Єдиний унікальний номер 225/832/14-ц Номер провадження 22-ц/775/4817/2014
Категорія - 50 Головуючий у 1 інстанції - Челюбєєв Є.В.
Доповідач - Зінов'єва А.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Зінов'євої А.Г.
суддів: Іванової А.П.
Ларіної Н.О.
при секретарі: Стефановій Я.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 30 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Дзержинського міського суду від 30 квітня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені частково: на її користь з відповідача на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та на утримання самої позивачки стягнуто аліменти в розмірі відповідно 1/4 та 1/6 частини доходів відповідача, починаючи стягнення з 03 березня 2014 року і відповідно до повноліття сина ОСОБА_4 та виповнення народженій дитині трьох років. Крім того, з відповідача в дохід держави стягнуто судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.
Не погодившись з рішенням суду в частині стягнення аліментів на утримання дружини, відповідач приніс апеляційну скаргу, в якій просив в цій частині рішення суду змінити, оскільки воно не відповідає як фактичним обставинам справи, так і нормам процесуального законодавства. Просив зменшити розмір аліментів на утримання дружини до 1/12 частини його доходів.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 посилався на те, що у суду першої інстанції не було підстав для стягнення аліментів на утримання дружини у розмірі 1/6 частини його доходу, оскільки він не має такої матеріальної можливості. Визначаючи розмір аліментів, суд першої інстанції виходив із суми нарахованої заробітної плати, не звернувши уваги на суму заробітної плати, яка підлягає виплаті. При цьому, суд помилково дійшов висновку про його інвалідність та знаходження на його утриманні непрацездатних батьків і безпідставно не прийняв до уваги те, що йому заборонено виконання тяжкої праці у зв'язку із наявністю певних захворювань, на лікування яких ним витрачаються чималі кошти. Щодо утримання батьків, то незважаючи на отримання ними пенсій, він надає їм матеріальну допомогу, якої вони потребують. Задовольняючи позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини, суд не звернув уваги на отримання нею соціальної допомоги, пенсії на дитину, декретних тощо і на його матеріальне становище, яке свідчить про відсутність можливості утримувати дружину, перераховуючи їй 1/6 частину свого доходу.
Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити у повному обсязі.
Сторони до судового засідання не прибули, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано дійшов висновку про обов'язок та можливість відповідача надавати утримання своїй дружині, яка знаходиться у відпустці у зв'язку з вагітністю.
В іншій частині рішення не оскаржене.
При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що з 28.07.2001 року і до тепер сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу вони мають одну малолітню дитину сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в свідоцтві про народження якої батьком зазначений ОСОБА_2 Останній батьківство відносно сина не оспорює. Згідно висновку ВКК від 12.02.2014 р. позивачка знаходиться на обліку в жіночій консультації з приводу вагітності строком 23 тижня. Відповідач працює, має стабільний заробіток, середній розмір якого складає більш 3000 грн.
Відповідно до вимог ст. 84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.
Згідно ч.1 ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
При цьому, як вбачається з вимог ч.1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
В ході слухання справи судом було встановлено, що позивачка, будучи у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, знаходиться у стані вагітності строком 23 тижня на 12.02.2014 р., а з 01.04.2014 р. знаходиться на лікарняному. За вказаних обставин, виходячи з вищезазначених норм матеріального права, вона має право на отримання допомоги від чоловіка - відповідача по справі, який є працездатним, працюючим, маючим стабільний дохід і можливість надавати допомогу.
Враховуючи вказані обставини, а також факт наявності у першої дитини сторін інвалідності і потреби у сторонньому догляді, суд обгрунтовано стягнув на користь позивачки аліменти у розмірі 1/6 частини доходів відповідача.
Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апелянта про неправильно визначений розмір його середнього заробітку, який складає з нарахованої заробітної плати, оскільки вони необґрунтовані.
Відповідно до п. 3 розділу Ш Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. №100 (в редакції за станом на день виникнення правовідносин), усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Безпідставними є доводи апелянта про те, що при визначення розміру аліментів на утримання дружини суд не звернув уваги на отримання нею соціальної допомоги, пенсії на дитину, декретних тощо. Відповідно до вимог ст. 84 СК України аліменти на утримання дружини стягуються незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища.
Щодо доводів апелянта про зазначення в рішенні суду про його інвалідність та знаходження на його утриманні непрацездатних батьків, то вони не заслуговують уваги, оскільки такі посилання містяться у скороченому викладенні пояснень представника відповідача і не вплинули на правові висновки суду.
Таким чином, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.1-308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 30 квітня 2014 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: