Справа №2-237 2008р.

ЗАОЧНЕ   РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2008 р. Ленінський районний суд м. Донецька у складі: головуючого судді: Стародубцева O.K. при секретарі: Совенко А.В. за участю позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Донецька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачки про стягнення суми боргу. У обґрунтування позовних вимог в судовому засіданні зазначила, що 18.08.2002р. між нею та ДФ ТОВ «Едал» в особі директора ОСОБА_2 був укладений договір позики. Того ж дня у відповідності із вказаним договором нею було передано власноруч ОСОБА_2 гроші в сумі 8000 доларів США. На підставі п. 3.1 договору позики строк надання позики складає 1 рік з моменту підписання угоди, тобто до 18.08.2003р. За спливом встановленого договором строку, вона звернулась до відповідачки, але та відповіла, що в неї грошей немає і повертати їх вона буде частками. Після цього вона неодноразово зверталась до відповідачки з проханням повернути гроші, але вона їх не повертала, посилаючись на матеріальні труднощі. Тільки в жовтні 2004р., вона повернула 2000 грн., що складає 400 доларів США. 18.02.2005р. і 4.04.2005р. вона по почті направляла письмові претензії відповідачці по виплаті позики, на що відповідачка не реагувала. Оскільки відповідачка неодноразово обіцяла повернути гроші і є племінницею позивачки, то вона не зверталась до суду. В теперішній час відповідачка відмовляється повернути гроші із-за матеріальних труднощів, тому вона вимушена звернутись до суду. Просила стягнути з відповідачки на її користь борг в сумі 40000 грн. (еквівалент 8000 доларів США), стягнути з відповідачки на її користь судові витрати.

Відповідачка у судове засідання не з'явилась, про час слухання справи була повідомлена

належним чином, про що свідчить телеграма, яка є у матеріалах справи, причину неявки суду не

повідомила, своїх заперечень до суду не надіслала. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при

заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.      

Суд, вислухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Матеріалами справи було встановлено, що 18.08.2002р. між позивачкою та ДФ ТОВ «Едал» в особі директора ОСОБА_2 був укладений договір позики. На підставі п. 3.1 договору позики строк надання позики складає 1 рік з моменту підписання угоди, тобто до 18.08.2003р. (а.с. 7-8). За спливом встановленого договором строку, позивачка звернулась до відповідачки, але та відповіла, що в неї грошей немає і повертати їх вона буде частками.

18.02.2005р. і 4.04.2005р. позивачка по почті направляла письмові претензії відповідачці по виплаті позики, на що відповідачка не реагувала (а.с. 9-14).

Ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давнини переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давнини починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давнини, до нового строку не зараховується. В жовтні 2004р., відповідачка повернула 2000 грн., що складає 400 доларів США, тобто визнала свій борг, тому строк позовної давнини в цьому випадку починається з жовтня 2004р.

В зв'язку з тим, що відповідачка повернула позивачці 2000 грн., що не заперечує і позивачка, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки суму, які еквівалентна 7600 доларів США, що, станом на 12 березня 2008р., згідно курсу Національного Банку України, складає 38380 грн.

На підставі ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 400 грн. та витрати на ІТО у розмірі 30 грн.

Керуючись ст. ст. 264, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 про стягнення суми боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у сумі 38380 грн. за договором позики, а також судовий збір у сумі 400 грн., та інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 грн., загальна сума стягнення складає 38810 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження й подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Надруковано у нарадчій кімнаті.