Судове рішення #37484864

Справа № 427/10252/13-а

Провадження № 2-а/427/175/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.06.2014 року


Свердловській міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Шевцова О.А.,

при секретарі с/з Арнаутовій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Свердловського міського суду Луганської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області про визнання неправомірними дій органу соціального страхування та зобов'язання перерахувати щомісячні страхові виплати,


в с т а н о в и в:


Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та в обґрунтування своїх вимог зазначив, що з 18.01.1982 року по 06.03.2012 року він працював у відокремленому підрозділі «шахта Довжанська - Капітальна». 13.04.2012 року його було взято на облік відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області (далі ВВД ФССНВ у м. Свердловськ), у зв'язку з встановленням 25 відсотків втрати професійної працездатності через професійне захворювання, яке здобуте ним під час роботи у шкідливих умовах.

В шкідливих умовах позивач працював 19 років 2 місяці. У зв'язку з передачею державного майна в концесію ТОВ «ДТЕК «Свердловантрацит», позивач був звільнений по переводу 29.12.2011 р. з відокремленого підрозділу «шахта Довжанська - Капітальна» Державного підприємства «Свердловантрацит» та 30.12.2011 року прийнятий по переводу до відокремленого підрозділу «шахта Довжанська - Капітальна» Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Свердловантрацит».

Загальна втрата стійкої професійної працездатності позивача склала 25 відсотків та при прийнятті позивача на облік, ВВД ФССНВ у м. Свердловськ призначено щомісячні страхові виплати з розрахунку середньої заробітної плати лише за період роботи у ВП «щахта Довжанська - Капітальна» ТОВ «ДТЕК «Свердловантрацит» без врахування середньої заробітної плати за весь безперервний страховий стаж з урахуванням роботи ВП «щахта Довжанська - Капітальна» ДП «Свердловантрацит».

Позивач вважає, що розвиток професійного захворювання відбувався під впливом важких та шкідливих умов праці у ВП «шахта Довжанська - Капітальна» до переведення на ТОВ «ДТЕК «Свердловантрацит», та за короткий проміжок часу роботи на якому, отримати професійне захворювання він не міг.

Позивач просить суд визнати неправомірними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Свердловську щодо призначення соціальних виплат з розрахунку середньої заробітної плати ТОВ «ДТЕК «Свердловантрацит» та зобов'язати відповідача виплачувати позивачу щомісячно грошову суму в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну втрату втраченого заробітку із застосуванням середньомісячного заробітку в розмірі 7941,73 грн. з подальшим перерахунком у встановленому діючим законодавством порядку.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явилися, надали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, наполягали на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просить розглянути справу за її відсутністю, а також письмове заперечення, в якому посилаючись на п.п. 3, 4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою КМУ № 1266 від 26.09.2001 р. та лист Міністерства праці та соціальної політики України № 20-442 від 15.11.2001 р. зазначив, що при обчисленні середньої заробітної плати страховим випадком вважається нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, тому за розрахунковий період для обчислення страхових виплат приймається шість повних календарних місяців роботи застрахованої особи, що передують місяцю в якому складено акт про нещасний випадок або акт розслідування професійного захворювання.

З посиланням на ст. 21 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» представник відповідача зазначив в запереченні, що всі страхові виплати мають бути пов'язані з ушкодженням здоров'я на виробництві або професійними захворюваннями. Оскільки акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання № 6 від 14.02.2012 р. складений на ТОВ «ДТЕК «Свердловантрацит», для розрахунку страхових виплат має бути період роботи - останні шість місяців на даному підприємстві. Так як, позивач відпрацював менше ніж шість місяців, йому розраховані страхові виплати за фактично відпрацьований час.

Крім того, представник відповідача зазначив, що позивач, посилаючись на те, що при переводі з одного підприємства до іншого зберігається непереривний стаж, не зазначив конкретної статті КЗпП України, яка регулює дане питання. З посиланням на ст.ст. 33, 36 КЗпП України, в запереченні зазначено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації дія трудового договору працівника продовжується. Оскільки ОСОБА_2 було звільнено 29.12.2011 р., трудовий стаж було перервано. Починаючи з 30.12.2011 р. позивач перебував у трудових відносинах з іншим роботодавцем - ТОВ «ДТЕК «Свердловантрацит».

На підставі вищевикладеного представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст. 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг. Професійне захворювання є страховим випадком також у разі його встановлення чи виявлення в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.

Частиною 1 ст. 34 Закону встановлено, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Відповідно копії акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання № 6 від 14.02.2012 р. (а.с. 12-14), позивачу встановлено основний діагноз:вібраційна хвороба першої-другої ступені з синдромом вегетосенсорної полі невропатії верхніх кінцівок, вегето-трофічними зміненнями кістей, периферичним ангідистоничним синдромом та не різкими дистрофічним зміненням у кістках кістей. Захворювання професійне, встановлене вперше.

Із записів трудової книжки (а.с. 8-9) вбачається, що позивач працював у підземних у мовах у ВП «щахта Довжанська - Капітальна» ДП «Свердловантрацит» та був звільнений по переводу 29.12.2011 року на підставі ст. 36 ч. 1 п. 5 КЗпП України. 30.12.2011 позивач був прийнятий на роботу до ВП «щахта Довжанська - Капітальна» ТОВ «ДТЕК «Свердловантрацит» звідки був звільнений 06.03.2012 року за станом здоров'я.

Відповідно копії довідки про заробітну плату на ВП «Довжанська - Капітальна» ДП «Свердловантрацит» (а.с. 15), середньомісячна заробітна плата позивача за період з липня 2011 року по грудень 2011 року складає 7941,73 грн.

Як зазначено в п. 10 ст. 34 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку з втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою КМУ № 1266 від 26.09.2001 р., розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошового забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров'я у зв'язку з раніше отриманим ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням тимчасової непрацездатності).

Пункт 5 Порядку передбачає, якщо застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менш як 6 календарних місяців, середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа), в яких сплачено страхові внески.

Згідно п. 7 Порядку, середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати (у тому числі в натуральній формі), які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (грошового забезпечення, розмір якого визначається згідно з нормативно-правовими актами, що регулюють порядок та умови його виплати), та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 36 ч. 1 п. 5 КЗпП України встановлено, що підставою припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

Згідно відповіді ВВД ВССНВ в м. Свердловську від 21.06.2012 р. № С-12 (а.с. 16), позивачу роз'яснено, що відповідно до п. 3, 5 Порядку «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою КМУ № 1266 від 26.09.2001 р., розрахунковим періодом для призначення йому страхових виплат є період його роботи на ВП «шахта Довжанська - Капітальна» ТОВ «ДТЕК «Свердловантрацит» з 30.12.2011 р. по 06.03.2012 р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 29.12.2011 року припинив трудові відносини з відокремленим підрозділом «шахта Довжанська - Капітальна» ДП «Свердловантрацит» та вступив у трудові відносини з іншим підприємством, а саме прийнятий на роботу до відокремленого підрозділу «шахта Довжанська - Капітальна» ТОВ «ДТЕК «Свердловантрацит». Трудові відносини позивача були припинені за його згодою та на відміну від підстав звільнення передбачених п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, не пов'язані зі зміною організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства. З урахуванням вказаного, суд вважає, що обчислення середньої заробітної плати для розрахунку страхових виплат є період роботи за останнім місцем роботи перед настанням страхового випадку, яким є відокремлений підрозділ «шахта Довжанська - Капітальна» ТОВ «ДТЕК «Свердловантрацит», з яким позивач перебував у трудових відносинах з 30.12.2011 року по 06.03.2012 року. Крім цього, акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 14.02.2012 року складений саме за останнім місцем роботи позивача, у відокремленому підрозділі «шахта Довжанська - Капітальна» ТОВ «ДТЕК «Свердловантрацит». Таким чином, суд вважає, що дії відповідача відповідають вимогам чинного законодавства та підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Доводи позивача щодо наявності у нього безперервного стажу роботи у шкідливих умовах суд не приймає до уваги оскільки безперервний стаж не впливає на порядок розрахунку середнього заробітку для обчислення розміру щомісячних страхових виплат, передбачений Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ № 1266 від 26.09.2001 р.

Крім цього, посилання позивача на те, що ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» є правонаступником ДП «Свердловантрацит» не підтверджено будь-якими доказами.

У позовній заяві зазначено, що розвиток професійного захворювання відбувався під впливом важких та шкідливих умов праці у ВП «шахта Довжанська - Капітальна» до переведення на ТОВ «ДТЕК «Свердловантрацит», та за короткий проміжок часу роботи на якому, отримати професійне захворювання він не міг. Поряд із цим позивач вказує, що працював в умовах шкідливих факторів тривалий час, у зв'язку із чим суд вважає, що професійне захворювання поступово може розвиватися протягом усього строку роботи позивача у шкідливих умовах, але чинними законодавчими актами, якими керується під час своєї діяльності відповідач, встановлено відповідний порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, відповідно до приписів яких, обчислення для страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров'я у зв'язку з раніше отриманим ушкодженням здоров'я, внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, здійснюється за період роботи саме за останнім основним місцем роботи перед настанням тимчасової непрацездатності.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що дії посадових осіб відповідача при призначенні щомісячних страхових виплат позивачу відповідають вимогам чинного законодавства, а позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 13, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», п. 4, 5, 7 «Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням», затвердженого постановою КМУ № 1266 від 26.09.2001 р., ст. 36 КЗпП України, ст.ст. 6, 8, 9, 17, 18, 49, 51, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд


п о с т а н о в и в:


У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Свердловську Луганської області про визнання неправомірними дій органу соціального страхування та зобов'язання перерахувати щомісячні страхові виплати - відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена сторонами до апеляційного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови, строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.


Суддя: О.А. Шевцов


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація