06.06.2014 Суддя: Марченко Н. Ю.
Справа № 253/13427/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
6 червня 2014 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області в складі: головуючого-судді Марченко Н.Ю. при секретарі Сердцовій К.Є., за участю представника позивача Груцинової І.О., відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом, в якому посилається на те, що відповідно до укладеного договору № GOXRF608029629 від 04.07.2008 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 3739 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5,04% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 10.09.2013 року має заборгованість 40262,38 грн., яка складається з наступного: 3569 грн. - заборгованість за кредитом; 188,17 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 929,27 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 33128,49 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1893,45 грн. - штраф (процентна складова). Просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за вищевказаним кредитним договором у загальному розмірі в сумі 40262,38 грн., а також судові витрати 402,62 грн.
Представник позивача Груцинова І.О. у судовому засіданні позов підтримала та наполягала на його задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, факт укладення ним кредитного договору 4 липня 2008 року не заперечував, проте пояснив, що товар - ноутбук отримав його знайомий, який повинен був погашати кредит.
Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов також не визнав, посилаючись на те, що Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт), з якими при укладенні кредитного договору був ознайомлений відповідач, не передбачена сплата пені та штрафних санкцій. Крім того, вважав, що у зв'язку зі спливом строку позовної давності по частині позовних вимог з відповідача може бути стягнена лише сума заборгованості за червень 2010 року в розмірі 358,64 грн. В іншій частині позову просив відмовити.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:
Судом встановлено, що 4 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством "ПриватБанк", правонаступником якого ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №GOXRF608029629, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 3739 грн. на строк 24 місяці по 04.07.2010 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,42 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 97,21 грн. в обмін на зобов'язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт) строки.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява 04.07.2008 року разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт) складає між ним та банком кредитно-заставний договір. Наведене підтверджується копією заяви позичальника №GOXRF608029629 від 04.07.2008 року.
Відповідно до Умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 261,43 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. Із заяви ОСОБА_2 від 04.07.2008 року вбачається, що він ознайомився та згоден з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт).
Позивач виконав свої зобов'язання за вказаним договором та надав ОСОБА_2 кредит на суму 3739 грн. Однак відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №GOXRF608029629 від 04.07.2008 року заборгованості відповідача станом на 10.09.2013 року становить: 3569 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 188,17 грн. - заборгованість за відсотками, 929,27 - заборгованість за комісією.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Згідно частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 ст. 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 627 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, суд вважає, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення з відповідача заборгованості з тіла кредиту в сумі 3569 грн., заборгованості за відсотками в сумі 188,17 грн., заборгованості за комісією в сумі 929,27 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача та його представника щодо пропущення позивачем строку позовної давності для звернення до суду з даними позовними вимогами.
Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.
Відповідно до частини 1 статті 260 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно з частинами 1 та 3 статті 264 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Як вбачається з матеріалів справи, кредит був наданий на строк з 04.07.2008 року по 04.07.2010 року. Позивач звернувся із даним позовом до суду 22.10.2013 року. При цьому, ПАТ КБ «ПриватБанк» надані платіжні документи щодо погашення кредиту ОСОБА_2, з яких вбачається, що відповідач проводив платежі в рахунок погашення кредиту періодичними внесками 12.02.2009 року в сумі 399,50 грн., 03.11.2009 року в сумі 170 грн., 26.06.2012 року в сумі 450 грн.
Виходячи з наведеного, дії відповідача по погашенню кредиту, які він не оспорює, свідчать про визнання ним заборгованості і у даному випадку має місце переривання перебігу позовної давності, а тому заява щодо застосування позовної давності задоволенню не підлягає.
В той же час суд вважає такими, що не підлягаю задоволенню позовні вимоги ПАТ «ПриватБанк» в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 33182,49 грн., штрафів відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1893,45 грн. - штраф (процента складова).
Як вбачається з Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), які були надані позивачем, вказаними Умовами дійсно передбачено, що при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених Заявою та п.п. 3.2.2, 3.2.3 даних Умов, Банк має право нарахувати, а Позичальник зобов'язується сплатити Банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочки платежу /п. 5.1/. Крім того, у відповідності до п. 5.3 при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених Договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.
Проте вказані Умови не підписані відповідачем та не містять даних про те, що відповідач при укладенні кредитного договору 4 липня 2008 року був ознайомлений саме з цією редакцією Умов. Жодні докази на підтвердження того, що відповідач був ознайомлений з Умовами такого змісту, ПАТ КБ «ПриватБанк» суду не надало.
Разом з тим, відповідачем у судовому засіданні був наданий інший текст Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), з яким він був ознайомлений 04.07.2008 року при укладенні кредитного договору.
Зі змісту цих Умов випливає, що при укладенні кредитного договору сторонами не було погоджено розміру пені та штрафів за порушення позичальником зобов'язань за кредитним договором.
Статтями 10, 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір і що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не надано суду доказів щодо ознайомлення відповідача при укладенні кредитного договору з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), якими передбачалася сплата позичальником у разі порушення своїх зобов'язань пені та штрафів (фіксована частина та процентна складова), суд приймає до уваги та виходить зі змісту Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), що були надані відповідачем ОСОБА_2, оскільки вони підписані відповідачем, містять печатку банку Горлівської філії ЗАТ КБ "ПриватБанк", тому в суду не виникає сумніву щодо їх дійсності.
Таким чином, оскільки сторони при укладенні кредитного договору не домовилися про розмір пені та штрафів за несвоєчасне виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» в цій частині.
Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
За таких обставин, оскільки позов задоволено частково, з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 46,86 грн.
Керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № GOXRF608029629 від 04.07.2008 року в загальному розмірі 4686 (чотири тисячі шістсот вісімдесят шість) грн. 44 коп., з яких 3569 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 188,17 грн. - заборгованість за відсотками; 929,27 грн. - заборгованість за комісією.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" витрати по сплаті судового збору в розмірі 46 грн. 86 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Горлівки шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н. Ю. Марченко