Справа №22 -230/08                                                                Головуючий у 1 інстанції Кучеренко О.П.

Категорія 19, 21                                                                        Доповідач Кривохижа В. I.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2008 року                  Колегія судців судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючої:      Кривохижі В.І. Суддів:      Спірідонової Л.С.  Чорнобривець О.С при секретарі     Чорній В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Кіровограді цивільну справу за

апеляційною     скаргою     ОСОБА_1                                                                     на     рішення

Добровеличківського районного суду від 20 листопада 2007 року,  -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТОВ "Нива" про відшкодування моральної шкоди.

Зазначав,  що 27 серпня 1998 року при виконанні трудових обов'язків будівельника ТОВ "Нива" Добровеличківського району отримав травму лівої руки,  що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві форми Н-1. Згідно з висновком МСЕК з даною виробничою травмою він втратив 20% загальної працездатності. Тому і просив стягнути на відшкодування заподіяної йому моральної шкоди 45 000 грн.

Залучивши до участі в справі третьою особою Новоукраїнське відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Кіровоградській області,  рішенням Добровеличківського районного суду від 20 листопада 2007 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у зв'язку з пропуском встановленого строку звернення до суду,  з заявою про поновлення якого позивач не звертався.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через порушення судом норм матеріального права,  неналежну оцінку доказів. Зазначається,  зокрема,  що строк звернення пропущений з поважних причин,  оскільки 20 % втрати загальної працездатності МСЕК встановив лише 24 березня 2004 року,  а тому суд мав можливість поновити пропущений строк звернення до

суду.

Заслухавши доповідача,  пояснення сторін,  представника третьої особи,  перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог,  заявлених у суді першої інстанції,  колегія суддів вважає,  що скарга не грунтується на законі,  не спростовує висновків суду,  тому не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено,  що з позивачем,  який працював будівельником КСП "Нива" Добровеличківського району,  правонаступником якого є ТОВ "Нива",

27 серпня 1998 року стався нещасний випадок - при струганні на станку одна із дощок звібрувала,  ліва рука від удару попала під ножі,  якими відрізало кінцівки пальців. Згідно акту форми Н-1 причиною нещасного випадку є недотримання правил по ТБ при роботі на стругальному станку. Згідно листка непрацездатності позивач отримав виробничу травму і був звільнений від роботи з 27 серпня по 15 жовтня 1998 року з діагнозом рвана рана лівої кисті.

Відповідно до  ст.  233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня,  коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Суд першої інстанції належним чином з'ясував обставини справи,  дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до Закону України "Про охорону праці",   ст.  ст.  233,  234 КЗпП України,  постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" дійшов обгрунтованого висновку про те,  що право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло 27 серпня 1998 року,  відмовивши в позові у зв'язку з пропуском тримісячного строку звернення до суду,  оскільки поважних причин для його поновлення не наведено.

Тому безпідставні доводи скарги,  які були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка,  висновків суду вони не спростовують. Посилання позивача на дату встановлення МСЕК 20% втрати загальної працездатності від 24 березня 2004 року не грунтуються на законі і не є підставою для поновлення строку,  оскільки обставини справи свідчать про те,  що вплив неправомірних дій (бездіяльності),  від яких позивач в даний час зазнає моральних страждань,  припинився одразу після нещасного випадку.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права,  підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись  ст.   ст.  303,  307,  308,  313-315 ЦПК України,  колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити,  а рішення Добровеличківського районного суду від 20 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.