Справа 232/1148/14-к ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2014 року м. Кіровське
Кіровський міський суд Донецької області в складі
головуючого судді Артеменко Л.І.
при секретарі Євсєєвій Ю.М.
за участю прокурора Данеляна А.А.
потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за звинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Помошная Добровелічковського району Кіровоградської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не маючого утриманців, не працюючого, раніше судимого:
27.04.2005 Кіровським міським судом Донецької області за ст. 296 ч.3, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,
18.11.2005 тим же судом за ст. 15 ч.2, 186 ч.1, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
11.12.2007 Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ст. 393 ч.1, 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;
06.09.2011 Кіровським міським судом Донецької області за ст. 129 ч.1 КК України до 5 місяців арешту;
15.12.2011 тим же судом за ст.ст. 185 ч.2, 129 ч.1, 70 ч.1,4 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі,
проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України,
у кримінальному провадженні № 12014050370000338,
ВСТАНОВИВ:
09 травня 2014 року приблизно о 15.00 ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1, будучи агресивно налаштованим до своєї сестри ОСОБА_2 і матері ОСОБА_1, в ході сварки, діючи умисно, з метою створення реального сприйняття потерпілою ОСОБА_2 наміру позбавити її життя, взяв кухонний ніж господарсько-побутового призначення та, висловлюючи погрози вбивством, розмахував ним перед потерпілою ОСОБА_2, яка сприйняла погрозу реально та втекла з квартири.
Кримінальна відповідальність за дане кримінальне правопорушення, погрозу вбивством за наявності реальних підстав побоюватися здійснення цією погрози, передбачена ч.1 ст.129 КК України.
Встановлені судом обставини, винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину підтверджуються наступними доказами, дослідженими судом.
В суді обвинувачений повністю визнав свою провину у вчиненому злочині за обставин, встановлених судом, і суду показав, що протягом останніх 7 років між ним та матір'ю і сестрою існують неприязні стосунки з приводу користування квартирою, в якій проживають всі вони та чоловік і діти сестри, що перешкоджає йому влаштувати особисте життя. Він був раніше судимий за погрозу вбивством щодо сестри, крадіжку майна матері. Після звільнення з місць позбавлення волі за пропозицією матері повернувся додому, однак виникали конфлікти знову, він сварився з матерію, сестрою, в квітні погрожував їй вбивством, після чого помирилися. 9 травня 2014 року після роботи він вжив алкогольні напої, посварився та побився зі знайомим, а потім ще і з сусідом, і додому повернувся в агресивному настрої, товкнув двері тамбуру ногою, побачив матір, яка почала йому щось казати, а потім і сестру, яка також почала йому щось казати і зайшла в тамбур. Він взяв на кухні ніж та повернувся в тамбур, де ножем почав бити в пластикові пляшки з водою, які стояли на полиці, а мати бігала біля нього, намагаючись заспокоїти. Його агресія не була направлена проти матері та сестри, однак їх втручання його обурило, і з метою їх залякати він дійсно почав їм кричати, що вб'є їх, однак ніж в їх бік не направляв, а лише розмахував ножем, при цьому всі вони перебували в одному приміщенні - тамбурі. Потім сестра вибігла з тамбуру в під'їзд, а він - в житлову кімнату, де розбив частину меблів, незважаючи на прохання матері не нищити майно, після чого кинув ніж і вибіг на вулицю, а мати залишилися в квартирі. Вважає, що мати та сестра умисно його провокують на сварки, щоб він звільнив їм квартиру, однак іншого житла не має. Свою поведінку засуджує.
Потерпіла ОСОБА_1 суду засвідчила, що її син ОСОБА_3 живе разом з нею в однокімнатній квартирі, де також живуть її дочка з чоловіком та двома дітьми. Між ними часто виникають сварки з приводу користування квартирою та вживання ним спиртного, після чого вони миряться. В стані алкогольного сп'яніння син дуже агресивний, бували випадки погроз вбивством, однак її ніколи не бив. 9 травня 2014 року приблизно о 15.00 вона була вдома, мила підлогу в тамбурі, коли прийшов син в стані алкогольного сп'яніння та дуже агресивний. Почала заспокоювати сина, з'ясовувати, що сталося, до них вийшла дочка ОСОБА_2, яка також почала його заспокоювати. Однак син продовжував розмахувати руками, побіг на кухню, звідки повернувся з ножем, кричав, що їх вб'є, розмахував ножем, при цьому був на відстані витягнутої руки, порізав пляшки з водою, що стояли на полиці в тамбурі, вона витягла руки між ним та ОСОБА_2, яка в тамбурі взувалася, щоб бігти на вулицю, а син пробіг повз неї в жилу кімнату, де розбив скло в меблях, а потім вибіг на вулицю, дорогою викинув ніж. Вона бігала за ним по квартирі, потім підняла та сховала ніж, залишилась в квартирі, зачинивши двері. Стверджує, що погрозу вбивством сприйняла реально, однак більш ніж за себе, боялася за дочку, а тому захищала її, а з квартири не вибігла, опікуючись майном в ній. Вона не бажає примирення, бо за аналогічний випадок в квітні цього року сина пробачила, однак той жодних висновків не зробив. Зараз в квартирі не живе, бо боїться сина в стані алкогольного сп'яніння, хоча, коли, зі слів сусідів, він тверезий, приходить в квартиру наводити лад, готувати йому їжу, спілкується з ним.
Потерпіла ОСОБА_2 суду засвідчила, що дійсно між нею та обвинуваченим існують неприязні стосунки з приводу користування квартирою, в якій вони всі живуть, були сварки, а також випадки погрози вбивством з його боку, за що його судом вже покарано, хоча жодного разу він не застосував до неї силу, не спричиняв тілесні ушкодження, не бив її, не приставляв до тіла ножа. Однак через словесні погрози вона боїться брата, а тому, колив він перебуває в стані алкогольного сп'яніння та агресії, намагається покинути квартиру. 9 травня 2014 р о 15 годині, коли вона мила голову а мати мила підлогу в тамбурі, брат повернувся додому в стані алкогольного сп'яніння, був агресивний, розмахував руками. Вона та мати в тамбурі намагались його заспокоїти, однак він штовхав матір, кричав на них, а тому вона вирішила бігти з квартири, незважаючи на мокру голову, і коли брат побіг в кухню, вона перейшла в тамбур, де шукала взуття, а той повернувся з ножем, яким розмахував перед ними, кричав, що поріже, вб'є, порізав пляшки з водою. Мати руками закривала її від брата і залишилася з ним, а вона вибігла з квартири, викликала міліцію. Вона боїться брата і зараз і не може повернутись в квартиру, поки він в ній живе. Вирішити житлове питання поки не вдається.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 19 травня 2014 року, перед квартирою за місцем проживання учасників процесу дійсно розташоване тамбурне приміщення, що представляє собою частину коридору загального користування, відгорожену дверми з замком. В кухні квартири в тумбі виявлений ніж кухонний з довжиною леза близька 8 см, який за показаннями обвинуваченого та потерпілих суду і був в руці у обвинуваченого 9 травня 2014 року. Ніж вилучений під час огляду визнаний речовим доказом у справі.
Суд приходить до висновку, що у потерпілої ОСОБА_2 були реальні підстави побоюватись здійснення погрози вбивством з боку обвинуваченого, про що свідчить як агресивна поведінка обвинуваченого, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, у відношенні до потерпілої, яка 9 травня 2014 року не сварилась з ним та вибігла з квартири від обвинуваченого навіть з мокрим волоссям, так і активні дії обвинуваченого, який не лише словесно виказував погрози вбивством, а й демонстрував ніж, хаотично розмахуючи ним в тамбурі в безпосередній близькості від потерпілої. Обвинувачений усвідомлював, що його слова та маніпуляції з ножем можуть викликати у потерпілої ОСОБА_2 побоювання за своє життя і бажав цього.
ОСОБА_3 висунуте обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, 9 травня 2014 року й щодо матері - ОСОБА_1, за фабулою обвинувачення - будучи агресивно налаштованим до своєї матері ОСОБА_1, вчинив сварку, в процесі якої, діючи умисно, з метою створення реального сприйняття потерпілими наміру позбавити їх життя, взяв кухонний ніж та став розмахувати ним спочатку перед ОСОБА_2, висловлюючи погрозу вбивством, а після того, як остання втекла з цієї квартири, став погрожувати вбивством своїй матері, розмахуючи перед нею тим же ножем. Враховуючи збудженість ОСОБА_1, його агресивну поведінку, що супроводжувалась демонстрацією ножа, погрози вбивством останнього потерпілі сприйняли реально.
Однак, аналізуючи показання обвинуваченого, потерпілих в їх сукупності, суд приходить до висновку, що потерпіла у справі ОСОБА_1 не сприймала реально погрозу вбивством з боку обвинуваченого 9 травня 2014 року, не вірила в реальність погрози, оскільки, незважаючи на стан алкогольного сп'яніння, в якому він перебував, його агресивну поведінку, що було для неї очевидним, - він штовхав всі предмети навколо себе, не зважав на її заспокоювання, штовхав та хапав за руки ще до того, як виказав словесно погрозу вбивством та взяв на кухні ніж, вона продовжувала його заспокоювати навіть після того, як він почав розмахувати ножем перед нею та ОСОБА_2, виставила між ним та ОСОБА_2 руки, не побігла з квартири слідом за дочкою, хоча мала таку можливість, а, напроти, побігла слідом за обвинуваченим до кімнати, де той з ножем в руці бив меблі, а потім побігла за ним на сходини, де підняла кинутий ним дорогою на вулицю ніж і зачинилась в квартирі одна. Не свідчить про реальність сприйняття ОСОБА_1 погрози вбивством і той факт, що після 9 травня 2014 року вона разом з дочкою не проживає в квартирі, де залишився син, оскільки вона неодноразово бачилася з сином, приходила в квартиру, готувала йому їжу
Суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_3 щодо потерпілої ОСОБА_1 9 травня 2014 року не утворюють склад злочину, передбаченого ст. 129 ч. 1 КК України через відсутність реальності сприйняття потерпілою погроз, обвинувачення в цій частині не доведене.
При визначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
ОСОБА_3 раніше судимий, у тому числі і за аналогічні умисні злочини; вчинив умисний злочин невеликої тяжкості через незначний проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі, не притягався до адміністративної відповідальності, за місцем проживання характеризується задовільно, працював неофіційно, фізично здоровий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, психіатра, працездатний. Як пом'якшуючі обставини суд враховує щире каяття, як обтяжуючі обставини рецидив злочинів, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння. Суд також враховує, що незважаючи на агресивний стан обвинуваченого, його протиправні дії спочатку не були направлені щодо потерпілої ОСОБА_2, а були обумовлені тим, що потерпіла привернула до себе його увагу, намагаючись вплинути на нього, з'ясувати причину такого стану.
За таких обставин, враховуючи особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів призначити йому покарання в межах санкції частини статті, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, у виді арешту на певний строк, що створить умови для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Речовий доказ у справі - кухонний ніж, що перебуває на зберіганні в Кіровському МВ, слід знищити як знаряддя злочину.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст.ст. 370,373,374 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України щодо потерпілої ОСОБА_1 та виправдати за недоведеністю наявності в діянні обвинуваченого складу цього правопорушення.
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України щодо потерпілої ОСОБА_2 та призначити йому покарання за ч.1 ст.129 КК України у виді арешту на строк 3 місяці.
Строк відбування покарання обчислювати з дня прибуття до арештного будинку.
Речовий доказ у справі - кухонний ніж, що перебуває на зберіганні в Кіровському МВ, знищити.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
На вирок може бути подана обвинуваченим, прокурором, потерпілими апеляційна скарга через Кіровський міський суд Донецької області до Апеляційного суду Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після проголошення вручається прокурору та обвинуваченому, не пізніше наступного дня після його проголошення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя Л.І. Артеменко