Єдиний унікальний номер 267/5594/13-ц Номер провадження 22-ц/775/4785/2014
Категорія - 26 Головуючий у 1 інстанції - Каніщева Н.О.
Доповідач - Зінов'єва А.Г.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді: Зінов'євої А.Г.
суддів: Іванової А.П
Ларіної Н.О.
при секретарі: Стефановій Я.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Шахтоуправління «Донбас» на рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 25 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Шахтоуправління «Донбас», треті особи - ШБУ-2 треста «Макіїввуглебуд», ДВАТ «Шахта ім. Леніна», ДП ДХК «Макіїввугілля», ОП «Шахта «Калінінська - Восточна» ДП «Макіїввугілля» про відшкодування моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки від 25 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково: на його користь з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнуто грошову компенсацію в розмірі 19500 грн. Крім того, з відповідача в дохід держави стягнуто судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач приніс апеляційну скаргу, в якій просили рішення суду скасувати як таке, що не відповідає вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи, яким суд дав неправильну правову оцінку. Просили ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» посилалися на те, що задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції не звернув уваги на відсутність доказів на підтвердження факту спричинення моральної шкоди. Укладаючи трудовий договір, позивач був повідомлений про характер роботи та умови праці, на виконання якої надав свою згоду. Стягуючи грошову компенсацію в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції не врахував трудову діяльність позивача, який знаходився у трудових відносинах з різними підприємствами вугільної промисловості, де виконував роботу у шкідливих умовах. За вказаних обставин у суду не було підстав для покладання всієї відповідальності лише на ПАТ «Шахтоуправління «Донбас», як на останнього роботодавця, оскільки такий обов'язок не передбачений діючим законодавством. Крім того, суд не звернув уваги на порушення позивачем строку звернення до суду за захистом порушеного права, передбаченого ст. 233 КЗпП України.
До судового засідання сторони не прибули, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, надав їм відповідну оцінку і обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги.
При розгляді справи судом було встановлено, що позивач тривалий час (з 1987 р.) знаходився у трудових відносинах з різними підприємствами вугільної промисловості, де працював у шкідливих умовах. Останнім часом, зокрема, з 24.11.2004 р. працював прохідником 5 розряду в ПАТ «Шахтоуправління «Донбас», звідки був звільнений 25.05.2012 р. за станом здоров'я. У зв'язку з виконанням трудових обов'язків у шкідливих умовах позивач отримав професійні захворювання - вібраційну хворобу та хронічне обструктивне захворювання легенів, за якими на підставі висновку МСЕК від 23.05.2012 р. йому вперше було встановлено втрату професійної працездатності 65% за сукупністю (відповідно - 40% та 25%).
Відповідно до вимог ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконував тяжку фізичну роботу в небезпечних та шкідливих умовах, у зв'язку з виконанням якої отримав професійні захворювання - хронічне захворювання легенів пилової етіології, легенева недостатність першого ступеня та вібраційна хвороба.
Виходячи з викладених в акті розслідування професійних захворювань обставин, причинами їх виникнення встановлено тривалий вплив в процесі трудової діяльності на організм пилу фіброгенної дії та локальної вібрації. В акті також зазначено, що професійні захворювання виникли внаслідок недосконалих технологічних процесів при видобутку вугілля та неефективність засобів індивідуального захисту органів дихання та рук. Вказані обставини свідчать про наявність вини відповідача, на якого згідно вищевказаного діючого законодавства, покладено обов'язок створення безпечних умов праці і тому доводи апелянта про відсутність їх вини у заподіянні позивачу моральної шкоди є необґрунтованими.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Позивачу встановлено пошкодження здоров'я у зв'язку з професійними захворюваннями - хронічне захворювання легенів пилової етіології, легенева недостатність першого ступеня та вібраційна хвороба, що завдає йому моральні страждання, оскільки потребує додаткових зусиль для влаштування свого життя та побуту. За вказаних обставин, з урахуванням наданих доказів, принципів розумності та справедливості суд обґрунтовано стягнув на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 19500 грн.
Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апелянта про відсутність у позивача доказів спричинення моральної шкоди. Відповідно до діючого законодавства втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено.
Необґрунтованими є доводи відповідача і про те, що ОСОБА_2 тривалий час працював на інших підприємствах вугільної промисловості і тому причинами виникнення професійних захворювань є умови праці за сукупністю шкідливих факторів на кожному з них.
Як вбачається з акту розслідування професійного захворювання, позивач має загальний трудовий стаж 29 років, з яких: за професією - 15 років 10 місяців, в умовах впливу шкідливих факторів - 8 років. Враховуючи ті обставини, що з відповідачем ОСОБА_2 знаходився у трудових відносинах з 2004 р.; у шкідливих факторах, які стали причиною виникнення професійних захворювань він працює 8 років; професійні захворювання в нього встановлені в 2012 р., то саме на підприємстві відповідача стан здоров'я позивача погіршився. До такого висновку дійшла МСЕК, виходячи із санітарно-гігієнічної характеристики умов праці. Крім того, при укладанні трудового договору з ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» позивач був оглянутий медичною комісією і за станом здоров'я визнаний придатним для роботи у шкідливих умовах. Доказів того, що у виникненні професійних захворювань є вина інших підприємств відповідачем не надано.
Більш того, судом першої інстанції дана оцінки моральним стражданням позивача на підставі представлених та належним чином оцінених доказів, у відповідності з якими визначено грошову компенсацію, розмір якої відповідає принципам розумності та справедливості. Нових доказів на підтвердження своїх доводів відповідачем не надано, переоцінка ж доказів, досліджених судом першої інстанції з додержанням процесуального законодавства, не входить до компетенції апеляційного суду.
Стосовно доводів про порушення позивачем строків, передбачених ст. 233 КЗпП України, то вони необґрунтовані, оскільки на виникли між сторонами правовідносини загальні норми щодо позовної давності не розповсюджуються.
Таким чином, рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-304, 307 ч.1 п.1-308, 313, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Донбас» відхилити.
Рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 25 березня 2014 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: