АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   МИКОЛАЇВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 11-22-2008                                     Головуючий у 1-й інстанції: Миронова О.В.

Категорія:  ст. 307 ч.2 КК України                 Доповідач: Пустовар М. Л.

 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області

у складі:

головуючої                                                            Погорєлової Г.М. ,

суддів                                                   Тимошевського В.П.,  Пустовара М. Л.,

за участю прокурора                          Осипенко О.М. ,

засудженого                                                          ОСОБА_1,

захисника                                                               ОСОБА_2,

31 січня 2008 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Миколаєві кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 і у його інтересах захисника ОСОБА_2 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 8 листопада 2007 року,  яким:

-          ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1

народження,  уродженець с.  Заречне Новоодеського р-ну Миколаївської

області,  громадянин України,  судимий: 1). 20.09.2000 р. Вознесенським

районним судом Миколаївської області за ч.2  ст. 140,  ч.1  ст. 145,   ст. 42 КК

України (1960 р.) на 1 рік 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 20.08.2002

р. за відбуттям покарання; 2). 03.09.2002 р. тим же судом за  ст.  ст.  15-308 ч.1,

15-309 ч.1,   ст. 70 КК України на 3 роки позбавлення волі. Звільнений

08.07.2005 р. за відбуттям покарання;

засуджений:

·    за  ст. 307 ч. 2 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

·    за  ст. 309 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі  ст. 70 КК України,  за сукупністю злочинів,  шляхом часткового складання порань,  остаточно призначено до відбуття - 5 років 9

 

місяців позбавлення  волі  з конфіскацією всього належного засудженому майна.

За вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому,  що він у невставлені час,  місці та способом з метою збуту незаконно придбав наркотичний засіб канабіс (маріхуану),  який незаконно зберігав за місцем свого помешкання з тією ж метою.

13 березня 2007 року,  приблизно о 14 годині,  він же за місцем свого проживання у АДРЕСА_1,  у ході оперативної закупки незаконно збув гр-ну під псевдонімом «ОСОБА_3» вказаний канабіс у висушеному стані вагою 2, 9 грама.

23 березня 2007 року,  приблизно о 6 годині ранку,  він же,  знаходячись там же,  у ході оперативної закупки,  незаконно збув гр-ну під псевдонімом «ОСОБА_4» канабіс у висушеному стані вагою 3, 7 грама.

Крім того,  він же у невстановлені час,  місці та способом незаконно придбав без мети збуту наркотичний засіб канабіс,  який незаконно зберігав за тією ж адресою для власного споживання.

23 березня 2007 року,  біля 11 години,  при обшуку за тією ж адресою працівниками міліції у ОСОБА_1 вилучено цей канабіс у висушеному стані вагою 16, 5 грама.

В апеляції та доповненнях до неї засуджений просить вирок районного суду скасувати,  кримінальну справу закрити.

Посилається на те,  що злочинів не вчиняв,  на відсутність доказів підтвердження інкримінованого обвинувачення,  фальсифікацію досудовим слідством наявних у справі доказів,  порушення досудовим слідством і судом положень кримінально-процесуального закону,  обвинувальний уклін досудового слідства та судового розгляду справи,  покладення судом в основу вироку пояснень його (ОСОБА_1) на досудовому слідстві,  які він давав під моральним тиском з боку працівників міліції,  порушення права на захист на досудовому слідстві.

Захисник ОСОБА_2 у своїй апеляції також просить кримінальну справу відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу інкримінованих злочинів.

Посилається на те,  що за вказаним у вироку місці засуджений фактично не проживав,  а лише був зареєстрований,  вилучені за цією адресою наркотики та помічені гроші були підкинуті працівниками міліції під час обшуку,  суд невірно оцінив пояснення понятих,  що приймали участь при оперативній закупівлі наркотиків,  полишив поза увагою пояснення свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6,  безпідставно визнав доказом аудіозапис оперативної закупівлі,  а також на порушення досудовим слідством права на захист ОСОБА_1

 

Заслухавши доповідача,  пояснення засудженого і його захисника на підтримку обох апеляцій,  думку прокурора про залишення вироку без зміни,  дослідивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій,  колегія суддів визнає обидві апеляції такими,  що не підлягають задоволенню,  виходячи з таких підстав.

Оцінивши перевірені докази,  районний суд обґрунтовано прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєні злочинів,  передбачених ч.2  ст. 307 і ч.2  ст. 309 КК України,  тобто відповідно незаконного придбання,  перевезення та зберігання з метою збуту і збуті особливо небезпечного наркотичного засобу,  вчиненого повторно,  особою,  яка раніше вчинила злочини,  передбачені  ст.  ст. 308, 309 КК України,  а також незаконного придбання та зберігання без мети збуту особливо небезпечного наркотичного засобу особою,  яка раніше вчинила злочини,  передбачені  ст.  ст. 308, 309 КК України.

Так,  сам ОСОБА_1 у судовому розгляді справи не заперечував факт проведення обшуку за адресою по АДРЕСА_1,  де у його присутності було вилучені канабіс,  гроші,  а його (ОСОБА_1) руки світилися під спеціальним приладом.

Підтвердив і те,  що інколи особисто вживав канабіс у якості наркотичного засобу.

На досудовому слідстві він же неодноразово допитаний як підозрюваний та обвинувачений,  повністю визнавав свою вину,  давав послідовні і докладні свідчення щодо придбання наркотичного засобу і збуту його 13-го та 23-го березня 2007 року.

Факт проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_1 підтверджений змістом відповідних процесуальних документів: протоколу про проведення оперативної закупівлі від 5 березня 2007 року,  відповідно до якого у зв'язку з наявністю даних про збут ОСОБА_1 наркотиків у нього за місцем проживання постановлено провести оперативну закупівлю,  для чого залучено осіб під псевдонімами «ОСОБА_3» і «ОСОБА_4»; протоколів огляду покупця від 13 березня 2007 року (покупець ОСОБА_3) і від 23 березня 2007 року (покупець ОСОБА_4),  за якими покупцям були видані гроші для закупки наркотиків із зазначенням серії та номерів цих купюр; протоколів застосування спеціальних хімічних засобів від 13-го та 23 березня 2007 року про напис на вказаних купюрах спецхімречовиною «Люмінофор» надпису «ОСОБА_7»; протоколів оперативної закупки від 13-го та 23 березня 2007 року,  відповідно до яких ОСОБА_3 та ОСОБА_4 видали працівникам міліції речовину темно-зеленого кольору із запахом коноплі,  яку вони придбали у ОСОБА_1

 

Допитані на досудовому слідстві особи під псевдонімами «ОСОБА_3» і «ОСОБА_4» повністю підтвердили викладені у зазначених протоколах обставини оперативної закупівлі і ці їх пояснення були досліджені у судовому засіданні.

Про ті ж обставини повідомили у суді і свідки ОСОБА_8  та ОСОБА_9,  залучені понятими про проведенні обох оперативних закупівель.

За змістом протоколу обшуку від 23 березня 2007 року,  у ОСОБА_1 за адресою: с.  Бугське Вознесенського р-ну,  АДРЕСА_1,  вилучено рослину із запахом коноплі та гроші,  серії та номери купюр яких відповідають запису у протоколі огляду покупця ОСОБА_4

При освітлені лампою «ОЛД-1» руки ОСОБА_1 відсвічували люмінесцентною речовиною,  а на вказаних купюрах висвітлювалося слово «ОСОБА_7».

Свідок ОСОБА_10,  що був понятим при проведені обшуку,  підтвердив у суді зазначені у протоколі обшуку обставини.

Свідок ОСОБА_11,  мати підсудного,  у суді підтвердила проведення обшуку у належному їй будинку АДРЕСА_1,  а також свій підпис у протоколі обшуку.

Не заперечувала і те,  що син інколи проживав у цьому будинку,  у тому числі і у березні 2007 року.

Згідно із висновками судово-хімічної експертизи,  видана ОСОБА_12 речовина є наркотичним засобом - канабісом (марихуаною),  вагою у висушеному стані - 2, 9 грама (Акт № 81),  видана ОСОБА_4 речовина є наркотичним засобом - канабісом (марихуаною),  вагою у висушеному стані -3, 7 грама (Акт № 92),  вилучена при обшуку у ОСОБА_1 речовина є наркотичним засобом - канабісом (марихуаною),  вагою у висушеному стані -16, 5 грама (Акт № 93).

Належно оцінивши наведені та інші,  надані стороною обвинувачення докази,  у їх сукупності,  суд 1-ї інстанції,  визнавши їх достатніми та відповідними фактичним обставинам скоєного ОСОБА_1,  прийшов вірного висновку про доведеність усіх епізодів інкримінованого підсудному обвинувачення.

Безпідставними є доводи апелянтів про відсутність доказів збуту засудженим наркотичного засобу,  оскільки вони спростовані викладеними вище фактичними даними,  передбаченими  ст. 65 КПК України,  а саме: показаннями свідків,  висновками експерта,  речовими доказами,  протоколами слідчих дій.

 

Не відповідають дійсності і твердження апелянта щодо фальсифікації досудовим слідством наявних у справі доказів,  тому як вбачається із змісту протоколів допиту свідків,  обшуку,  оперативної закупки наркотиків,  та інших слідчих дій,  усі ці дії були виконанні із дотриманнях вимог КПК України стосовно підстав та порядку їх проведення,  а також Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність» та Інструкції "Про порядок оперативної закупки наркотичних засобів,  психотропних речовин і прекурсорів".

Усі докази судом перевірені,  про що свідчить протокол судового засідання,  і викладені у вироку як підстави наявності у діях ОСОБА_1 суспільно небезпечного діяння.

Як у судовому засіданні,  так в апеляційному розгляді справи не встановлено невідповідності наданих доказів дійсно вчинених ОСОБА_1 злочинних дій,  порушень кримінально-процесуального закону,  а також для обмови підсудного свідками.

Не знайшли свого підтвердження і доводи про те,  що канабіс і помічені гроші були підкинуті при обшуку працівниками міліції,  а також про сумнівність пояснень понятих,  які начебто суперечили фактичним обставинам проведеного обшуку.

Посилання на обвинувальний уклін розслідування та розгляду справи,  необ'єктивність висновків суду також не підтвердились.

Досудовим слідством і судом не порушено будь-яких прав ОСОБА_1,  як особи,  притягнутої до кримінальної відповідальності.

Під час судового розгляду справи він мав професійного захисника,  усі його та захисника клопотання зафіксовані у протоколі судового засідання,  розглянуті судом згідно з чинним КПК України з постановлениям відповідних рішень.

На досудовому ж слідстві він послуг захисника ОСОБА_1 відмовився,  про що свідчить зміст відповідних протоколів про роз'яснення йому права на захист,  що є його процесуальним правом.

Не є змістовними посилання захисника про несвоєчасне вручення ОСОБА_1 постанови про порушення щодо нього кримінальної справи,  тому як із змісту постанови від 14 березня 2007 року (а.с.  1) вбачається,  що вона містить підпис підозрюваного на підтвердження ознайомлення його з цією постановою та про отримання її копії.

Безпідставні доводи засудженого і про застосування до нього з боку працівників міліції незаконних методів проведення дізнання та досудового слідства (морального тиску і погроз) з метою отримання визнавальних вину пояснень,  оскільки як на досудовому слідстві,  так і у судовому розгляді він про такі факти не повідомляв,  а навпаки у протоколах допиту власноручно робив записи про те,  що пояснення з його слів записані вірно і їм прочитані.

 

Будь-яких скарг від нього на незаконні методи чи на перешкоду працівників дізнання,  слідчого або прокурора такому оскарженню у матеріалах кримінальної справи не зафіксовано.

Не відповідають дійсності і доводи про те,  що засуджений не проживав у домі,  де були вилучені наркотики і помічені гроші.

Сам ОСОБА_1 на досудовому слідстві не заперечував факт свого проживання за цією адресою (хоч і тимчасово чи періодично),  також як і його мати,  свідок ОСОБА_11,  допитана на досудовому слідстві (а.с.  53).

Підтвердили це і інші свідки - мешканці с.  Бугське.

Істотним з цього приводу є також факт,  що ховаючи за електролічильником отримані від покупця ОСОБА_4 гроші,  ОСОБА_1 загорнув їх у газету «Доктор Нострадамус»,  передплатником якої є його матір,  що свідчить про те,  що засуджений мав доступ до майна матері і міг їм користуватися,  а значить і проживав у її будинку.

Відповідно до ч.1  ст. 334 КПК України суд умотивував свій висновок про доведеність вини засудженого,  виклав докази,  на яких ґрунтується цей висновок,  та зазначив мотиви,  з яких він відкинув інші докази,  зокрема пояснення підсудного,  свідків ОСОБА_5,  ОСОБА_13  і ОСОБА_14

За таких обставин,  вирок суду 1-ї інстанції,  як постановлений згідно з вимогами  ст.  ст. 323, 324 КПК України,  скасуванню та закриттям кримінальної справи,  про що просять апелянти,  не підлягає.

Керуючись  ст.  ст. 321-341, 378 КПК України,  колегія суддів

 

ухвалила:

 

Апеляції засудженого ОСОБА_1 і у його інтересах захисника ОСОБА_23алишити без задоволення,  а вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 8 листопада 2007 року у відношенні ОСОБА_1 - без зміни.