Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2236- а 2007 р.          Головуючий у 1 інстанції Валігура

Категорія - 11-а                          Доповідач Кузьмін М. Л.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2007 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах

Апеляційного суду м.  Києва у складі:

Головуючого Дембовського С. Г.

Суддів Ґонти Л.С. ,    Кузьміна М.  Л.

за участю прокурора Рабінчук Т.І.

потерпілої            ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 19 вересня 2007 року

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеним вироком засуджені: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 прожив,    в   м.  Києві,    не   працюючий,    не судимий,    - за  ст.  121 ч. 2 КК України на 7 років позбавлення волі.         

ОСОБА_3,    ІНФОРМАЦІЯ_2 прожив,    в м.  Києві,    не працюючий,    не судимий,    - за  ст.  121 ч. 2 КК України на 7 років позбавлення волі.

Як зазначено у вироку суду,    ОСОБА_2 і ОСОБА_3 визнані винними в тому,    що вони близько 12 год. 45 хв.,    знаходячись по просп. Науки,    62-а в м.  Києві,    підійшли до гр-на ОСОБА_4,    збили його з ніг і умисно нанесли йому удари ногами в голову та інші частини тіла,    що призвело до смерті потерпілого,    спричинивши таким чином тяжкі тілесні ушкодження,    небезпечні для життя у вигляді переломів кісток обличчя та інше.

У апеляції засуджений ОСОБА_3 не оспорює доведеність вини і правильність кваліфікації скоєного злочину,    просить пом'якшити міру покарання з застосуванням  ст.  69 КК України.

Апеляція засудженого ОСОБА_2 аналогічна за змістом.  Заслухавши   доповідь    судді Кузьміна М. Л.,       прокурора Рабінчук Т.І. і потерпілу ОСОБА_1,       які просили вирок суду    залишити без змін,    перевіривши матеріали    справи і    обговоривши    доводи апеляцій,    колегія суддів підстав до їх задоволення не вбачає,    виходячи з наступного.

2

Вина засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_2 у скоєнні злочину за обставин зазначених у вироку суду,    матеріалами справи доведена.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 визнав себе винним частково і пояснив,    що в ранці 26 січня 2007 року до квартини,    в якій проживає його родина,    прийшов ОСОБА_4 і став стверджувати,    що особи,    які проживають в їх квартирі викрали його мобільний телефон.

Близько 13-ї години,    вийшовши з квартири,    вони з братом побачили порізані вхідні двері.

Зустрівши після цього ОСОБА_4,    вони побили його ногами в обличчя.

Засуджений ОСОБА_3 підтвердив факт побиття ногами потерпілого ОСОБА_4

Доведеність вини у скоєнні злочину засуджені у апеляціях не оскаржують.

Показами свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6 встановлено,    що саме брати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 побили ногами потерпілого ОСОБА_4

Свої покази зазначені свідки підтвердили і на очних ставках з засудженими.

Обставини скоєння злочину підтвердив засуджений ОСОБА_2 при відтворенні обстановки і обставин події.

За висновком судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_4 настала внаслідок численних переломів кісток обличчя,    які супроводжувалось травматизацією головного мозку,    які мають ознаки тяжкого тілесного ушкодження ( за критерієм небезпеки для життя ).

Дії засуджених за  ст.  121 ч. 2 КК України кваліфіковані правильно.

Міра покарання призначена з урахуванням характеру,    степеня суспільної небезпечності скоєного злочину і відповідає вимогам  ст.  65 КК України.

Підстав до пом'якшення покарання з застосуванням  ст.  69 КК України,    як про це ставиться у апеляціях,    колегія суддів не вбачає.

Керуючись  ст.   ст.  365,    366 КПК України,    колегія суддів,    -

УХВАЛИЛА:

Апеляції засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 залишити без задоволення,    а вирок Голосіївського районного суду м.  Києва від 19 вересня 2007 року відносно них - без змін.