ВАТ «Луганський пивоварний завод» засвідчила, що квартири НОМЕР_2,НОМЕР_3,НОМЕР_4, розташовані у будинку АДРЕСА_1 приватизовані згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» у березні та грудні 996 року. (а.с. 154,160,166)
Згідно ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв та ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Відповідно до ст.2 Закону до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.
Згідно ч. 4 ст.5 цього Закону право на; приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають у цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.
Згідно ч.1 ст.8 Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється
уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Відповідно до ч.З Закону передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Відповідно до ч. 14, 15, 16 «Положення; про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян» затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 р. № 56 передача у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків) може бути покладено на спеціально створювані агентства, бюро та інші організації, які виконують покладені на них обов'язки на договірних умовах з органом приватизації. Передача квартир (будинки;) у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.
Даним положенням також передбачається, що квартири багатоквартирних будинків, які використовуються громадянами на умовах найму, для здійснення приватизації, громадянин звертається в орган приватизації, де отримує для заповнення бланк відповідної заяви (п. 18) та на підприємство, яке обслуговує жилий будинок за довідкою про склад сім'ї та займані приміщення (п. 20). У довідці про склад сім'ї вказуються члени сім'ї наймача, які прописані та мешкають разом з ним (п. 21). Оформлена заява на приватизацію квартири з доданою до неї довідкою про склад сім'ї та займані приміщення подаються громадянином до органу приватизації (п. 23).
Згідно ч.10 ст.8 Закону органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) житлових приміщень у гуртожитках у і приватизації займаного ними житла, крім випадків) передбачених законом.
Вказані норми визначають, що визнання судом права власності на квартиру, що складає частку домоволодіння можливе у тому разі, якщо громадянин звертався до органу приватизації та йому було незаконно відмовлено за умови дотримання визначених законом вимог, які необхідні для передачі квартири у власність громадянам.
Однак твердження апелянта про звернення до компетентних органів з питання приватизації не знайшли свого підтвердження в суді першої інстанції, оскільки позивачем не надано суду доказів звернення до компетентних органів та не надано відповідного документу про відмову у вчиненні дій щодо приватизації.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції встановив, що позивач просила суд визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 41,9 кв.м.що складає 17/100 часток домовлодіння, і позивач з приводу приватизації житла до органу виконавчої влади не зверталась, а тому встановивши вказані обставини, суд правильно прийшов до висновку, що звернення до суду з позовом про визнання права власності повинно мати місце при наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позовних вимог, через відсутність підстав, передбачених ч.1 ст.15 та ч.1 ст. 3 ЦПК, а саме -спору.
Доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду незаконне та необґрунтоване безпідставні, оскільки суд ухвалив рішення у відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України, і обґрунтовано відмовив позивачу в задоволені позовних вимог , оскільки позивачем не було дотримано визначеного законодавством порядку ,оскільки в даному випадку , передача квартир у власність громадянам здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації.
Колегія суддів вважає, що рішення суду про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог про визнання права власності є законним та обґрунтованим, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 307,308 ЦПК України судова колегія ,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Кам»янобрідського райсуд м.Луганська від 18.04.2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: